Розділи

загрузка...
1.2.2. Характеристика активних операцій комерційних банків; Кредитно-розрахункові операції - Мілай А.О.

1.2.2. Характеристика активних операцій комерційних банків

Активи комерційного банку насамперед класифікуються за рівнем їхньої ліквідності. Ліквідність активів — це їх здатність з певною швидкістю трансформуватися у гроші або в інші платіжні засоби. Це найважливіша властивість активів, тому що саме завдяки їй банк здатний виконувати свої зобов'язання перед клієнтами в певні строки та за певними сумами. За цією ознакою всі активи поділяються на первинні резерви, вторинні резерви, кредити, надані банком, інвестиції в цінні папери, основні засоби банку і нематеріальні активи.

До первинних резервів належать активи, які в будь-який час банк може використати для погашення своїх зобов'язань. Іншими словами, це активи, які перебувають в абсолютно ліквідній формі. Іншою їх особливістю є те, що вони не приносять банку доходу. До цієї групи активів належать:

• кошти на кореспондентських рахунках у центральному (національному) банку;

• банкноти і монети в касі банку;

• кошти на кореспондентських рахунках в інших банках;

• платіжні документи у процесі інкасування.

Оскільки первинні резерви майже не приносять банкам доходу, вони прагнуть максимально зменшити їх суму. Але це можливо до певної межі, яка встановлена нормативними вимогами НБУ до мінімального рівня миттєвої ліквідності комерційних банків.

Вторинні резерви — активи банку, які в досить короткий термін можуть бути трансформовані в первинні резерви й використані для виконання поточних платежів за зобов'язаннями банку. Ця група активів, окрім високої ліквідності, є джерелом отримання прибутку банку. До цієї групи активів банку належать:

• вкладення в короткострокові державні боргові зобов'язання;

• міжбанківські кредити на термін до семи днів.

Найдохіднішу групу активів комерційних банків становлять надані банком кредити. Але проведення цих операцій пов'язано з високим ступенем ризику. Тому процес наповнення кредитного портфелю банку певною мірою контролюється НБУ. Так, Національний банк зобов'язує комерційні банки резервувати частину прибутку для покриття можливих збитків від проведення кредитних операцій. Також встановлюються нормативи обмеження максимальних кредитних ризиків з метою диверсифікації кредитного портфеля.

Вкладення в основні засоби — це довгострокові активи банку. За своєю матеріальною формою та функціональним призначенням ці активи є для банку найменш ліквідними. Але вони виконують важливу роль, забезпечують нормальну діяльність комерційного банку.