Розділи

загрузка...
7.4. Статистичні методи аналізу платіжного балансу; Фінансова статистика - Шустіков А.А.

7.4. Статистичні методи аналізу платіжного балансу

Розглянемо основні фактори, що визначають різні позиції платіжного балансу. Облік цих факторів сприятиме правильному прогнозу платіжного балансу та адекватному вибору економічних інструментів, що впливають на досягнення необхідних позицій у платіжному балансі.

Вартість експорту пов’язана передусім з попитом на нього з боку інших країн. Тому всі фактори, що визначають попит в інших країнах, також будуть певною мірою впливати на експорт. Експорт також залежить від спроможності країни виробляти конкурентоспроможну продукцію, що користується попитом в інших країнах. Це залежить від здатності резидентів виробляти продукцію на експорт та стимулювання цієї діяльності. Тут можна визначити два аспекти аналізу — попит на експорт і пропозиція експорту, які залежать від розмірів країни. Існує так звана концепція малої країни (товару), яка полягає в тому, що зміна попиту на імпорт не впливає на ціну її імпорту в іноземній валюті. Щодо експорту ця концепція полягає в тому, що країна, продаючи свій товар на світовий ринок, не здатна впливати на його ціну, тобто попит на нього є нескінченно еластичним.

В основному можна припустити, що Україна підпадає під концепцію малої країни, тобто експорт та імпорт України не в змозі вплинути на світові ціни. Таким чином, можливо зробити припущення, що внутрішня пропозиція є одним з основних стримуючих мотивів обмеження експорту.

Згаданий аналіз заведено поділяти на дві стадії:

Функція пропозиції експорту описується таким чином:

вартість  експорту в національній валюті,

де Х — вартість експорту в національній валюті; Рх — ціна експорту в національній валюті; Ру — внутрішні ціни; Yр — виробничі потужності, що припадають на експортний сектор; DD — обсяг національного виробництва.

Відносна ціна показує вплив обмінних курсів, експортних податків і субсидій, внутрішніх витрат, тарифів і цін увезених товарів. Девальвація національної валюти збільшує експортну ціну, що отримується виробником у національній валюті і робить експорт вигіднішим стосовно продажу на внутрішньому ринку. Дотація експорту здійснює аналогічний стимулюючий ефект, а експортний податок знижує фактичну ціну, що отримується експортером. Тарифи на імпорт та інші фактори, що збільшують витрати виробництва, знижують відносну ціну експортованих товарів. Наявність даних виробничих потужностей, що припадають на експортний сектор, задає межу обсягу експорту. При даних виробничих потужностях в експортному секторі зниження внутрішнього попиту примусить виробників розширити продаж за кордон для того, щоб зберегти прибутковість.

Попит на експорт залежить від рівня доходу і видатків у країнах, які є партнерами по торгівлі, а також від ціни експортних товарів стосовно ціни на товари, що виробляються в цих країнах.

Функція попиту на експорт визначається таким чином:

Функція попиту на експорт  ,

де Х — вартість експорту в національній валюті; WD — світовій попит, виражений у національній валюті; Рх — ціна експорту в національній валюті; Pw — світові ціни в національній валюті; Pn — ціна замінників імпорту для торгових партнерів, виражена в національній валюті.

Це рівняння показує попит на експорт у вигляді функції світового попиту на товари тієї або іншої країни та її конкуренто- спроможність. Побудова відповідної шкали і визначення таких змінних, як відносні ціни, потребує інформації про доходи країн, що є торговими партнерами, а також зважених відповідним чином цін. Одночасно розгляд факторів попиту і пропозиції потребує складнішої економетричної деталізації. Певною мірою прогноз може бути спрощений розбивкою на товари, для яких міркування, пов’язані з пропозицією або попитом, є домінуючими.

Отже, статистичний аналіз обсягу імпорту на основі факторів попиту дає можливість робити прогноз. Провідні фактори, що визначають імпорт, — це ціни на імпорт у національній валюті, внутрішній дохід або попит на внутрішньому ринку, а також внутрішні ціни, які виражаються у вигляді дефлятора ВВП або індексу споживчих цін. Необхідно також брати до уваги розвиток торгівлі на світових ринках.

