Розділи

загрузка...
Словник; Кредитно-розрахункові операції - Мілай А.О.

Словник

Авізуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату.

Акредитив — договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, що відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Акцепт — згода на оплату або гарантування оплати документів.

Аналіз касових оборотів — вивчення джерел надходжень і напрямів видачі готівки з кас банків для визначення тенденцій готівкового обігу національної валюти та факторів, які на нього впливають.

Активи високоліквідні — кошти в касі, у Національному банку України та в інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Активи робочі — кошти на коррахунку, у касі, вкладені у майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку.

Активні операції банків — фінансові операції з розміщення коштів з метою отримання доходу. До активних операцій банку належать: надання кредитів і позик, придбання цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями та інші банківські операції.

Акція — вид цінного папера без встановленого терміну обігу, який підтверджує участь її власника у формуванні статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні акціонерним товариством, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду і участь у розподілі майна при його ліквідації. Розрізняють чотири види акцій: іменні, на пред'явника, привілейовані, прості.

Асоційована компанія (підприємство) — це компанія, в якій інвестор має значний вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Значний вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20 % або більшою часткою капіталу компанії. Значний вплив також можливий, якщо інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше 20 %, але виконуються такі умови:

1) інвестор (банк) має представника (представників) у раді директорів або правлінні компанії;

2) інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії компанії;

3) здійснюються суттєві фінансові операції між інвестором (банком) і компанією;

4) інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну або комерційну інформацію.

Балансовий звіт — складова пакета фінансової звітності, що характеризує фінансовий стан банку та відображає активи, зобов'язання й капітал банківської установи у грошовій одиниці станом на певну дату.

Банк платника/одержувача/стягувача — банк, що обслуговує платника/одержувача/стягувача.

Банк-емітент — банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток або видав розрахунковий чек (чекову книжку).

Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки здійснюються банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Бенефіціар — особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив.

Валютна позиція банку — співвідношення (різниця) між сумою активів і позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов'язань у цій самій валюті.

Валютна позиція відкрита — сума активів і позабалансових вимог у певній іноземній валюті не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов'язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція зумовлює додатковий ризик у разі зміни валютного курсу.

Валютна позиція відкрита довга — сума активів і позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати витрат у разі підвищення курсу національної валюти щодо іноземної валюти.

Валютна позиція відкрита коротка — сума балансових та позабалансових зобов'язань перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.

Валютна позиція закрита — сума активів і позабалансових вимог збігається із сумою балансових і позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті.

Вексель — цінний папір, який свідчить про грошове зобов'язання боржника (векселедавця), за яким потрібно сплатити у встановлений термін і в певному порядку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Великий кредит — сукупний розмір кредитів (у тому числі міжбанківських), з урахуванням векселів і 100 % сум позабалансових вимог (гарантій, поручництв), що належать комерційному банку одному позичальнику або групі споріднених позичальників; цей сукупний розмір перевищує 10 % капіталу банку.

Вечірнє закриття овердрафту — щоденна процедура, яка виконується після закінчення операційного часу банку та складається з комплексу автоматично виконуваних бухгалтерських проводок з надання або погашення кредиту, списання нарахованих відсотків, нарахування відсотків та коригування позабалансових зобов'язань з овердрафту залежно від залишку коштів на розрахунковому рахунку клієнта.

Відповідальний виконавець — працівник банку, який згідно зі своїми службовими обов'язками має повноваження чинити від імені банку певні дії, пов'язані із здійсненням розрахунків.

Виконуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком.

Витрати банку — зменшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій банку, крім операцій з розподілу капіталу, що призводять: 1) до скорочення суми активів банківської установи без відповідного скорочення суми її зобов'язань або 2) до збільшення суми зобов'язань банківської установи без відповідного збільшення суми її активів.

Виплати, пов'язані з оплатою праці — виплата основної та додаткової заробітної плати, заохочувальні та компенсаційні виплати, а також інші виплати, що не входять до фонду оплати праці, передбачені Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.95 № 465/1001.

Відокремлені підрозділи — структурні підрозділи юридичних осіб (філії, представництва, відділення тощо), які виробляють продукцію, реалізовують товари (виконують роботи, надають послуги) та здійснюють інші операції і не мають статусу юридичної особи.

