Розділи

загрузка...
В; Г; Д; Страховий та інвестиційний менеджмент - Федоренко В. Г.

В

Валові інвестиції— загальний обсяг коштів, інвестованих у нове будівництво, придбання засобів виробництва та на приріст товарно-матеріальних запасів у певному періоді.

Валове утримання — сумарний обсяг зобов'язань, узятих страхувачем на свій ризик за всіма договорами страхування.

Відкритий ковер — форма автоматичного страхування вантажів на тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів.

Взаємне страхування — форма страхового захисту, за якої страхувальники, які мають споріднені майнові інтереси та ризики, одночасно є членами страхового товариства.

Вид страхування — страхування однорідних об'єктів від характерних для них небезпек.

Вигодонабувач — особа, визначена страхувальником для отримання належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостійно (див. Бенефіціар).

Викупна вартість — сума, на яку може претендувати власник полісу зі страхування життя в разі дострокового припинення дії полісу.

Відповідальність цивільна — передбачений законодавством вид відповідальності громадян і організацій перед третіми особами (фізичними і юридичними), яким може бути заподіяний збиток внаслідок якоїсь дії або бездіяльності винного у заподіянні шкоди.

Відшкодування страхове — сума, що виплачується страхувачем на компенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на об'єктах страхування майна і відповідальності.

Вексель — письмове боргове зобов'язання строго встановленої форми, що дає його власнику (векселетримачу) безперечне право після закінчення терміну зобов'язання вимагати від боржника сплати грошової суми, позначеної на векселі. Розрізняють соло-вексель (особисте зобов'язання боржника) і переказний вексель (наказ боржника третій особі).

Венчурні підприємства — малі підприємства у сфері наукових досліджень, інженерних розробок, створення і впровадження нововведень.

Випуск — будь-які цінні папери, що мають однакові характеристики. Акт розміщення цінних паперів.

Відплив капіталу — переведення капіталу в значних розмірах у країни зі сприятливішим інвестиційним кліматом з метою уникнення оподаткування за вищими ставками, за негативних наслідків інфляції, ризику експропріації тощо. Основною метою відпливу капіталу є вигідніші та гарантованіші умови його розміщення в обраних країнах.

Внутрішні джерела формування інвестиційних ресурсів — власні джерела фінансування реалізації інвестиційних програм (проектів). До основних внутрішніх джерел належить частина чистого прибутку компанії (фірми), що підлягає капіталізації, і сума амортизаційних відрахувань (амортизаційний фонд).

Вторинний розподіл, або пропозиція цінних паперів — торгівля цінними паперами, які пройшли первинний розподіл, з метою продажу їх публіці.

"Вуличний " сертифікат — акціонерний сертифікат, виписаний на ім'я інвестиційного дилера або брокера, але який фактично належить особі, яка сплатила гроші й акції.

Г

Графік інвестицій — загальний обсяг інвестицій, розподілений за конкретними термінами інвестування. Такий графік складається під час розробки бізнес-плану та оперативного плану реалізації інвестиційного проекту.

Гарантія страхова — письмове поручництва страховика за свого клієнта щодо його кредитоспроможності.

Генеральний поліс — письмова угода з фіксованою страховою сумою, розмір якої дозволяє покрити страхуванням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику.

Грошовий потік — основний показник, що характеризує ефективність інвестицій у вигляді повернених інвестору коштів. Основою грошового потоку за інвестиціями є чистий прибуток і сума амортизації матеріальних і нематеріальних активів.

Грошовий ринок — ринок цінних паперів із строком погашення до трьох років. Основним товаром тут є казначейські білети уряду.

Гудвіл — різниця між ринковою та індексованою балансовою вартістю компанії (фірми). Вартість гудвілу характеризує не відображені в балансі нематеріальні активи у вигляді репутації фірми, завойовані нею маркетингові позиції на ринку, відпра-цьованість внутрішньої технології діяльності та інші активи, здатні приносити додаткові прибутки. У зарубіжній практиці вартість гудвілу часто включається в баланс компанії (фірми), що продається.

Д

Девальвація — зниження в законодавчому порядку офіційного курсу національної валюти щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

Декларація страхова — заява страхувальника про об'єкт страхування і характер ризику.

Депо премій — частина страхової премії, що належить перестрахува-чеві, але тимчасово утримується перестрахувальником з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зобов'язань, передбачених договором перестрахування.

