Розділи

загрузка...
Глосарій; Фінансова діяльність суб’єктів господарювання - Терещенко О.О.

Глосарій

Ажіо (agio, Agio n) — сума перевищення доходів, отриманих від емісії цінних паперів, над їх номіналом.

Аквізиція (acquisition, Akquisition f) — скупка корпоративних прав підприємства, у результаті чого покупець набуває контролю над чистими активами та діяльністю такого підприємства. Придбання може здійснюватися в обмін на передачу активів, взяття покупцем на себе зобов’язань або випуск акцій.

Акція (stock, share, Aktie f) — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Андеррайтери (underwriter, Underwriter m) — фінансові посередники, професійні торговці цінними паперами, до послуг яких вдаються емітенти корпоративних чи боргових прав з метою швидкого та ефективного розміщення цінних паперів (акцій, облігацій). Посередники можуть взяти на себе зобов’язання з розміщення всієї емісії або її частини. При цьому емітенту надається гарантія розміщення емісії.

Асоціації (від лат. assotiatio — сполучення, з’єднання; association, Assoziation f) — договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників.

Банківський консорціум (banking consortium, Bankenkonsortium n) — тимчасове об’єднання банків, яке створюється для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої та ризикової угоди. Заснований банками на паритетних засадах. Банківські консорціуми для надання санаційних кредитів можуть створюватися з метою об’єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.

Банкрутство (bankruptcy, Konkurs m) — неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк пред’явлені до неї з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом, пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі. Згідно із Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Бенчмаркінг (benchmarking, Benchmarking m) — метод контролінгу, який полягає в перманентному, безперервному процесі порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параме-трів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними показниками інших підприємств чи структурних підрозділів. Основна мета бенчмаркінгу полягає у виявленні негативних відхилень у значенні порівняльних показників, причин таких відхилень та розробці пропозицій щодо їх ліквідації. Розрізняють три види бенчмаркінгу: внутрішній; орієнтований на конкурентів; функціональний.

Бланковий індосамент (blank endorsement, Blankoindossament n) — індосамент без зазначення визначеної особи, за яким векселедержатель передає всі права придбавачу векселя. Бланковий індосамент може складатися лише з підпису векселедержателя. Вексель, який підлягає оплаті наказу з проставленим бланковим індосаментом, підлягає оплаті пред’явнику і може бути переданий у подальшому шляхом простого передавання самого векселя доти, доки не буде вчинений повний індосамент. Векселедержатель може перетворити бланковий індосамент на повний, виконавши над підписом бланкового індосанта вказівку на визначену особу.

Бюджет на підприємстві (budget, Budget n) — короткостроковий план, в якому відображається алокація (розподіл) ресурсів. У бюджеті можуть відображатися як вартісні, так і кількісні показники планового періоду. Він може складатися у формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. Є тип бюджетів, в яких поряд з напрямами використання ресурсів відображаються джерела покриття витрат.

Бюджетний контроль (budgetary control, Budgetkontrolle f) — порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності з плановими (бюджетними) на предмет їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою вироблення пропозицій щодо коригування бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства.

Бюджетування (budgeting, Budgetierung f) — процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням. До основних характеристик бюджетування належать: короткостроковість (до одного року); високий рівень конкретизації; внутрішня спрямованість; тісна інтеграція з контролем та аналізом відхилень.

Вантажна митна декларація (customs declaration, Zollerklaerung f) — заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Варант (warrant, Optionsschein f) — різновид опціону на купівлю, який випускається емітентом разом з власними привілейованими акціями чи облігаціями, та надає його власнику право на придбання простих акцій чи облігацій даного емітента протягом певного періоду на заздалегідь узгоджених умовах. Варанти, як правило, емітуються в пакеті з облігаціями. Найвідомішими є варанти з правом придбання облігацій та варанти, які випускаються разом з облігаціями і дають право їх власникам придбати прості акції емітента.

Вартість капіталу (cost of capital, Kapitalkosten pl) — це плата за користування залученими фінансовими ресурсами, в т. ч. сплата процентів, дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць та інші затрати.

Вартість підприємства (firm value, Unternehmenswert m) — вартість бізнесу в цілому або вартість 100 % корпоративних прав у діловому підприємстві, визначена на основі процедури оцінки вартості підприємства.