Власник рахунка в банку (далі — власник рахунка) — особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Гарантія банківська — це порука банку-гаранта перед кредитором іншої особи за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

Готівка (готівкові кошти) — грошові знаки національної валюти України, тобто банкноти і монети.

Готівкова виручка (виручка) — сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, виконаних робіт, наданих послуг) і позареалізаційні надходження.

Готівковий обіг — обіг у готівковій формі законних платіжних засобів (банкнот та розмінної монети), які обслуговують потреби економіки країни.

Готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Дата валютування — зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі — члені платіжної системи.

Дебіторська заборгованість банку — сума стандартних і сумнівних боргів (що належать юридичним і фізичним особам), що виникають у процесі взаємовідносин з банком.

Депозит — зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату.

Дивіденд — частка прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами у вигляді доходу відповідно до кількості та видів акцій, що їм належать.

Документи, що засвідчують особу, — паспорт громадянина України, для громадян інших країн — паспорт громадянина відповідної країни, посвідка на проживання особи без громадянства та інші визначені законодавством документи.

Достатність капіталу — спроможність банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Доходи банку — збільшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій, крім операцій з реалізації додаткової кількості акцій банку, які призводять до 1) збільшення суми активів банківської установи без відповідного збільшення суми її зобов'язань або до 2) зменшення суми зобов'язань банківської установи без відповідного зменшення суми її активів.

Емісійний результат — різниця між надходженнями готівки до кас банків і видачею її з кас банків, яка визначається за звітний період як випуск готівки в обіг (перевищення видачі з кас банків надходженнями).

Забезпечення кредиту — засіб страхування банку від ризику неповернення клієнтом позики.

Заборгованість за відсотками — сума нарахованих прострочених відсотків за основним боргом.

Застава — засіб забезпечення виконання зобов'язання, своєрідна майнова гарантія його виконання в обумовленому обсязі й у визначені умовами терміни. Для оформлення застави складається документ, у якому фіксуються: вид зобов'язання (грошовий, майновий, іпотечний тощо), його величина, терміни та порядок одержання. Заставне зобов'язання видається кредиторові з метою підтвердження його права на отримання належної суми коштів у разі невиконання погоджених умов.

Заявник акредитива — платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива.

Зобов'язання — вимоги до активів банківської установи, що становлять її зобов'язання сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому. При веденні обліку та складанні звітності до зобов'язань також включаються кредиторська заборгованість за нарахованими відсотками та відстрочена дебіторська заборгованість за доходами, але не включаються доходи, прибуток і внутрішньобанківські розрахунки.

Інвестиційний портфель — до складу його входять: 1) усі боргові цінні папери (векселі, облігації, сертифікати тощо), що перебувають у власності банківської установи, та 2) акціонерні (пайові) цінні папери, що перебувають у власності банківської установи, у разі, якщо їй належить менше 20 % загальної суми статутного капіталу суб'єкта господарської діяльності.

Інвестиції до асоційованих осіб — акції інших суб'єктів господарської діяльності, що належать банківській установі, у разі, якщо їй належить 20 % і більше загальної суми статутного фонду (капіталу) цього суб'єкта.

Інсайдер — споріднена щодо комерційного банку особа (фізична або юридична).

Установа вважається спорідненою щодо іншої установи в межах корпоративного об'єднання, якщо:

• філія установи повністю підпорядкована основній установі або контролюється нею;

• основна установа та її філії контролюються третьою стороною — головною установою (засновником корпоративного об'єднання). Ін-сайдери поділяються на фізичні та юридичні особи:

а. Фізичні особи:

1) акціонери, учасники банку, які мають частку в статутному фонді банку 10 % і більше;

2) керівники банку (голова та члени ради акціонерів, президент, віце-президенти, голова правління, заступники голови правління, головний бухгалтер та його заступники, начальники структурних підрозділів);

3) керівники установ — акціонерів (учасників) банку (директор, головний бухгалтер та їхні заступники);

4) контролери:

• особа, яка призначена за дорученням виконувати або контролювати право голосу за часткою в статутному фонді банку 10 % і більше на загальних зборах установи або її філій;

