Розділи

загрузка...
Порядок фінансування освіти; Фінансове право - Віхров О.П.

Порядок фінансування освіти

Стаття 55 Конституції України встановлює, що в Україні кожен має право на освіту. При цьому повна загальна середня освіта є обов’язковою. За Конституцією, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної середньої, професійнотехнічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійнотехнічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням та студентам.

В умовах переходу до ринкових відносин значно змінюються і умови фінансування освіти. Поперше, аналогічно структурним змінам у сфері культури, у сфері освіти сьогодні з’являється все більше і більше недержавних закладів освіти, які не отримують бюджетних асигнувань. Подруге, державні і комунальні заклади освіти, поряд з бюджетними коштами на покриття своїх видатків активно використовують позабюджетні джерела фінансування. Позабюджетні кошти державних та комунальних учбових закладів отримуються ними, в основному, від підприємницької діяльності надання платних послуг з навчання тощо.

Загальна освіта, як правило, фінансується з місцевих бюджетів. Середня спеціальна освіта здебільшого з Державного бюджету, технікуми й училища, що підпорядковуються безпосередньо тим чи іншим міністерствам і відомствам можуть також фінансуватися за рахунок відомчих фондів коштів або з коштів галузі, окремі технікуми й училища, що знаходяться у підпорядкуванні того чи іншого місцевого самоврядування з місцевих бюджетів. Вищі учбові заклади фінансуються з Державного бюджету, за винятком окремих вузів галузевого напряму, які фінансуються з коштів галузі. При цьому поряд з бюджетними основними джерелами покриття видатків, учбовим закладам всіх видів дозволено використовувати позабюджетні кошти, зароблені шляхом надання платних послуг.

Міністерство освіти України розробляє пропозиції по обсягах фінансування з Державного бюджету на розвиток соціально-культурної сфери, науки, навчальновиховних закладів, установ, організацій, що перебувають у функціональному управлінні міністерства. Спільно з центральними органами державної влади визначає економічні та фінансові норми і нормативи на утримання державних навчальновиховних установ; організовує збирання й аналіз державної та відомчої статистики і бухгалтерської звітності.

Згідно з функціональною структурою видатків бюджету, видатки на освіту включають асигнування на дошкільну освіту, початкову і загальну середню освіту, вищі навчальні заклади 1, 2, 3 і 4 рівнів акредитації, перепідготовку і підвищення кваліфікації, фінансування інших закладів та заходів в галузі освіти.

У відповідністю з Класифікацією доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів України фінансування освіти відбувається за розділом 200, який включає такі групи:

1. Дитячі освітні заклади, загальноосвітні школи, коледжі, ліцеї, гімназії, спеціальні школи, школиінтернати, заклади та інші заходи з позашкільної роботи з дітьми, дитячі будинки, допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням.

В цій групі об’єднані витрати на утримання дитячих садків, початкових, восьмирічних і середніх шкіл, шкілінтернатів різного типу, дитячих будинків, вечірніх та змінних загальноосвітніх шкіл робітничої і сільської молоді, а також установ і заходів для позашкільної роботи з дітьми з державною або комунальною формою власності. Витрати на утримання дитячих дошкільних закладів фінансуються здебільшого за рахунок місцевих бюджетів, а також за рахунок власних позабюджетних фондів, що формуються з матеріальної допомоги підприємств і організацій, коштів, отриманих від надання платних послуг населенню тощо. Частину вартості утримання дітей оплачують батьки. При цьому батьки багатодітних сімей мають пільги по оплаті повністю або частково звільняються від оплати, так само, як і матеріодиночки. Розмір витрат на утримання дітей у дитячих садках і плати за відвідання садків залежить від часу перебування в них, тобто з 9ої, 11ої, 12ої або з цілодобовим перебуванням. Батьківську плату за утримання дітей в дитячих садках замість батьків можуть оплачувати підприємства й організації, в яких працюють батьки, з своїх фондів соціального розвитку. Загальноосвітня школа у системі освіти посідає одне з провідних місць.