Виділення підприємств (Ausgliederung f) — форма реорганізації, за якої на базі існуючого суб’єкта господарювання чи його структурної одиниці створюється нове підприємство. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність.

Власний капітал (equity, Eigenkapital n) — це підсумок першого розділу пасиву балансу. Він показує частку активів (майна) підприємства, яка фінансується за рахунок внесків держателів корпоративних прав і власних коштів суб’єкта господарювання. Основними його складовими є статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал та прибуток. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він є основою для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Глобальний сертифікат (global certification, Globalzertifikat n) — документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, який підтверджує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в Національній депозитарній системі.

Гудвіл (goodwill, Firmenwert m) — вартість фірми, її ділової репутації, нематеріальний актив, який визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його ринковою вартістю, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку, нових технологій тощо.

Дезінвестиції (disinvestment, Desinvestition f) — повернення (вивільнення) заморожених у конкретних майнових об’єктах фінансових засобів. Дезінвестиції можуть здійснюватися шляхом реалізації чи ліквідації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів.

Дельфі метод (Delphi-Method, Delphi-Methode f) — спосіб експертного прогнозування, який ґрунтується на зведенні, систематизації та оцінці думок групи експертів, на основі їх письмового опитування на предмет оцінки майбутніх кількісних та якісних показників розвитку підприємства. До основних характеристик методу належать: використання формально ідентичних анкет для опитування; анонімність опитування; визначення середньостатистичної відповіді опитуваної групи експертів; інформування учасників про результати опитування та середньостатистичну відповідь; повторне опитування.

Деномінація акцій (stock denomination, die Denomination von Aktien) — зменшення номінальної вартості акцій акціонерного товариства, яке здійснюється з метою приведення у відповідність номінальної вартості випущених в обіг акцій з величиною статутного капіталу у разі його зменшення. Деномінація може здійснюватися шляхом подрібнення акцій або їх консолідації.

Державний реєстр застав рухомого майна — єдина комп’ютерна база даних, яка забезпечує зберігання інформації про заставу рухомого майна, її видачу і захист від несанкціонованого доступу. Держатель Державного реєстру — Міністерство юстиції України, що забезпечує функціонування Державного реєстру, надає завірені витяги з нього, які свідчать про внесення запису до Державного реєстру або про його відсутність.

Дивіденди (dividend, Dividende f) — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Дивідендна політика (dividend policy, Dividendenpolitik f) — це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства щодо виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення. Оптимізація дивідендної політики — це оптимізація співвідношення між прибутком, що виплачується у вигляді дивідендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників.

Дизажіо (disagio, Disagio n) — відхилення ринкового курсу цінних паперів від їх номінальної вартості в бік зменшення від номіналу.

Дисконтування (discounting, Diskontierung f) — процес приведення майбутньої вартості грошей (грошових надходжень) до їх теперішньої вартості. Процес дисконтування може здійснюватися за простими чи складними процентами.

Дискримінантний аналіз (discriminant analysis, Diskriminanzanalyse f) — комплекс методів математичної статистики, за допомогою якого здійснюється класифікація досліджуваних одиниць (підприємств) залежно від значень обраної сукупності показників відповідно до побудованої метричної шкали.

Дюрація (duration, Duration f) — показник, який характеризує середньозважений період, протягом якого інвестор може амортизувати собівартість інвестиції, тобто отримати початкову суму фінансових вкладень. Дюрація є найважливішим інструментом оцінки ризику зміни процентних ставок за інвестиціями з фіксованою ставкою процента та його нейтралізації.

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Екстраполяції методи (extrapolation method, die Extrapolierende Prognosen) — методи прогнозування фінансових показників, які ґрунтуються на поширенні кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у результаті вивчення минулих подій на майбутні (прогнозні) періоди. Основними методами екстраполяції є методи визначення середніх величин; екстраполяція тренду; експоненціальне згладжування.

Емісійний дохід (agio, Agio n) — сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав, над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав). Інакше кажучи, емісійний дохід — це різниця між курсом емісії і номінальним курсом акцій. Емісійний дохід є одним з джерел формування додаткового капіталу підприємства.

Емісія акцій або облігацій підприємств (issue, Emission f) — сукупність дій емітента щодо здійснення підписки на акції або продажу облігацій.

