Розділи

загрузка...
8. ВСТУП ДО ФІНАНСОВОГО ПРОГРАМУВАННЯ; 8.1. Поняття та важливість фінансового програмування для макроекономічної політики; Фінансова статистика - Шустіков А.А.

8. ВСТУП ДО ФІНАНСОВОГО ПРОГРАМУВАННЯ

8.1. Поняття та важливість фінансового програмування для макроекономічної політики

Фінансове програмування являє собою комплекс заходів, спрямованих на досягнення певного рівня розвитку економіки. Як правило, заходи економічної політики, передбачені фінансовою програмою, спрямовані на усунення нерівноваги між сукупним попитом і пропозицією, яке має місце при незадовільному стані платіжного балансу, високій інфляції, низьких темпах економічного зростання, а в окремих випадках і при зниженні обсягів виробництва.

Термін «фінансова програма» підкреслює важливість заходів кредитно-грошової, фіскальної та валютної політики в процесі управління внутрішнім попитом і коригуванні стану платіжного балансу. Особливий наголос на фінансовому аспекті програм коригування зумовлює припущення щодо існування істотного зв’язку між фінансовими (грошова маса, внутрішній кредит тощо) і нефінансовими змінними (реальний дохід, ціни), а також те, що органи грошово-кредитного регулювання мають змогу контролювати деякі фінансові змінні, впливаючи таким чином на реальну сторону економічного життя. Досвід свідчить, що помилкові кроки у фінансовій сфері бувають головними причинами зовнішнього дисбалансу та інших негативних явищ. Прагматичний підхід також свідчить, що статистичні дані по фінансових змінних виявляються найточнішими, доступнішими та своєчаснішими.

У той самий час фінансові програми відображають також дію інших заходів економічної політики, особливо тих, які спрямовані на збільшення сукупної пропозиції.

За наявності макроекономічних диспропорцій завжди необхідні деякі форми регулювання (коригування), з тим, щоб забезпечити відповідність між потребою в ресурсах та їх наявністю. Особливість фінансових програм полягає в тому, що вони спрямовані на проведення упорядкованого, цілеспрямованого коригування (на відміну від стихійного пристосування до наявної ситуації) шляхом своєчасного вживання заходів економічної політики та забезпечення відповідного обсягу зовнішнього фінансування. Це сприяє зменшенню збитків, пов’язаних зі спадом виробництва і безробіття, протягом періоду коригування і веде до стійкого стану платіжного балансу.

Фінансові програми мають складатися з орієнтацією на майбутнє. Як правило, середньострокові програми розраховані на п’ять років. Програми на наступний рік розробляються ретельно, оскільки в такому разі існує розбіжність у досить обсяговому комплексі заходів економічної політики. До того ж існує вся необхідна інформація. Прогнози на віддаленіший період менш деталізовані і часто концентрують увагу на загальних аспектах зовнішнього коригування. За своїм характером вони відрізняються меншою визначеністю.