Розділи

загрузка...
2.3. Бюджетні класифікації; Фінансова статистика - Шустіков А.А.

2.3. Бюджетні класифікації

У міжнародних стандартах зі статистики та обліку застосовуються дві класифікації податкових платежів: класифікація статистики державних фінансів(СДФ) і класифікація системи національних рахунків (СНР).

Перша — СДФ — розроблена Міжнародним валютним фондом і використовується для задоволення потреб державних фінансів, аналізу і розробки фінансової політики. У СДФ податки класифікуються за однією ознакою — типом, який визначається видом діяльності або податковою базою. Для податкової бази використовують суму доходу, загальну суму виплаченої заробітної плати, суму продажу, вартість майна, величину імпорту. У даній класифікації передбачено такі типи податків: прибуткові податки, внески до фонду соціального забезпечення, податки на заробітну плату і робочу силу, податки на операції в міжнародній торгівлі, решта податків, які не віднесені до інших податків.

Класифікація податків, застосовувана у СНР, виходить з потреб економіки в цілому. В основу цієї класифікації покладені таки ознаки:

1) тип податку, як він визначений у СДФ (акцизи, податок на нерухомість тощо);

2) тип інституційної одиниці, яка сплачує податок (домашнє господарство, державне підприємство, комерційна організація);

3) обставини, за яких сплачується податок (продукція вироблена, імпортована, підготовлена на експорт).

Згідно з цим податкові платежі об’єднуються в такі групи: 1) виробничі податки; 2) прибуткові податки; 3) податки на капітал.

У статистиці державного бюджету використовуються класифікації, запропоновані Міжнародним валютним фондом:

Наведена система класифікацій дозволяє визначити структуру показників державного бюджету, проаналізувати потреби державного управління у видатках і кредитах, які можуть бути профінансовані за рахунок бюджетних коштів.

Класифікація доходів і отриманих офіційних трансфертів включає такі статті:

1. Сукупні доходи, офіційні трансферти та державні цільові фонди (2 + 7 + 8).

2. Сукупні доходи (3 + 6).

3. Поточні доходи (4 + 5).

4. Податкові надходження:

4.1. Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств).

4.2. Податки на власність (податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів).

4.3. Платежі за використання природних ресурсів (плата за використання лісових ресурсів; плата за спеціальне користування водними ресурсами; плата за користування надрами; відрахування на геологорозвідувальні роботи; плата за землю).

4.4. Внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість, акцизний збір з вітчизняних товарів; акцизний збір з імпортних товарів; ліцензії на підприємницьку та професійну діяльність; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності).

4.5. Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне мито, консульські послуги).

4.6. Інші податки (місцеві податки та збори, надходження плати за надання послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон).

5. Неподаткові надходження:

5.1. Доходи від власності та підприємницької діяльності (надходження спеціальних коштів бюджетних установ; надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України; надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами; рентна плата; надходження коштів від приватизації державного майна).

5.2. Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України; плата за утримання дітей у школах-інтернатах; плата від осіб, поміщених у медичні витверезники; плата за утримання вихованців спеціальних шкіл та спеціальних профтехучилищ; плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств; державне мито).

5.3. Надходження від штрафів і фінансових санкцій (суми, що стягнуті з винних осіб, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; адміністративні штрафи та інші санкції; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки).

5.4. Інші неподаткові надходження (надходження коштів від реалізації конфіскованого митними органами майна; надходження коштів від реалізації товарів та інших предметів, конфіскованих правоохоронними органами та іншими уповноваженими органами, і конфіскована валюта; надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій, установ, щодо яких минув строк позовної давності; надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, майна, передачі в оренду основних фондів Збройних Сил України та інших військових формувань, а також за виконані ними роботи та надані послуги; надходження сум у різниці на природний газ; надходження сум перевищення фактичного фонду споживання над розрахунковим; інші надходження).

6. Доходи від операцій з капіталом:

6.1. Надходження від продажу основного капіталу (надходження коштів від реалізації безхазяйського майна, майна, що за правом спадкоємця перейшло у власність держави, та скарбів, надходження коштів до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України).