Ефективна ставка процента (effective interestrate, Effektivverzinzung f) — ставка процента, що визначається діленням суми річного процента та дисконту (або різниці річного процента та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов’язання) та вартості її погашення.

Єдиний митний тариф України — систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, вивозяться за межі цієї території або переміщуються транзитом. Ставки Єдиного митного тарифу єдині для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Забезпечення наступних витрат i платежів (special reserves, provisions, Ruckstellungen pl) — створювані з власної ініціативи підприємств забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат, збитків, зобов’язань, величина яких є невизначеною. У складі забезпечень наступних витрат і платежів (розділ 2 пасиву балансу) відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі, величина яких може бути визначена тільки на основі прогнозних оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень.

Застава (pledge, Verpfandung f) — засіб забезпечення виконання зобов’язання, своєрідна майнова гарантія його виконання в обумовленому обсязі й у визначені умовами договору застави терміни. Для оформлення застави складається документ, в якому фіксуються: вид зобов’язання (грошовий, майновий, іпотечний та ін.), його величина, терміни та порядок одержання. Заставне зобов’язання видається кредиторові з метою підтвердження його права на отримання належної суми коштів у разі невиконання погоджених умов.

Заставний індосамент (pledge endorsement, Pfandindossament n) — індосамент, за яким вексель не переходить у власність і знаходиться у векселедержателя за заставним правом. При заставному індосаменті векселедержатель має право передавати вексель іншій особі тільки в порядку передоручення.

Зворотний лізинг (sale and leaseback, Verkauf und Ruckmiete n) — господарська операція, яка передбачає продаж основних фондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів в оперативний або фінансовий лізинг.

Злиття підприємств (merger, Verschmelzung f) — форма реорганізації суб’єктів господарювання, яка перебуває шляхом об’єднання підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансово стійким підприємством (або кількома підприємствами). У разі злиття підприємств усі майнові права та зобов’язання кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, який виник у результаті злиття. Бухгалтерські баланси підприємств консолідуються; активи і пасиви підприємств, що реорганізуються, в повному обсязі, передаються підприємству-правонаступнику, а підприємства, які злилися, припиняють свою господарську діяльність і втрачають свій юридичний статус.

Золоте правило балансу (gold Bankers Rule, goldene Bilanzregel) — принцип фінансування підприємств, який вимагає не лише паралельності строків фінансування та інвестування, а й дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів.

Золоте правило фінансування (gold financing Rule, goldene Finanzierungsregel) — називають також золотим банківським правилом або правилом узгодженості строків. Дане правило вимагає, щоб строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, збігалися зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. Це означає, що фінансовий капітал повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний капітал заморожується в активах підприємства, тобто в об’єкти основних та оборотних засобів. Дотримання вимог золотого правила фінансування забезпечує підприємству стабільну ліквідність і платоспроможність.

Іммобілізація коштів (від лат. immoblisнерухомий) — відволікання коштів.

Інвестиційна діяльність (investing activites, Investitionstatigkeit f) — придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів. Під інвестиційними можна розуміти всі вкладення підприємства (як довгострокового, так і поточного характеру), які здійснюються з метою забезпечення приросту вартості його майна.

Інжиніринг (engineering, Engineering m) — включає комплекс інженерно-консультаційних робіт і послуг, в які входять послуги з підготовки і забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, обслуговування будівництва й експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об’єктів. Сукупність інжинірингових робіт можна поділити на дві групи: 1) роботи, пов’язані з підготовкою виробничого процесу; 2) роботи із забезпечення нормального процесу виробництва і реалізації продукції.

Капітал підприємства (capital, Kapital m) — це засвідчені в пасивній стороні балансу вимоги на майно, яке відображено в активах; демонструє джерела фінансування придбання активів підприємства.

Комерційний кредит (commercial credit, kommerzieller Kredit m) — форма кредиту, яка характеризує відносини позички між двома суб’єктами господарської діяльності, що виникають у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставок продукції (робіт, послуг) чи одержання товарів з відстрочкою платежів. Кредиторами за цього виду кредитування виступають комерційні партнери підприємства.

Консорціум (від. лат. consortiumспільність) — тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети, як правило, при здійсненні крупних фінансових операцій. Наприклад, банківські консорціуми створюються з метою зменшення ризику при кредитуванні великих ризикових проектів або при розміщенні значної емісії цінних паперів.