2. Професійнотехнічні училища, спеціальні професійнотехнічні училища, середні спеціальні навчальні заклади, інші навчальні заклади по підготовці кадрів, вечірні та заочні середні загальноосвітні школи.

Паралельно з середньою школою в країні є розгалужена мережа професійнотехнічних училищ, які дають повну середню та спеціальну освіту, а також технікумів. Їх фінансування також проводиться, в основному, з місцевих бюджетів у відповідності з підпорядкуванням. Заклади професійнотехнічного навчання, що знаходяться у відомчому підпорядкуванні, фінансуються з відомчих фондів коштів.

У професійнотехнічних училищах витрати на навчання та утримання учнів покриваються коштами з місцевих бюджетів, галузей народного господарства, що готують кадри робітничих професій для своїх підприємств, а також спеціальними коштами училищ, які вони одержують за виконані учнями роботи на підприємствах під час проходження виробничої практики. Кошторис витрат училища містить усі статті, передбачені бюджетною класифікацією, за винятком ст. 10 (придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів).

3. Вищі навчальні заклади, курсові заходи та інститути підвищення кваліфікації, методична робота, технічна пропаганда та інші заходи по народній освіті.

Вищі учбові заклади на свою діяльність за учбовим процесом та науковими дослідженнями одержують фінансування з Державного бюджету згідно з встановленими нормами та нормативами. Причому, за Законом “Про освіту” держава повинна забезпечувати бюджетні асигнування на освіту (всіх видів) в розмірі не менш як 10% національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність. Але через недосконалість механізму планування бюджетних витрат та існування бюджетного дефіциту сьогодні видатки освіти, як і культурносоціальні видатки, часто фінансуються за “залишковим принципом” тобто кошти на покриття цих видатків виділяють у останню чергу і в обсягах, які “залишилися” після покриття інших необхідних державних видатків.

Крім бюджетних асигнувань, вища школа може одержувати кошти з таких додаткових джерел, як

кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

плата за надання додаткових освітянських послуг;

кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані навчальновиховними установами на замовлення підприємств, установ, організацій і громадян;

доходи від реалізації продукції учбововиробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, устаткування;

дотації органів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів);

кредити й позички банків;

добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

Всі надходження за виконані роботи, надані послуги, одержані за оренду, є спеціальними (позабюджетними) коштами бюджетних установ (вузів). Бюджетні асигнування, спеціальні кошти та інші кошти, одержані з додаткових джерел, включаючи плату за навчання у вузі на комерційній основі, та інші надходження, не підлягають вилученню й повністю залишаються у розпорядженні установи, яка їх заробила. Ці кошти витрачаються на організацію навчального процесу, виконання науково-дослідних робіт, перепідготовку кадрів, господарську діяльність тощо.

Вищі навчальні заклади, науково-дослідні установи мають право на зовнішньоекономічну діяльність на основі угод з іноземними юридичними та приватними особами, мають валютні рахунки в банках та формують свої фонди валютних надходжень.

Вузи спільно з іншими державними установами забезпечують проведення роботи щодо встановлення еквівалентності атестатів і дипломів міжнародному визнанню навчальних курсів, кваліфікацій, вчених ступенів та знань; для цього в Україні проводиться акредитація вищих учбових закладів.

З Державного бюджету фінансуються лише наукові дослідження фундаментального й пошукового характеру або виконання наукових програм державного значення. Відповідно до Закону про освіту виконання їх здійснюється на конкурсній основі при відборі найбільш науково містких та високоефективних досліджень в галузі техніки й передової технології в пріоритетні галузі народного господарства.

Виконання прикладних досліджень та розробок здійснюється на основі ринкових відносин по господарських договорах і оплачується замовником. Виконання наукових досліджень доручається колективам науковців на контрактній основі.