Розділи

загрузка...
Основні вимоги щодо виконання кошторису; Фінансове право - Віхров О.П.

Основні вимоги щодо виконання кошторису

Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань, визначених у кошторисах і планах асигнувань розпорядників, асигнуванням, затвердженим річним розписом призначень державного бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету, органи Державного казначейства здійснюють реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань розпорядників вищого рівня у розрізі розпорядників нижчого рівня.

Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань, за наявності витягу, виданого органом Державного казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.

З цією метою розпорядники, які отримали від органів Державного казначейства витяг, повинні подати цим органам дані щодо розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня. Зазначені показники доводяться до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань даним казначейського обліку.

У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягові, отриманому від відповідних органів Державного казначейства, розпорядники повинні перезатвердити зазначені документи згідно з витягом.

Здійснення видатків установ та одержувачів без затверджених у встановленому порядку кошторисів і планів асигнувань, планів використання бюджетних коштів одержувачами припиняється через 30 календарних днів після затвердження річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів.

До затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів одержувачами підставою для здійснення видатків є проекти кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів одержувачами, засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера.

Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з виконання видатків розпорядників коштів державного бюджету тільки відповідно до затверджених кошторисів і планів асигнувань, узятих на казначейський облік.

У разі коли розпис бюджету на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов’язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період наступного року, який виконується за правилами, визначеними Державним казначейством для виконання розпису бюджету. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові кошториси, які затверджуються їх керівниками. При цьому зведені тимчасові кошториси не складаються.

Під час складання річного розпису призначень бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та кошторисів і планів асигнувань установ на наступний рік ураховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовими кошторисами.

Установи мають право брати зобов’язання щодо видатків загального фонду бюджету відповідно до плану асигнувань виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов’язань минулих періодів, якщо інше не передбачено законодавством.

Обсяг зобов’язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за зобов’язаннями минулих періодів та недопущення утворення заборгованості за зобов’язаннями поточного року.

У разі скорочення (обмеження) асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу зобов’язань, які перевищують розмір уточнених асигнувань.

Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться у разі:

необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією та функціональною класифікацією за поданням головного розпорядника коштів;

прийняття нормативного акта щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;

прийняття рішення щодо розподілу централізованих бюджетних асигнувань між розпорядниками;

необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над урахованими у бюджеті на відповідний рік;

прийняття рішення щодо скорочення (обмеження) видатків загального фонду бюджету в цілому на рік.

У разі внесення змін до кошторисів та планів асигнувань обов’язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошториси та плани асигнувань.

У разі внесення установою змін до спеціального фонду кошторису довідка затверджується керівником установи, яка затвердила кошторис.

Форма довідки затверджується Мінфіном України.

При цьому перезатвердження кошторисів та планів асигнувань не здійснюється.

Зміни до штатних розписів вносяться у порядку, встановленому для їх затвердження.

Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення в будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам.

Видатки спеціального фонду здійснюються у тій же послідовності, що і їх планування.

Установи мають право використовувати протягом поточного року залишки коштів спеціального фонду на початок року для здійснення видатків, передбачених у кошторисах на поточний рік.

У разі коли сума фактичних надходжень спеціального фонду бюджету за власними надходженнями перевищить затверджений у кошторисі річний обсяг цих надходжень, розпорядник на підставі довідки, затвердженої в установленому порядку, вносить зміни до спеціального фонду кошторису.

Про кожний випадок внесення змін повідомляється головному розпоряднику, який проводить аналіз цих змін та готує зведення показників наданих довідок.

Головний розпорядник коштів державного бюджету у терміни, встановлені Мінфіном України, подає погоджені з Державним казначейством зведені показники довідок з належним обґрунтуванням щодо внесення змін у річний розпис призначень бюджету за спеціальним фондом.

У такому ж порядку вносяться зміни до спеціального фонду кошторису за доходами та видатками у разі, коли установа одержує кошти для виконання окремих доручень.

При цьому у спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів та залишків коштів на початок року.

Після розгляду річних звітів про виконання кошторисів за минулий рік уточнюються показники перехідних контингентів станом на 1 січня поточного року виходячи з фактичного виконання плану щодо цих контингентів за минулий рік. За результатами перевірок у разі виявлення сум зайвих і завищених асигнувань вносяться зміни до кошторисів і планів асигнувань шляхом зменшення їх обсягів.

Право скорочення асигнувань надається Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.

Виконання кошторисів і планів асигнувань здійснюється наростаючим підсумком з початку року.

Звіти про виконання кошторисів і планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів одержувачами подаються у порядку та за формою, встановленими Державним казначейством.

Внесення змін до кошторису за іншими надходженнями до спеціального фонду здійснюється після внесення відповідних змін до річного розпису призначень бюджету на підставі копії довідки про зміну до річного розпису, доведеної до головного розпорядника Державним казначейством.

У разі коли виконання робіт за рахунок коштів спеціального фонду бюджету здійснювалося за державним замовленням, вносяться відповідні зміни до обсягів державного замовлення.

У всіх випадках внесення змін до спеціального фонду кошторису (річного розпису призначень бюджету) зміни до закону України про державний бюджет (рішення про відповідний бюджет) не вносяться.

Зміни до планів використання бюджетних коштів одержувачами вносяться в порядку, встановленому для їх затвердження, за формою, що відповідає плану використання.