Контролінг (controlling, Controlling m) — спеціальна, саморегулююча система методів та інструментів, спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства, що включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль та внутрішній консалтинг.

Контрольний пакет акцій (controlling interest, Aktienmehrheit m) — кількість корпоративних прав, яка забезпечує їх власнику право здійснювати фактичний контроль над діяльністю підприємства. При високій концентрації статутного капіталу контрольний пакет становить не менше 50 % загальної його суми плюс одна акція. За широкої диверсифікації контрольний пакет може дорівнювати 20—30 % номінальної вартості всіх корпоративних прав.

Концерн (від англ. concernоб’єднання, Konzern m) — статутне об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств, які перебувають під єдиним контролем.

Кооператив (cooperative, Genossenschaft m) — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності й обслуговування переважно членів кооперативу.

Корпоративні права (participation, Beteiligung f) — це права власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації. Право акціонера (учасника) на частину майна підприємства, яка перевищує його внесок у статутний капітал, може бути реалізоване лише при ліквідації юридичної особи та наявності активів після задоволення першочергових зобов’язань.

Корпорація (від. лат. corporatioспілка, corporation, Verein f) — договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, на-укових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. Корпорацію як вид об’єднання не слід плутати з корпоративною формою організації бізнесу. Наприклад, у США та Західній Європі, під корпораціями здебільшого розуміють підприємства, засновані на частковій участі та з обмеженою відповідальністю (Ltd, limited liability), наприклад, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю.

Котирування (quotation, Notierung f) — механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного папера.

Кредитор (creditor, Glaubiger m) — юридична та (або) фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника, в т. ч. вимоги з виплати заробітної плати, зі сплати податків та інших обов’язкових платежів тощо.

Кредитоспроможність (creditworthiness, Kreditwurdigkeit f, Bonitat) — наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отриманими кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел, забезпечення оперативної трансформації активів у ліквідні кошти.

Курс емісії акцій (stock price, Aktienkurs m) — курс, за яким відбувається підписка на акції. З юридичного погляду нижньою межею курсу емісії нових акцій є їх номінальна вартість, з економічного — номінальна вартість плюс витрати на проведення емісії. Верхня межа курсу емісії — ринковий курс акцій.

Лістинг (listing, Auflistung f) — внесення акцій, облігацій, інших цінних паперів до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі або можуть бути предметом укладення угод у торговельно-інформаційній системі.

Логістика (logistics, Logistik f) — комплекс заходів з управління матеріально-технічним забезпеченням і товарно-матеріальними запасами на підприємстві, спрямований на оптимізацію руху сировини, матеріалів, продукції на всіх стадіях операційного циклу: транспортування, складування, виробництво, збут.

Маржинальний прибуток (marginal contribution, Deckungsbeitrag m) — різниця між виручкою від реалізації та змінними витратами. Це та сума прибутку, який спрямовується на покриття постійних затрат і формування прибутку. Маржинальний прибуток можна розраховувати як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю продукції. Даний показник використовується в ході аналізу точки беззбитковості.

Наглядова рада АТ (supervisory board, Aufsichtsrat m) — орган акціонерного товариства, що здійснює загальне керівництво його діяльністю, контроль за діяльністю виконавчого органу та захист інтересів акціонерів. Членом наглядової ради може бути будь-яка фізична особа, обрана на цю посаду річними загальними зборами власників.

Немонетарні активи (nicht-monetare Vermogen) — всі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Облігація (bond, Schuldverschreibung f) — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою доходу, порядок визначення якого передбачається умовами випуску.

Облігації з нульовим купоном (zero bond, Zerobond m) — вид облігацій, які характеризуються відсутністю поточних процентних платежів і розміщуються з дизажіо (дисконтом). Проценти і проценти на проценти за облігаціями з нульовим купоном тезавруються і виплачуються при погашенні цінних паперів у складі їх номінальної вартості або у вигляді премії. Процентна ставка i номінальна вартість, які підлягають погашенню, залишаються фіксованими протягом усього терміну запозичення.

Операційна діяльність (operating activites, laufende Geschaftstatigkeit) — це основна діяльність підприємства, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу, а також інші види діяльності, які не підпадають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності.