6.2. Надходження від продажу державних запасів товарів (відшкодування витрат Державного бюджету України за відпущені і неоплачені в минулих роках матеріальні ресурси з державного матеріального резерву).

7. Офіційні трансферти:

7.1. Від органів державного управління інших рівнів (дотації, одержані з Державного бюджету України; дотації, одержані з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, міст Києва і Севастополя бюджетів; дотації, одержані з районних бюджетів, крім міст районного підпорядкування; кошти, одержані за взаємними розрахунками з іншими бюджетами, кошти, одержані сільськими, селищними та міськими бюджетами; надходження коштів з бюджетів нижчих рівнів до: Державного бюджету України; бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та міських бюджетів; районних бюджетів).

7.2. З-за кордону.

8. Державні цільові фонди.

Доходи бюджету складаються з п’яти груп, а саме: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти та державні цільові фонди. Основну частку надходжень до Державного бюджету складають податки (або податкові надходження) та неподаткові надходження. Податкові надходження можна класифікувати за характером податкової бази або видом діяльності, в результаті якої виникають податкові зобов’язання. Це може бути імпорт продукції, продаж товарів і послуг або отримання доходів.

Податкові надходження визначаються як обов’язкові, безповоротні платежі органам державного управління і поділяються таким чином:

1. Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості. До цієї групи належать податки, що справляються з реального або передбачувального чистого доходу окремих осіб і з прибутку підприємств. Сюди також відносяться податки на приріст ринкової вартості капіталу, отриманого або за рахунок продажу землі, або операцій з цінними паперами та іншими активами. До цієї групи включаються будь-які податки на доходи від власності, землі, нерухомості. Ця категорія об’єднує податки з різними базами: в основному це прибуткові податки, податки на прибуток, податки на будь-які інші прибутки.

Прибутковий податок з громадян — це прибутковий податок з робітників і службовців, включаючи членів кооперативів, прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян, прибутковий податок з доходів працівників колективних сільськогосподарських підприємств.

2. Податки на власність. До цієї групи належать податки за користування майном, володіння ним або його передачу, а також податки на рухоме або нерухоме майно, що справляються регулярно, одноразово або в разі передачі майна. Сюди також відносяться податки на передачу прав власності, що відбувається в результаті успадкування, даріння. Окрім того, існують періодичні податки на чисту вартість майна, які до прийняття додаткових законодавчих актів не справляються. Сюди належать:

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів також класифікується як податок на власність.

3. Платежі за використання природних ресурсів. До цього розділу належить плата за використання землі, лісових і водних ресурсів, акваторій та ділянок морського дна, інших природних ресурсів, а також відрахування на геологорозвідувальні роботи. Плата за використання лісових ресурсів справляється з лісокористувачів, які користуються лісовими ресурсами державного і місцевого значення спеціально.

Плата за спеціальне користування водними ресурсами справляється із суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм підпорядкування за забір водних ресурсів державного і місцевого значення, а також для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Плата за користування надрами справляється з надрокористувачів — суб’єктів підприємницької діяльності за спеціальне використання надр державного або місцевого значення при видобуванні корисних копалин.

Відрахування на геологорозвідувальні роботи сплачують надрокористувачі, які здійснюють видобуток корисних копалин на родовищах, що розвідані за рахунок коштів державного бюджету.

Плата за землю включає земельний податок та орендну плату. Земельний податок справляється з власника земель, а орендна плата — з орендаря. Плата за землю класифікується таким чином: плата за землю несільськогосподарського призначення, що вноситься юридичними особами; плата за землю сільськогосподарського призначення, що вноситься юридичними особами; плата за землю, що вноситься фізичними особами.

Поточні неподаткові надходження включають доходи від власності, доходи від продажу товарів, штрафи тощо.

Доходи від операцій з капіталом — це доходи від продажу капітальних активів, добровільні внески на капітальні вкладення від недержавних організацій.