• особа, яка є працівником центральних і місцевих органів виконавчої влади і покликана здійснювати контроль за діяльністю банків;

5) асоційовані особи:

• дружина, чоловік, діти, батьки, брати, сестри керівників банку та установ — акціонерів (учасників) банку;

• особи, які мають з асоційованими особами угоду або домовленість про спільне утримання, розпорядження, купівлю-продаж, використання акцій банку або його установ — акціонерів (учасників) банку;

• керівники, які мають право впливати на діяльність банку, його філій і дочірніх фірм;

6) особи, споріднені в межах некорпоративних установ, а саме: керівники і контролери та асоційовані з ними особи, які займають керівні посади в установах, що пов'язані з банком фінансовими інтересами.

б. Юридичні особи:

1) установи — акціонери (учасники) банку, які мають частку в статутному фонді (капіталі) банку 10 % і більше;

2) установи — акціонери (учасники) банку в межах корпоративного об'єднання:

• банк повністю контролюється установою — акціонером (учасником);

• установа — акціонер (учасник) контролюється третьою стороною (учасником корпоративного об'єднання);

3) споріднена (асоційована) установа щодо установи — акціонера (учасника) банку (установа, яка має кваліфікований фінансовий інтерес — частку в статутному фонді банку 20 %);

4) установа, яка має повний контроль над установою — акціонером (учасником), безпосередньо або за дорученням контролює частку в статутному фонді (капіталі) банку в 50 % і більше;

5) асоційовані особи:

• установа, в якій керівником є дружина (чоловік), діти, батьки, брати й сестри керівників і контролерів банку, а також його установ-засновників;

• особа, яка має угоду або домовленість з асоційованими особами про купівлю-продаж, розпорядження, утримання і використання акцій банку або його установ-засновників;

6) некорпоративні установи, з якими керівники та контролери банку споріднені. Керівники та контролери банку вважаються спорідненими з іншою установою, зареєстрованою в Україні або за кордоном, якщо вони:

• обіймають керівні посади в такій компанії (у тому числі як результат наданої позики або через фінансовий інтерес банку до цієї установи);

• його асоційовані особи, як визначено вище, разом утримують частку в статутному фонді (капіталі) банку 10 % і більше;

• є особами, які мають право приймати керівні рішення, що впливають на діяльність цієї установи;

7) головна споріднена установа, тобто яка має у власності 20 % або більше номінальної вартості акцій, що класифікується як кваліфікований фінансовий інтерес, за відсутності документально підтверджених заперечень.

Капітал — різниця між загальними сумами активів і зобов'язань банку. Капітал банку відображається у 5-му класі Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 № 388.

Касова готівка — гроші готівкою, що перебувають у касах, банкоматах та обмінних пунктах банків, філій, безбалансових установ.

Касові операції — операції підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Картковий рахунок — банківський рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками.

Клієнт банку — будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Коефіцієнт ліквідності — показник, що характеризує ступінь здатності банку перетворювати свої активи в наявні кошти (готівкові чи безготівкові) для задоволення вимог вкладників і кредиторів банку.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного боргу та відсотків за ним.

Кредитний портфель — сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину її, яка була видана іншим кредитором, укладенням угоди з позичальником. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі й прострочених, пролонгованих і сумнівних щодо повернення.

До кредитного портфеля не входять відсотки нараховані, але ще не сплачені, не профінансовані, зобов'язання видати кредит, кредитні лінії, які ще не використані, гарантії та акредитиви, оперативний лізинг.

Кредиторська заборгованість банку — зобов'язання банку, що є короткостроковими, самостійними зобов'язаннями банківської установи здійснити оплату на користь інших осіб (фізичних та юридичних) і виникають у процесі взаємовідносин з банком.

Кредитоспроможність — наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечення оперативних конверсій активів у ліквідні кошти.

Корпоративна картка — платіжна картка, яка дає змогу її держателю провести операції за рахунок коштів, що обліковуються на картковому рахунку юридичної особи.

