Розділи

загрузка...
Порядок фінансування житлово-комунального господарства в умовах перехідної економіки; Фінансове право - Віхров О.П.

Порядок фінансування житлово-комунального господарства в умовах перехідної економіки

Багатогалузевий комплекс житлово-комунального господарства включає житловий фонд і об’єкти комунального господарства: водопостачання, водовідвід, житлопостачання, газопостачання, дорожнє господарство і благоустрій, місцевий електротранспорт та інші служби, що надають послуги населенню, промисловим та іншим споживачам усіх форм власності. В умовах перехідної економіки та проведення приватизації житлового фонду України, фінансування житлово-комунального господарства зазнає суттєвих змін.

До початку приватизації житла та проведення цінової реформи в галузі житлово-комунального господарства, цей сектор економіки майже повністю був дотаційний: до жовтня 1994 року платежі населення за використані житлово-комунальні послуги покривали лише біля 4 % собівартості цих послуг, 96 % собівартості покривалися з консолідованого бюджету України. Такі надмірні дотації житлово-комунальному сектору суттєво вплинули на фінансове становище країни, відчутно збільшуючи дефіцит консолідованого бюджету. Стара система фінансування житлового сектору, за якої держава брала на себе практично усі витрати по утриманню житла всіх без винятку сімей (без урахування їх реальних доходів та потреби у державній допомозі), була також соціальне несправедливою по відношенню до сімей, що мешкають у перенаселених чи маленьких квартирах або не мають повного набору комунальних послуг. Вони отримували значно менше таких безготівкових державних дотацій на утримання житла, ніж сім’ї з такими ж доходами, які проживали у великих квартирах, адже утримання великих квартир коштувало державі більше, ніж утримання малих квартир.

Різке зростання цін на енергоносії протягом останніх років, в першу чергу на газ і нафту, які Україна купує у інших країн, вимагало перегляду існуючої системи фінансування житлово-комунального господарства. У порівнянні з 1993 роком ціни на основні енергоносії виросли, перевищивши темпи інфляції у 20 разів. Урядом України було прийнято рішення про поступове зменшення нецільового дотування житлово-комунального сектору й створення механізму надання цільової адресної державної допомоги у оплаті житлово-комунальних послуг лише тим сім’ям, які потребують такої допомоги.

Таким чином, особливість фінансування житлово-комунального сектора полягає в тому, що доходи підприємств галузі формуються за рахунок: плати за нежилі приміщення, що є комунальною власністю та здаються в оренду; квартирної плати та плати за надання житлово-комунальних послуг населенню. А собівартість житлово-комунальних послуг населенню, в свою чергу, оплачується з трьох джерел: 20% покривається за рахунок прямих дотацій підприємствам житлово-комунального сектора з консолідованого бюджету України, 80% за рахунок платежів населення, коштів державних житлових субсидій та державних коштів, за рахунок яких покривається вартість існуючих пільг громадян щодо оплати житлово-комунальних послуг.

Житлова субсидія це адресна безготівкова державна допомога сім’ям для відшкодування витрат на оплату користування (утримання) житла, водо, тепло, газопостачання, водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, електропостачання (надалі субсидія на житлово-комунальні послуги), а також на придбання скрапленого газу та палива. У випадку, коли ці витрати у межах санітарної норми загальної житлової площі та нормативів споживання житлово-комунальних послуг, скрапленого газу та палива перевищують встановлену Кабінетом Міністрів України частку середньомісячного сукупного доходу сім’ї, сім’я може звернутися за субсидією.

Держава також фінансує вартість пільг, які має населення щодо оплати житлово-комунальних послуг. За статистичними даними, станом на 1 вересня 1997 року пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг отримувало приблизно 2530% сімей, що проживають на території України.

У відповідності з статтею 28 закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року, встановлення тарифів щодо оплати комунальних послуг, що надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних та міських рад. Дотації на покриття різниці між оплатою відсотку собівартості послуг, що встановлені і сплачуються населенням за відповідними тарифами, та повної собівартості цих послуг.

За рахунок коштів місцевих бюджетів також фінансується оновлення парку електротранспорту (тролейбусів, трамваїв) і виконується капітальний ремонт житлового фонду.

Під час будівництва житла на майданчиках, які освоюються заново, як правило, весь комплекс об’єктів комунального господарства – інженерних мереж та споруд, включається в кошторисну вартість і споруджується за рахунок забудовника, включаючи об’єкти благоустрою. В існуючих житлових районах благоустрій прилеглих територій здійснюється за рахунок коштів бюджету.

Витрати підприємств житлово-комунального господарства складаються: з заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, внесків у фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у Фонд зайнятості населення, плати за використану воду, тепло, електроенергію, надання інших послуг між підприємствами всередині галузі комунального господарства, витрат на матеріали, запасні частини, амортизаційні відрахування та інші витрати.

Необхідно зазначити, що проблема ефективного фінансування житлово-комунального сектора в Україні ще не вирішена – країна лише розпочала свою житлову реформу. Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України готується для прийняття новий Житловий Кодекс та інші нормативні акти, що вдосконалюють правову базу галузі взагалі та проблеми фінансування її видатків зокрема.