Офіційні трансферти класифікуються за джерелами (внутрішні або зовнішні) і призначенням (для поточних видатків або капіталовкладень).

До державних цільових фондів належать Пенсійний фонд України, збір на обов’язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування України, збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду сприяння зайнятості населення України, збір до Державного інноваційного фонду України, надходження до Фонду розвитку паливно-енергетичного комплексу, платежі до Фонду соціального захисту інвалідів, збір за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, відрахування та збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування та інші фонди.

До Пенсійного фонду України включаються страхові внески підприємств, установ і організацій та суб’єктів підприємницької діяльності, страхові внески фізичних осіб, бюджетні трансферти, надходження від застосування штрафних санкцій та інші надходження.

До збору на обов’язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування України належать страхові внески підприємств, установ і організацій та суб’єктів підприємницької діяльності, надходження за путівки, бюджетні трансферти, надходження від застосування штрафних санкцій тощо.

Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду сприяння зайнятості населення України містить надходження від підприємств, установ, організацій, нарахування від фонду оплати праці від суб’єктів підприємницької діяльності, внески фізичних осіб, бюджетні трансферти та інші надходження.

До збору до Державного інноваційного фонду України належать надходження від підприємств, установ та організацій, бюджетні трансферти, надходження від застосування штрафних санкцій, реструктурована сума заборгованості збору до Державного інноваційного фонду та інші надходження.

До відрахувань та збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування включаються відрахування коштів підприємств і громадських організацій, збір від продажу паливно-мастильних матеріалів, відрахування від доходів з експлуатації автомобільного транспорту, збір за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів.

До інших фондів належать надходження до державного цільового Фонду розвитку промисловості, надходження до галузевих інноваційних фондів, надходження до Фонду сприяння конверсії, надходження коштів до Державного фонду приватизації, надходження коштів до Фонду сприяння виробництву, надходження коштів до Державного фонду охорони праці, надходження коштів до галузевих фондів охорони праці та місцеві позабюджетні фонди.

Видатки класифікуються за двома ознаками: функція державних видатків, виконання якої пояснює ці видатки, та економічне призначення видатків.

Економічна класифікація видатків бюджету (за скороченою формою):

1. Загальні видатки і кредитування з вирахуванням погашення (2 + 6).

2. Загальні видатки (3 + 4 + 5).

3. Поточні видатки:

3.1. Видатки на товари та послуги.

3.1. Виплата відсотків.

3.2. Субсидії і поточні трансфертні виплати.

4. Капітальні видатки:

4.1. Придбання основного капіталу.

4.2. Створення державних запасів і резервів.

4.3. Придбання землі і нематеріальних активів.

4.4. Капітальні трансферти.

5. Нерозподілені видатки.

6. Кредитування з вирахуванням погашення:

6.1. Внутрішнє кредитування.

6.2. Зовнішнє кредитування.

Видатки на товари та послуги включають оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання предметів постачання і матеріалів, видатки на відрядження, оплату послуг з утримання бюджетних установ, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, фінансування різного роду досліджень і державних програм.

Придбання основного капіталу включає придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будівництво та капітальний ремонт.

У статті « Кредитування з вирахуванням погашення» враховується кредитна діяльність лише тих державних установ, фонди яких повністю формуються за рахунок державних коштів.

Функціональна класифікація видатків бюджету:

1. Державне управління.

2. Судова влада.

3. Міжнародна діяльність.

4. Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу.

5. Національна оборона.

6. Правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави.

7. Освіта.

8. Охорона здоров’я.

9. Соціальний захист.

10. Житлово-комунальне господарство.

11. Культура і мистецтво.

12. Засоби масової інформації.

13. Фізична культура і спорт.

14. Промисловість та енергетика.

15. Будівництво.

16. Сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство.

17. Транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика.

18. Інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю.

19. Заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення.

20. Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека.

21. Попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха.

22. Поповнення державних запасів і резервів.

23. Обслуговування державного боргу.