Легалізація — надання юридичної сили документам, які були видані на території іноземної держави. Ці документи мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані в консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути також засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС України. Не потрібна легалізація документів, які були видані в Республіці Албанія, Народно-Демократичній Республіці Алжир, Республіці Болгарія, Соціалістичній Республіці В'єтнам, Корейській Народно-Демократичній Республіці, Республіці Куба, Монголії, Республіці Польща, Румунії, Словацькій Республіці, Угорській Республіці; країнах, що утворилися на території колишньої СФРЮ; Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Литовській Республіці, Естонській Республіці, Російській Федерації, Республіці Вірменія, Республіці Білорусь, Республіці Грузія, Республіці Молдова, Республіці Казахстан, Республіці Киргизстан, Республіці Таджикистан, Туркменістані, Республіці Узбекистан, Республіці Азербайджан.

Ліміт овердрафту — максимальна сума коштів, у межах якої позичальник може здійснювати платежі понад залишку на поточному рахунку в банку.

Ліміт залишку готівки в касі (далі — ліміт каси) — граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня і встановлюється установою банку або самостійно визначається підприємством.

Ліквідність банку — здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованістю між термінами і сумами погашення активів та термінами і сумами виконання зобов'язань банку а також термінами та сумами інших джерел і напрямів використання коштів, наприклад, видача кредитів і понесені витрати.

Маржа банківська — різниця між середньозваженою ставкою доходу, який банківська установа отримує від підпроцентних активів, і середньозваженою ставкою витрат, які банківська установа виплачує за своїми відсотковими зобов'язаннями. Крім маржі банківської, існують ще біржова, страхова, торговельна.

Овердрафт — це короткостроковий кредит, що надається банком платоспроможним позичальникам понад залишок на поточному рахунку в банку для покриття тимчасового дефіциту безготівкових коштів при проведенні платежів автоматичним дебетуванням позикового рахунка та кредитування поточного рахунка позичальника в межах обумовленого ліміту.

Операційний час — час роботи установи банку з клієнтами, протягом якого банк приймає розрахункові документи, що мають бути оброблені, передані та виконані цією установою банку впродовж цього робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється установою банку самостійно та зазначається в її внутрішніх нормативних документах.

Платоспроможність — достатність власного капіталу для покриття можливих збитків, пов'язаних із ризиком проведення активних операцій.

Повний контроль інсайдера можливий, якщо акціонер, безпосередньо або за дорученням, контролює понад 50 % акцій з правом голосу установи.

Позареалізаційні надходження — надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного фонду, платежі за надане в оренду (лізинг) майно, роялті, дохід (відсотки) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

Позичальник — це фізична або юридична особа, яка може отримати від банківської установи в тимчасове користування кошти на умовах повернення, платності, строковості.

Прибуток банку — це перевищення доходів над витратами.

Прогноз касових оборотів — оцінка перспектив розвитку готівкового обігу, згідно з якою визначаються обсяги та джерела надходжень готівки до кас банків, обсяги та цільове спрямування видачі готівки з кас банків, розмір випуску готівки або вилучення її з обігу.

Ризик відсоткової ставки — ризик скорочення суми чистого відсоткового доходу внаслідок зміни відсоткових ставок на ринку.

Ризик банківський — можливість зазнати втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин.

Реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО) — пристрій або програмно-технічний комплекс, який виконує фіскальні функції та призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Розрахункова книжка — належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених чинним законодавством випадках, якщо не застосовуються РРО.

Статутний капітал — кошти, що внесені акціонерами (пайовиками, засновниками) банку через придбання його акцій. При обчисленні нормативів до суми статутного капіталу не включаються несплаче-на частка зареєстрованого статутного капіталу та сплачена, але не зареєстрована сума статутного капіталу. Розрізняють сплачений зареєстрований та несплачений зареєстрований статутний капітал.

Термін овердрафту — період часу, протягом якого клієнт може здійснювати платежі понад залишок коштів на поточному рахунку в межах сум, обумовлених у договорі про відкриття овердрафту.

Установи банків — територіальні управління Національного банку, Операційне управління Національного банку, комерційні банки та їх філії, відділення та інші підрозділи банків.

Управління активами та пасивами — операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для здійснення активних операцій.

Цінні папери — грошові документи (акції, облігації, векселі, чеки), що свідчать про право володіння та визначають взаємовідносини між особою, яка їх емітувала, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.