Операційний Cash-flow (Cash-flow-from operating activites, Cash-flow aus laufender Geschaftstutigkeit) — показник, який характеризує величину чистих грошових потоків, що утворюються в результаті операційної діяльності, тобто частину виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства в певному періоді після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру.

Операційний цикл (operating cycle, Operations zyklus m) — проміжок часу між придбанням запасів для здійснення виробничо-господарської діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції (товарів, послуг).

Опціон (option, Option m) — стандартний документ, який закріплює право (але не зобов’язання) його власника на придбання від емітента опціона (опціон на купівлю) чи на продаж емітенту (опціон на продаж) у термін, визначений у ньому, зазначену кількість базового активу за фіксованою при укладанні ціною (ціною виконання).

Пайовий капітал (share capital, Grundkapital m) — сукупність коштів фізичних i юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал формується за рахунок пайових внесків. У цьому рядку необхідно відображати суму пайових внесків товариств та інших підприємств, передбачену установчими документами.

Первісна вартість основних засобів (історична вартість) (purchase value, Anschaffungswert m) — вартість окремих об’єктів основних фондів, за якою вони були зараховані на баланс підприємства. Включає суму витрат, пов’язаних з виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів. У контексті оцінки вартості майна первісна вартість — це вартість відтворення основних засобів на дату оцінки з урахуванням затрат, пов’язаних з їх поліпшенням.

Перетворення (conversions, Umwandlung f) — спосіб реорганізації підприємства, який передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. При перетворенні одного підприємства на інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і зобов’язання колишнього підприємства.

Підприємство з іноземними інвестиціями (internationals Joint Venture) — підприємство будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого, за його наявності, становить не менше 10 %.

Повний індосамент (full endorsement, Voll-indossament n) — іменний передатний індосамент. Вексель з повним індосаментом підлягає оплаті наказу особи, на ім’я якої виконано індосамент, і може бути переданий у подальшому лише за індосаментом цієї особи.

Поділ (de-merger, Unternehmensaufspaltung m) — спосіб реорганізації підприємства, за якого одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на базі її створюються кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.

Потреба в капіталі (capital need, Kapitalbedarf m) — виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства в грошових та матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги. Базою для класифікації форм потреби в капіталі є класифікація вихідних грошових потоків підприємства. Виникнення потреби в капіталі зумовлене незбігом у часі моменту здійснення грошових витрат і моменту надходження грошових коштів за продукцію, на виробництво якої понесені витрати.

Реверсія (при оцінці вартості підприємства) — очікувана (залишкова) вартість об’єкта оцінки в період, що є наступним за прогнозним періодом.

Резерв дивідендів (dividend reserve, Dividendenreserve f) — частина власного капіталу (чистого прибутку) підприємства, яка резервується в роки з високим обсягом чистого прибутку з метою забезпечення стабільного рівня дивідендних виплат у роки з недостатнім рівнем прибутковості; резерв також використовують для забезпечення дивідендних виплат за привілейованими акціями.

Резервний капітал (у вузькому розумінні) (revenue reserves, provisions,Gewinnrucklagen m) — сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку підприємства в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами.

Резервний капітал (у широкому розумінні) (reserve capital, Ruchlagen m) — частина капіталу підприємства, призначена для покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків, втрат. Класифікують за такими ознаками: джерелами формування; способом відображення у звітності; обов’язковістю створення.

Реорганізація підприємства (reorganization, Reorganisation f) — повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача (прийняття) його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступникам. Основними формами реорганізації є злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення.

Рефінансування дебіторської заборгованості — форма реструктуризації активів, яка полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо. До основних форм рефінансування дебіторської заборгованості належать факторинг, форфейтинг, облік векселів.

Робочий капітал (working capital, Nettoumlaufvermogen f) — різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов’язаннями; показує частину оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань. Використовується для оцінки рівня ліквідності підприємства. Для більшої об’єктивності при розрахунку робочого капіталу до складу оборотних активів доцільно включати не всю дебіторську заборгованість, а лише чисту реалізаційну вартість поточної дебіторської заборгованості.

Роялті (royalty, Royalty n) — платежі за використання нематеріальних активів підприємства (платежів, торгових марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

Самофінансування (self-financing, Selbstfinanzierung f) — одна з форм фінансування підприємств за рахунок внутрішніх фінансових джерел. Пов’язана з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Розрізняють відкрите та приховане самофінансування.