24. Державні цільові фонди (за винятком Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення).

25. Видатки, не віднесені до основних груп.

У функціональній класифікації можна виокремити чотири групи:

Класифікація операцій фінансування бюджетного дефіциту

Міжнародним валютним фондом рекомендуються дві класифікації операцій фінансування бюджетного дефіциту: за типом кредитора і типом боргового зобов’язання.

За типом кредитора:

1. Загальне фінансування (1+2).

2. Внутрішнє фінансування:

2.1. Фінансування за рахунок коштів бюджетів різних рівнів і державних фондів:

2.2. Фінансування за рахунок позик Національного банку України.

2.3. Фінансування за рахунок комерційних банків.

2.4. Інше внутрішнє фінансування:

2.5. Коригування:

3. Зовнішнє фінансування:

3.1. Позики, надані міжнародними організаціями економічного розвитку.

3.2. Позики, надані урядами іноземних держав.

3.3. Позики, надані іноземними комерційними банками.

3.4. Позики, надані постачальниками.

3.5. Зміна залишків бюджетних коштів в установах банків в іноземній валюті.

3.6. Зміна обсягів депозитів і цінних паперів.

3.7. Інше зовнішнє фінансування.

Ця класифікація дозволяє отримати інформацію про ймовірний вплив на економіку, оскільки власники боргових зобов’язань і кредитори класифікуються за принципом однорідності економічної поведінки.

За типом боргового зобов’язання:

1. Загальне фінансування (1 + 2).

2. Внутрішнє фінансування:

2.1. Довгострокові облігації.

2.2. Короткострокові облігації.

2.3. Довгострокові позички.

2.4. Короткострокові позички, що не належать до інших категорій.

2.5. Інші зобов’язання.

2.6. Зміни в обсягах готівкових грошових коштів, депозитів і цінних паперів, необхідних для управління ліквідністю.

3. Зовнішнє фінансування:

3.1. Довгострокові облігації.

3.2. Короткострокові облігації та векселі.

3.3. Довгострокові позички і аванси, що не належать до інших категорій.

3.5. Інші зобов’язання.

3.6. Зміни в обсягах готівкових грошових коштів, депозитів і цінних паперів, необхідних для управління ліквідністю

Класифікація державного боргу

За типом кредитора:

1. Загальна сума боргу (2 + 3).

2. Внутрішній борг:

2.1. Заборгованість перед юридичними особами.

2.2. Заборгованість перед банківськими установами:

2.3. Заборгованість перед іншими органами управління.

2.4. Внутрішня заборгованість, не віднесена до інших категорій.

2.5. Коригування, пов’язане з різницями у вартісних оцінках.

3. Зовнішній борг:

3.1. Заборгованість за позиками, одержаними від міжнародних організацій економічного розвитку.

3.2. Заборгованість за позиками, наданими іноземними державами, в тому числі під гарантії Уряду.

3.3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками.

3.4. Заборгованість за позиками, наданими постачальниками.

3.5. Зовнішня заборгованість, що не віднесена до інших категорій.

3.6. Коригування, пов’язане з різницями у вартісних оцінках.

За типом боргового зобов’язання:

1. Загальна сума боргу (2 + 3).

2. Внутрішній борг:

2.1. Заборгованість за довгостроковими облігаціями.

2.2. Заборгованість за середньостроковими облігаціями.

2.3. Заборгованість за короткостроковими облігаціями і векселями.

2.4. Заборгованість за кредитами, одержаними на фінансування дефіциту бюджету.

2.5. Заборгованість за відсотками, нарахованими по кредитах, одержаних на фінансування дефіциту бюджету.

2.6. Заборгованість за іншими зобов’язаннями.

3. Зовнішній борг:

3.1. Заборгованість за довгостроковими облігаціями.

3.2. Заборгованість за середньостроковими облігаціями.

3.3. Заборгованість за короткостроковими облігаціями і векселями.

3.4. Заборгованість за позиками, що не належать до інших категорій.

3.5. Заборгованість за іншими зобов’язаннями