Рівняння попиту на імпорт може бути таким:

вартість імпорту,

де ІМ — вартість імпорту; Рm — ціна за імпорт у національній валюті; Yd — внутрішній дохід (валовий національний дохід); Py — внутрішні ціни (індекс споживчих цін).

Як правило, залежність імпорту від реального доходу або внутрішніх видатків пряма. Змінна співвідношення цін за імпорт у національній валюті до внутрішніх цін виражає конкурентоспроможність товарів і показує поведінку імпорту на зміну цієї змінної. При цьому при зростанні показника співвідношення цін за імпорт у національній валюті до внутрішніх цін спостерігається зниження обсягу імпорту в національній валюті, оскільки відбувається переорієнтація споживачів з імпортних товарів на купівлю вітчизняної продукції.

Подібне рівняння попиту на імпорт можна використовувати як для всього обсягу імпорту, так і для аналізу за різними типами товарів. Необхідно імпорт розділити на основні великі категорії товарів, такі як капітальні, проміжні та споживчі товари. Аналіз повинен проводитися за кожною з цих категорій. Надійність параметрів рівнянь регресії і трендів при цьому зростатиме.

Крім вище перелічених факторів, можуть мати значення і деякі інші. Це різні обмеження на імпортні товари у вигляді квот, тарифів, ліцензій тощо.

При аналізі експорту та імпорту важливого значення набуває вивчення еластичності експорту та імпорту за доходами та відносними цінами. Чутливість попиту на імпорт до зміни цін і доходу значно відрізняється за різними групами товарів. Звичайно, як еластичність ціни, так і еластичність доходу вища для промислових товарів, ніж для харчових продуктів, сировинних матеріалів і палива. Еластичність по цінах пропозиції експорту має тенденцію до прямої залежності від розмірів країни і до оберненої залежності відкритості економіки.

Фактори, що визначають послуги і трансферти. Послуги утворюють неоднорідну групу операцій. Вантажні і страхові надходження і платежі пов’язані відповідно з рухом експорту та імпорту. На практиці платежі можна оцінювати за офіційними статистичними даними на основі фіксованої частки значення імпорту на умовах ФОБ.

Інші транспортні послуги, тобто портові і пасажирські послуги, також залежать від торгових потоків товарів, як і фактори, що впливають на загальний рівень туристів і конкурентоспроможність транспортних підприємств у країні.

Надходження і платежі, пов’язані з туризмом, можуть залежати від таких змінних, як дохід і конкурентоспроможність у галузі цін. На платежі може впливати дохід у тих країнах, звідки приїжджають туристи.

Доходи від інвестицій у результаті прямих та інших капіталовкладень необхідно розмежовувати. Дохід від прямих інвестицій залежить від накопичених у минулому іноземних інвестицій і може реалізовуватися лише після значного терміну у зв’язку з правовими обмеженнями на репатріацію коштів.

Фактори, що визначають потоки капіталу. Рух капіталу можна розділити на такі основні категорії: прямі інвестиції, переміщення середньострокового та довгострокового капіталу і короткострокові переміщення. В межах цих категорій можна говорити про подальші розмежування, наприклад між державним і приватним капіталом, а також між портфельними інвестиціями, позичками під проекти і кредитами, пов’язаними з торгівлею. Таке розмежування корисне для цілей прогнозування, оскільки суб’єкти економіки, які беруть участь у різних операціях, будуть поводити себе зовсім по-різному.

Обсяг прямих інвестицій, пов’язаний з наявністю інвестиційних можливостей і перспективами швидкого економічного зростання. Наявність чітко сформульованих правил і положень являє собою складову інвестиційного клімату, так само як і заслуговуюча довіри політика уряду, спрямована на досягнення макроекономічної стабільності.

Для оцінки припливу державного і довгострокового капіталу використовують інформацію, що є в проектах державного бюджету і планах довгострокового розвитку країни, а також іншу інформацію. Потоки приватного капіталу прогнозувати важче саме через їх природу. Доступ багатьох країн до міжнародних банківських позик обмежений і схильний змінюватись залежно від умов, що переважають на міжнародних ринках капіталу. Конкурентоспроможність може залежати від загальних перспектив платіжного балансу, включаючи установки економічної політики.