Розділи

загрузка...
Е; Ж; З; Страховий та інвестиційний менеджмент - Федоренко В. Г.

Е

Емісія — виготовлення і випуск в обіг банківських і казначейських квитків, паперових грошей і цінних паперів.

Еквівалентність страхових стосунків — гарантоване забезпечення страхових виплат страхувальникам за рахунок одержуваних від них страхових внесків.

Економічні показники страхової діяльності:

• середня страхова сума (загальна страхова сума, поділена на кількість застрахованих об'єктів);

• середній платіж на один договір (сума отриманих внесків, поділена на кількість договорів);

• рівень виплати страхових сум і відшкодування (процентне співвідношення між виплаченою сумою і сумою отриманих страхових внесків);

• збитковість страхової суми — розмір виплат, які припадають в середньому на 100 грошових одиниць страхової суми.

Ексцедент — залишок страхової суми, що утворюється понад власне утримання страхувача або перестрахувача і повністю передається у перестрахування.

Ексцедент збитковості — договір непропорційного перестрахування укладається страховою компанією для захисту себе за певними видами страхування на випадок, якщо загальні наслідки здійснення страхового бізнесу перевищують рівень збитковості, що врахований при визначенні премій за страховими договорами.

Ексцедент збитку — договір непропорційного перестрахування для захисту від великих збитків, вступає в дію, коли сума збитку внаслідок страхового випадку перевищить обумовлену договором суму.

Ексцедентне перестрахування — форма пропорційного перестрахування, застосовується, коли ризики, що приймаються на страхування, за розміром страхових сум дуже коливаються.

Ефективність страхових операцій — комплексне поняття, що включає систему показників, які характеризують економічну доцільність проведення страхування серед різних форм страхування (особистого, майнового страхування і страхування відповідальності):

1) у наявності — збиток, що підлягає відшкодуванню страховиком позаяк заподіяний об'єкту страхування при настанні страхового випадку;

2) встановлений факт настання страхового випадку (реалізація страхового ризику).

Ефективність інвестиційного портфеля — характеристика інвестиційного портфеля (як правило, портфеля цінних паперів) за критеріями поточної дохідності чи збільшення капіталу за будь-якого рівня ризику.

Ефективність реальних інвестицій — поняття, що характеризує різні аспекти дохідності інвестицій. Для оцінювання ефективності реальних інвестицій використовують чотири основні показники: чистий приведений дохід; індекс дохідності; період окупності; внутрішню норму дохідності.

Життєвий цикл галузі — загальний період часу від початку зародження галузі до завершення її існування (у разі випуску продукції, на яку істотно вплинув науково-технічний прогрес) або до вступу в остаточну зрілість (у разі випуску продукції, потреба у якій стабільна). У теорії життєвого циклу галузей розрізняють, як правило, п'ять основних стадій: "народження","зростання", "розширення", "зрілість", "спад", або " остаточна зрілість". В інвестиційному менеджменті визначення стадії життєвого циклу галузі пов'язане з оцінюванням інвестиційної привабливості окремих об'єктів реального чи фінансового інвестування; воно потрібне також у процесі галузевої диверсифікації інвестиційної діяльності.

Ж

Життєвий цикл інвестицій — загальний період часу від початку вкладання коштів у реальний інвестиційний проект до наступного вагомого інвестування в діючий об'єкт. Як правило, життєвий цикл інвестицій розподіляють на два основні періоди: інвестування до початку експлуатації об'єкта; експлуатації нового об'єкта до початку наступного істотного інвестування в його реконструкцію або технічне переоснащення.

Життєвий цикл компанії (фірми) — загальний період часу від початку діяльності компанії (фірми) до природного припинення її існування або відродження на новій основі (з новим складом власників і керівного персоналу, з принципово новою продукцією, технологією та ін.). У теорії життєвого циклу компанії (фірми) розрізняють, як правило, шість основних стадій: "народження", "дитинство"; "юність", "рання зрілість", "остаточна зрілість", "старіння". В інвестиційному менеджменті визначення стадії життєвого циклу компанії (фірми) необхідне для оцінювання її інвестиційної привабливості чи інвестиційних якостей цінних паперів (акцій), що емітуються.

З

Залишкова вартість основних виробничих фондів на акцію — відношення залишкової вартості основних виробничих фондів до загальної кількості акцій.

Закон "Про страхування" — прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 р. Регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

Запас платоспроможності (нетто-активи) — один із показників надійності страхувача. Визначається відніманням від загальної вартості майна суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань.

Зароблена премія — та частина страхової премії, яка пропорційно припадає на час, що минув після початку страхового періоду.

Застрахований — особа, яка бере участь в особистому страхуванні, об'єктом страхового захисту якого є життя, здоров'я і працездатність.

Збиток — (у страхуванні) втрата (шкода), що підлягає відшкодуванню страхувачем.

Збитковість страхової суми (ЗСС) — економічний показник діяльності страхувача, який характеризує відношення обсягу виплат страхового відшкодування і страхової суми до сукупної страхової суми всіх застрахованих об'єктів за певним видом страхування.

"Зелена картка" — назва системи міжнародних договорів і страхового свідоцтва про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, які виїжджають у країни — члени цієї системи.

Зворотність — повернення страхових внесків (платежів, премій) при достроковому припиненні дії договору.

Змішане страхування життя — вид особистого страхування, в якому передбачається страхове покриття кількох несумісних ризиків.

Залучені джерела формування інвестиційних ресурсів — залучені на кредитній основі кошти для реалізації інвестиційного портфеля та інше майно. До основних видів залучених джерел формування інвестиційних ресурсів належать довгострокові кредити банків; кошти, отримані від емісії облігацій; майно, залучене на основі інвестиційного лізингу та селенгу.

Заставні цінні папери — цінні папери, випущені під заставу фізичних активів (найчастіше землі, споруди).

Зовнішні джерела формування інвестиційних ресурсів — позикові та залучені джерела фінансування інвестиційних програм (проектів).