Розділи

загрузка...
6.7. Інші форми кредитів, які надаються при кредитуванні підприємств; Фінанси підприємств - Філімоненков О.С.

6.7. Інші форми кредитів, які надаються при кредитуванні підприємств

Суб'єкти господарювання у процесі виробничо-фінансової діяльності крім банківського кредиту можуть користуватися й іншими видами кредиту: комерційним, лізинговим, іпотечним, консорціумним та ін.

Комерційний кредит — це кредит, який надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочення платежу за продані товари. Основне призначення комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів й одержання певного прибутку.

Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконанні роботи, надані послуги, за якими продавець надає відстрочення платежу покупцеві.

Матеріальним вираженням комерційного кредиту, як правило, є вексель, що відображає фінансові зобов'язання покупця-позичальни-ка перед продавцем-кредитором щодо відстрочення оплати вартості відпущених товарів, наданих послуг.

Отже, комерційний кредит може передбачати укладення відповідної угоди між двома суб'єктами господарювання — продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником) з приводу відстрочення платежу за продані (куплені) товари, послуги. Відстрочення платежу в цьому разі оформлюється векселем.

Розглянемо основну відмінність комерційного та банківського кредитів.

При комерційному кредитуванні роль кредитора відіграють не банки або їх спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, які займаються виробничою або торговельно-постачальницькою діяльністю.

Комерційний кредит надається тільки в товарній формі. Середня його вартість завжди нижча від середньої ставки банківського відсотка. Плата за комерційний кредит входить у ціну товару, послуг. Сума і строки цього кредиту обумовлені векселем.

Лізинговий кредит — це кредит, наданий у формі розстрочки платежу за майно, узяте в оренду на умовах укладеної угоди.

Лізинг — це довгострокова оренда майна на умовах розстрочення плати за неї. У цьому разі власник майна здає його в оренду на тривалий строк лізингоутримувачу, який шляхом періодичних платежів виплачує повну вартість цього майна.

Отже, лізинговий кредит є формою майнового кредиту, а лізингова операція має кредитний характер. Суб'єктами кредитних відносин у цьому разі є лізингодавець як кредитор і лізингоутримувач як позичальник.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, що належить до основних фондів відповідно до чинного законодавства, не заборонене до вільного обороту на ринку і не має обмежень на передачу в оренду.

Об'єктами лізингу не можуть бути об'єкти оренди державного майна, крім окремого, індивідуально визначеного майна державних підприємств, земельні ділянки та інші природні об'єкти.

Суб'єктами лізингу є лізингодавець, лізингоутримувач і продавець лізингового майна.

Лізингодавець — це суб'єкт підприємницької діяльності (у тому числі банківське або небанківське фінансове підприємство) який передає у користування об'єкти лізингу за договором лізингу. Лізин-годавцями можуть бути комерційні банки, лізингові компанії, філіали і підрозділи підприємств, які виробляють обладнання, комітети з управління майном при органах влади.

Лізингоутримувач — це суб'єкт підприємницької діяльності, який отримує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу. Лі-зингоутримувачами можуть бути юридичні особи, які здійснюють виробництво тієї чи іншої продукції, і фізичні особи, зайняті підприємницькою діяльністю.

До продавців майна належать виробники машин і обладнання, оптово-збутові організації, торговельні фірми, власники майна та ін.

Економічні відносини, що виникають між юридичними особами при оренді майна, можуть мати вигляд фінансового і оперативного лізингу.

Фінансовий лізинг — це такий вид договору лізингу, згідно з яким лізингоутримувач одержує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, що не може бути менший від строку, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначений на день укладення договору. Після завершення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоутримувачу відповідно до договору, переходить у власність лізингоутримувача або викуповується ним за кінцевою вартістю.

Оперативний лізинг — це такий вид договору лізингу, згідно з яким лізингоутримувач одержує у платне користування від лізинго-давця об'єкт лізингу на строк, менший від строку, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначений на день укладення договору. Після завершення строку договору оперативний лізинг може бути продовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю.

Договір між лізингодавцем і лізингоутримувачем включає об'єкт лізингу (склад і вартість майна), строк дії договору, розмір і строки сплати лізингових платежів, умови експлуатації і технічного обслуговування майна, умови повернення або викупу об'єкта лізингу після завершення строку договору, а також відповідальність сторін.

Після завершення строку дії договору об'єкт лізингу може бути викуплений за кінцевою вартістю лізингоутримувачем або повернений лізингодавцю у стані, передбаченому в договорі.