Розділи

загрузка...
Додаток 11. Договір про розрахункове обслуговування казначейством; Додаток 12. Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей; Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах - Свірко С.В.

Додаток 11. Договір про розрахункове обслуговування казначейством

ДОГОВІР

м._________________ «___»______________ 200_ р.

 

___________________________________________________ управління

найменування територіального органу

 

(відділення) Державного казначейства України, що іменується надалі «Казначейство», в особі начальника управління (відділення) _________

_____________________________________________________________,

прізвище, ім’я, по батькові

який діє на підставі «Положення про Державне казначейство», з однієї сторони, і ____________________________________________________

_____________________________________________________________,

назва підприємства, установи, організації

 

що іменується в подальшому «Клієнт», в особі _____________________

_____________________________________________________________,

посада, прізвище, ім’я, по батькові

який діє на підставі ____________________________________________,

з іншої сторони, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Предмет договору

Казначейство забезпечує розрахункове обслуговування Клієнта у межах лімітів видатків відповідно до затвердженого кошторису видатків та фактичних надходжень на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

2. Права і обов’язки сторін

2.1. Казначейство має право:

2.1.1. Вимагати від Клієнта правильності оформлення розрахункових документів на перерахування коштів.

2.1.2. Проводити перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів. Одержувати матеріали, необхідні для здійснення попереднього контролю за раціональним і цільовим витрачанням коштів, що виділяються із державного бюджету.

2.1.3. Припиняти фінансування бюджетним установам і організаціям у разі виявлення фактів порушень установленого порядку виконання державного бюджету із повідомленням про це Клієнта.

2.2. Казначейство зобов’язується:

2.2.1. Відкривати Клієнту реєстраційні рахунки у встановленому порядку.

2.2.2. Надавати Клієнту всі послуги із розрахункового обслуговування, передбачені законодавством стосовно коштів державного бюджету.

2.2.3. Своєчасно проводити розрахункові операції за дорученням Клієнта.

2.2.4. Здійснювати списання коштів із рахунка Клієнта за поданими розрахунково-платіжними документами та документами, що підтверджують виконання робіт та/або надання послуг згідно із затвердженим кошторисом видатків і у межах наявних на ньому коштів.

2.2.5. Проводити безспірне вилучення грошових коштів тільки у випадках, передбачених законодавством.

2.2.6. Готувати виписки із реєстраційного рахунка Клієнта на наступний день після здійснення операцій.

2.2.7. Забезпечувати таємницю операцій на рахунках Клієнта.

2.2.8. Надавати інформацію третім особам про рух грошових коштів на рахунку Клієнта у випадках, передбачених законом.

2.2.9. Своєчасно інформувати Клієнта про зміну порядку розрахунків, консультувати його із різних питань, що виникають у процесі розрахункового обслуговування.

2.3. Клієнт має право:

2.3.1. Розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на його реєстраційних рахунках, у межах затвердженого кошторису видатків та затверджених головним розпорядником коштів лімітів видатків.

2.3.2. Отримувати від Казначейства всю необхідну інформацію, пов’язану із виконанням укладеного договору.

2.3.3. Контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки і їх перерахування.

2.4. Клієнт зобов’язується:

2.4.1. Своєчасно подавати Казначейству всі необхідні документи для відкриття особової справи Клієнта.

2.4.2. У тижневий строк повідомляти про всі зміни у реквізитах та кошторисах видатків.

2.4.3. Нести відповідальність за неправильність оформлення розрахунково-платіжних документів щодо оплати рахунків.

2.4.4. Подавати звіти про використані кошти державного бюджету у строки, встановлені Казначейством.

3. Порядок розв’язання спорів

3.1. При виникненні між сторонами спорів і розбіжностей щодо даного договору чи у зв’язку із його виконанням узгодження здійснюється шляхом переговорів.

3.2. Спори, що виникають між сторонами у ході виконання умов цього договору і не вирішуються шляхом переговорів, відповідно до діючого законодавства підлягають розгляду в арбітражному суді.

4. Строки дії договору, порядок його зміни і припинення

4.1. Цей договір вступає в силу із моменту його підписання і діє протягом бюджетного року.

4.2. Зміна умов цього договору і доповнення до нього можливі тільки за згодою обох сторін.

4.2.1. Погоджені зміни у договорі і доповнення до нього оформляються додатковими угодами у письмовій формі, завіряються підписами сторін, які його уклали, та відбитками печаток.

4.2.2. Додаткові угоди додаються до договору, є його невід’ємною частиною.

4.3. Договір може бути припинено:

— за ініціативою однієї із сторін у разі виявлення фактів порушень встановленого порядку виконання державного бюджету;

— у випадках припинення діяльності однієї із сторін;

— з інших підстав, передбачених законодавством України.

5. Інші умови

5.1.1. У питаннях, не передбачених цим договором, сторони керуються законодавством України.

5.1.2. Даний договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один — для Казначейства, другий — для Клієнта.

6. Юридичні адреси

Казначейство

Клієнт

_____________________

_________________________

_____________________

_________________________

 

 

 

 

М.П.

М.П.

«___» ____________ 200_ р.

«___» ____________ 200_ р.

Додаток 12. Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 січня 1996 р. № 116

Київ

Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей

(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

№ 1009 від 27.08.96

№ 34 від 20.01.97

№ 1402 від 15.12.97)

На виконання розпорядження Президента України від 10 лютого 1995 р. № 35 «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю» та з метою вдосконалення правової бази боротьби з економічною злочинністю Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що додається.

2. Ця постанова набуває чинності з дня її опублікування в газеті «Урядовий кур’єр».

Прем’єр-міністр України Є. Марчук

Міністр

Кабінету Міністрів України В. Пустовойтенко

Інд. 18

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ

Постановою Кабінету Міністрів України

від 22 січня 1996 р. № 116

ПОРЯДОК

визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей

1. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв – А) ? Iінф. + ПДВ + Азб] ? 2,

де Рз — розмір збитків (у карбованцях); Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у карбованцях); А — амортизаційні відрахування (у карбованцях); Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції; ПДВ — розмір податку на додану вартість (у карбованцях); Азб — розмір акцизного збору (у карбованцях).

3. Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

4. Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

5. У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.

6. Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.

7. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством;

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.

(Порядок доповнено пунктом 7 згідно з Постановою КМ № 1009 від 27.08.96.)

8. Розмір збитків від розкрадання банкнотного або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється: із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; у п’ятитисячократному розмірі від вартості захищеного паперу та персоніфікованої захисної стрічки.

(Порядок доповнено пунктом 8 згідно з Постановою КМ № 1402 від 15.12.97.)

9. У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, — у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.

(Порядок доповнено пунктом згідно з Постановою КМ № 34 від 20.01.97.)

10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України. (Порядок доповнено пунктом згідно з Постановою КМ № 34 від 20.01.97.)