Державне обов'язкове страхування — форма страхування, при якій визначені законодавством страхувальники сплачують страхові внески за рахунок державного бюджету.

Детальний сертифікат — документ, що містить характеристику кожного випадку перестрахування, прийнятого перестрахувачем від цедента.

Диверсифікація — у страхуванні здійснюється з метою зменшення ризику і отримання більшого прибутку шляхом: а) одночасного розвитку кількох, не пов'язаних один з одним видів страхування, розширення страхувачем спектра страхових послуг; б) поширення активності страхувачів за межі основного бізнесу, що досягається розміщенням активів (із додержанням існуючих нормативів) серед різних, не пов'язаних між собою об'єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські депозити).

Дисклоуз — прийнята в багатьох країнах норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов'язаний негайно сповістити страхувача про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.

Диспаша — (у морському страхуванні) розрахунок витрат, пов'язаних із загальною аварією і розподіл їх між учасниками морських перевезень, який складає диспашер.

Диспашер — фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.

Добровільне страхування — форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страхувачем і страхувальником.

Договір перестрахування — угода між двома страховими компаніями, з яких одна — перестрахувальник — зобов'язується передати ризики, а друга — перестрахувач — прийняти ризики у перестрахувальника.

Договір страхування — угода між страхувальником і страхувачем, яка передбачає зобов'язання страхувача в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, на користь якої укладено договір, а страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначені строки.

Додаткова комісія — надбавка, що виплачується цеденту на покриття витрат, пов'язаних із залученням нових страхувальників.

Додаткова премія — додатковий страховий внесок, що сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться додаткові ризики, або за страхування ризиків з підвищеною небезпекою.

Демпінг товарний — продаж товарів на зовнішніх ринках за нижчими, ніж на внутрішньому ринку, цінами.

Депозит — грошові або інші види активів, розміщені на збереження у фінансово-кредитні заклади.

Депозитарій — заклад, що бере на зберігання гроші, документи, цінні папери та інші цінності.

Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, що здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду й облік руху активів фонду на підставі депозитного договору. Діяльність депозитарію інвестиційного фонду в Україні регулюється Указом Президента "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" від 19.02.94.

Депозитний відсоток — сума доходу, одержуваного інвестором у разі передавання коштів на зберігання відповідно до встановленої ставки відсотка.

Державні інвестиції — інвестиції, що здійснюються державними та місцевими органами влади (управління) за рахунок бюджетних коштів, позабюджетних фондів, залучених коштів, а також державними підприємствами та закладами за рахунок власних і залучених коштів.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

Дефляція — штучне вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, здійснене урядом з метою зниження темпів інфляції.

Диверсифікація — одночасний розвиток багатьох непов'язаних або слабко взаємопов'язаних видів виробництв, розширення обсягів діяльності, номенклатури продукції і послуг, асортименту вироблених виробів у масштабі держави, галузі, регіону, підприємства. Диверсифікація, як правило, супроводжується глибокою трансформацією технології й організації виробництва.

Диверсифікація інвестицій — вид інвестиційної стратегії компанії (фірми), спрямованої на розширення або зміну її інвестиційної діяльності. Розрізняють галузеву, регіональну та інші форми диверсифікації інвестицій.

Дивіденд, дивідендний дохід — частина прибутку акціонерного товариства, яка щорічно (або з іншою періодичністю) розподіляється між акціонерами відповідно до кількості та виду акцій, якими вони володіють.

Дилер — особа (фірма), яка здійснює біржове або торгове посередництво за власний рахунок.

Дисконт — різниця між загальною (лицьовою) вартістю цінного паперу і його ринковою ціною.

Дисконтна політика — форма валютної політики, спрямована на регулювання валютного курсу, руху капіталів і платіжного балансу шляхом зміни відсоткових ставок за кредит.

Дисконтна ставка — ставка відсотка, за якою майбутня вартість грошей зводиться до їх реальної вартості, тобто за якою здійснюється процес дисконтування.

Дисконтування — метод зведення майбутньої вартості грошей до їх вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).

Довгострокова облігація — облігація з терміном погашення упродовж десяти і більше років.

Довгострокові активи — матеріальні та нематеріальні активи компанії з періодом використання понад рік. До довгострокових активів належать основні фонди, незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові вкладення в усіх формах та інші аналогічні активи.

Довгострокові пасиви — усі види залучених коштів з терміном погашення основної суми боргу понад рік.