Спільна діяльність — господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, котра є об’єктом спільного контролю двох чи більше сторін згідно з письмовою угодою між ними.

Ставка дисконту (discount rate, Diskontierungsfaktor m) — коефіцієнт, що використовується для переведення прогнозованих майбутніх грошових потоків у їх поточну (теперішню) вартість.

Ставка капіталізації (capitalization rate, Kapitalisierungsfaktor m) — коефіцієнт, що використовується для переведення очікуваного доходу у вартість за умови, що очікуваний дохід прогнозується незмінним протягом періоду прогнозування чи зі стабільними темпами зростання (падіння).

Статутний капітал (share capital, issued capital, Grundkapital n) — сукупність вкладів (у грошовому виразі) учасників (власників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами; сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю відповідно до засновницьких документів. Це та сума капіталу, в межах якої засновники підприємства (АТ, ТОВ) несуть матеріальну відповідальність перед його кредиторами.

Стійкі пасиви — кошти цільового призначення, які постійно перебувають у господарському обороті підприємства, однак йому не належать. В сумі стабільного мінімального залишку вони є джерелами формування обігових коштів підприємства. До них належать резерв майбутніх платежів, залишки внутрівиробничих пенсійних фондів тощо.

Структура капіталу підприємства (capital gearing, Kapitalstruktur f) — співвідношення власних і позичкових джерел у структурі пасивів; характеризується такими основними показниками: коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт фінансової незалежності (автономії).

Тезаврація прибутку (hoarding, Nichtausschuttung f) — це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності. Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів.

Технічний аналіз акцій (technical analysis, technische Aktienanalyse) — метод оцінки доцільності інвестування коштів в акції, який ґрунтується на вивченні тенденцій розвитку ринкового курсу цінних паперів на основі аналізу ринкових індексів і рейтингів, побудови графіків і таблиць, що характеризують динаміку ціноутворення акцій. За результатами технічного аналізу визначають найсприятливіші проміжки часу для купівлі-продажу акцій з погляду можливостей отримання прибутку у вигляді курсових різниць.

Факторинг (factoring, Factoring n) — операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору (фактору) з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Фінансова діяльність підприємства (financing activitis, Finanzierungstatigkeit f) — у вузькому розумінні діяльність, яка веде до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу, тобто діяльність, пов’язана з фінансуванням підприємства. У широкому розумінні під фінансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов’язані з мобілізацією капіталу, його використанням, примноженням (збільшенням вартості) та поверненням. Фінансова діяльність з такого погляду включає весь комплекс функціональних завдань, пов’язаних з фінансуванням підприємства, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням (обслуговуванням) операційної діяльності.

Фінансовий кредит (financed credit, Finanzkredit m) — позичковий капітал, який надається банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами i нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позичку юридичній або фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Фінансові інвестиції (financial investment, Finanzinvestitionen f) — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку у вигляді процентів, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Фінансування (financing, Finanzierung f) — мобілізація підприємством необхідних для виконання поставлених перед ним планових завдань фінансових ресурсів; комплекс заходів щодо формування та обслуговування капіталу підприємства.

Форфейтинг (nonrecourse financing, forfating, Forfaitierung f) — спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає у купівлі в експортера експортних вимог форфетером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги).

Фундаментальний аналіз акцій (fundament analyses, fundamentale Aktienanalyse) — набір аналітичних прийомів і методів, які використовуються при оцінці доцільності інвестиційних вкладень у ті чи інші акції (інші види корпоративних прав) і базуються на дослідженні ряду кількісних та якісних чинників, які характеризують фінансово-господарську діяльність емітента; ринковий курс акцій визначається їх внутрішньою вартістю. Якщо ця вартість є вищою за ринкову ціну, то курс акцій є заниженим, а отже, в них можна вкладати кошти; навпаки, якщо внутрішня вартість акцій є нижчою за ринкову, то їх курс є завищеним, а отже, інвестиції в такі корпоративні права робити не слід.

Чисті активи (net assets, Reinvermogen n) — активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань. Якщо власний капітал підприємства набуває від’ємного значення, то чисті активи також будуть зі знаком мінус.