Розділи

загрузка...
10.СУТНІСТЬ ВІДСОТКІВ ; 10.1. Сутність відсотків і відсоткових ставок ; Фінансова статистика - Шустіков А.А.

10.СУТНІСТЬ ВІДСОТКІВ

10.1. Сутність відсотків і відсоткових ставок

Одним з головних показників у фінансових розрахунках є відсоток, під яким розуміють абсолютну величину доходів від грошей, наданих у борг у будь-якій їх формі. При укладанні угоди сторони (кредитор і боржник) домовляються про розмір відсотків, встановлюючи відношення суми відсоткових грошей, що виплачуються за одиницю часу, до величини позички.

Під відсотковою ставкою розуміють відношення відсоткових грошей, які виплачуються за фіксований відрізок часу, до величини позички. Відсоткова ставка виконує функції вимірювача ступеня дохідності фінансових операцій незалежно від того, мав місце процес нарощення грошей чи ні. Відсоткова ставка як відносна величина вимірюється у математичних відсотках і у коефіцієнтах. У всіх випадках фінансового аналізу відсоткова ставка використовується тільки у коефіцієнтах. Нарахування відсотків, як правило, відбувається дискретно, тобто через певні періоди. Відсотки можуть нараховуватися один раз на рік, кожні півроку, щоквартально або щомісячно.

Інтервал часу, до якого належить відсоткова ставка, називають періодом нарахування відсотків. Він може дорівнювати року, півріччю, кварталу, місяцю. Також існує безперервне нарахування відсотків. Такі відсотки мають назву безперервних відсотків. Їх нарахування відбувається за дуже малі проміжки часу. Необхідність використання безперервних відсотків полягає в тому, що багато економічних процесів мають безперервний характер, тому аналітичне моделювання їх за допомогою безперервних відсотків коректніше та адекватніше, ніж за допомогою дискретних відсотків. Головним чином це стосується опису складних виробничих об’єктів та явищ, що потребують обґрунтування і вибору інвестиційних рішень. На практиці такі відсотки застосовуються дуже рідко.

Відсотки можуть нараховуватися наприкінці періоду (декурсивні) або на початку періоду (авансові).

Процес збільшення суми грошей у зв’язку з приєднанням відсотків до суми боргу називають нарощенням відсотків, або зростанням початкової суми.

Ставка відсотків може застосовуватися до однієї і тієї самої початкової суми протягом усього строку позички (прості відсоткові ставки) або до суми з нарахованими в попередньому періоді відсотками (складні відсоткові ставки). Якщо за базу для нарахування відсотків береться сума позички (початкова сума боргу, позички) і нараховані відсотки приєднуються до цієї суми в кінці окремих періодів або строку позички в цілому, тоді для розрахунку використовується ставка відсотків. Ставка відсотків — це відсоткова ставка, яка визначається на основі початкової суми кредиту (початкова сума позички, боргу), і відсотки приєднуються в кінці окремих періодів або строку позички в цілому. Цю ставку визначають за такою формулою:

ставку визначають за формулою,

де і — ставка відсотків; Р — початкова сума боргу, кредиту, позички; n — кількість періодів нарахування відсотків або строк, на який надається позичка; S — нарощена сума або величина позички разом з нарахованими відсотками; І — відсотки за весь період позички, які визначаються за формулою I = P • i • n = SP.

Інколи при нарахуванні відсотків за основу береться сума, яка виплачується боржником наприкінці строку позички. У такому разі застосовується облікова ставка і відсотки утримаються під час видачі позички. Облікова ставка — це відсоткова ставка, яка визначається на основі нарощеної суми позички. Ця ставка використовується при купівлі векселів та обчислюється за такою формулою:

облікова  ставка,

де d — облікова ставка.

Отже, за методом нарахування відсотків розрізняють чотири види ставок: ставки відсотків та облікова ставка; прості та складні ставки відсотків.

Види відсоткових ставок:

1) фіксовані (постійні або змінні);

2) плаваючі (надбавка — маржа до базовій ставки).

Фіксовані відсоткові ставки можуть установлюватися на весь строк кредиту (постійні) або обумовлюватися в договорі — про різні рівні відсоткових ставок на певні інтервали часу, але на весь строк угоди (змінні).

У зв’язку з несталістю грошового ринку замість фіксованих ставок використовують плаваючі ставки, які визначаються шляхом додавання до базової ставки фіксованої надбавки (маржі). Плаваюча ставка змінюється разом зі зміною економічної ситуації в країні. Маржа — це додаток до базової ставки у вигляді ставки відсотків, яка б забезпечувала необхідний рівень прибутковості інвестицій. Як базова ставка може бути прайм рейт ставка, або лондонська міжбанківська ставка ЛИБОР (LIBOR — London interbank offered rate). Під ставкою прайм рейт розуміють ставку, яка надається комерційними банками першокласним позичальникам, а також низка інших ставок аналогічного характеру.