Розділи

загрузка...
ДОВГОСТРОКОВИЙ ДОГОВІР ПАЙОВОЇ УЧАСТІ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

ДОВГОСТРОКОВИЙ ДОГОВІР ПАЙОВОЇ УЧАСТІ

Відповідно до п. 7.10. Закону про прибуток платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом). «Під терміном довгостроковий договір (контракт) слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу «інжиніринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати)».

Наголошуємо, що умовою застосування довгострокових договорів є включення їх до основних фондів (пп. 8.2.1 Закону про прибуток вказує про використання платником податку таких матеріальних цінностей у госпдіяльності протягом періоду, що перевищує 365 днів) та те, що «планується» завершити будівництво не раніше ніж через 9 місяців (Докладніше про оподаткування довгострокових договорів див. у «ДК» №10/2007, с. 22.).

Розглянемо питання, на які слід звернути особливу увагу під час оподаткування довгострокових договорів.

1. Застосування (не застосування) п. 5.9 Закону про прибуток.

Наша думка полягає в тому, що у п. 7.10 Закону про прибуток немає норми щодо застосування п. 5.9 Закону про прибуток. Це пов'язане з тим, що в цьому пункті досить чітко прописаний порядок формування доходу від виконання довгострокового договору. Суть застосування п. 5.9 полягає у збалансуванні валових витрат та валових доходів до моменту фактичного використання придбаних запасів у госпдіяльності. Пункт 7.10 Закону про прибуток визначає порядок формування ВД від виконання довгострокового контракту, а ВВ відносяться у сумі фактичних витрат. Вимоги ж про збільшення ВД на суму приросту балансової вартості запасів немає. Таким чином, на нашу думку, п. 5.9 Закону про прибуток при виконанні довгострокових договорів (контрактів) застосовувати не потрібно.

2. Податкове зобов'язання з ПДВ та податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.3.7 Закону про ПДВ «датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту».

Не зовсім зрозумілим є питання, що є датою і як її точно визначити?

Із вказаного підпункту зрозуміло, що податкові зобов'язання з ПДВ виникають лише тоді, коли виникають ВД з податку на прибуток. Тобто дата зарахування коштів від покупця (замовника) жодним чином не впливає на формування ПЗ з ПДВ. Ми повинні чекати дату, коли розрахунковим шляхом відповідно до пп. 7.10.7 Закону про прибуток Забудовник визначить суму ВД за результатом звітного періоду та відобразить її у декларації з податку на прибуток. Звітним періодом є квартал, півріччя, 9 місяців, 11 місяців (У 2008 р. платники податку за результатами 11-ти місяців 2008 р. зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду (п. 22.13 Закону про прибуток) та рік.

Відповідно до пп. 7.10.7 Закону про прибуток витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу ВВ або ВД такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цього Закону.

Є два підходи щодо визначення дати:

1) останній день звітного періоду;

2) фактично розрахунок суми ВД за довгостроковим контрактом здійснюється вже після того, як минув звітний період. Строк виконання розрахунку законодавчо не визначений, важливо «вкластися» у граничний строк подання де-

кларації з податку на прибуток. Отже, фактично дата припадає на наступний звітний період. Наприклад, кошти перераховано у серпні. Сума ВД, що розраховується найраніше, у жовтні. Податкові зобов'язання виникають у жовтні.

На нашу думку, логічно використовувати перший підхід.

Щодо права на податковий кредит, то треба пам'ятати: дата виникнення ПЗ і право на ПК тісно пов'язані. Є відмінності між пп. 7.3.1 та 7.5.1 Закону про ПДВ. Відповідно до пп. 7.5.1 датою виникнення права платника податку на ПК вважається дата здійснення першої з подій:

— або дата списання коштів;

— або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідно до листа ДПАУ від 22.05.2007 р. №10125/7/16-1517 замовник формує ПК у частині ПДВ, визначеній і вказаній у виписаній на дату виникнення ПЗ виконавцем довгострокових договорів податковій накладній, на дату отримання такої накладної. Причому Інвестор має право визнати у складі ПК лише ту суму ПДВ, яку зазначив Забудовник у виписаній податковій накладній.

Стосовно суми ПЗ з ПДВ також є два кардинально протилежні підходи.

1. Податкові зобов'язання за довгостроковим контрактом визначають за формулою:

Формула податкових зобов'язань за довгостроковим контрактом

де:

ПЗлдв — податкові зобов'язання з ПДВ за довгостроковим контрактом;

Дз — валовий дохід звітного періоду за довгостроковим контрактом, визначений за допомогою оціночного коефіцієнта.

У листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 13.03.2001 р. №06-10/155 було зроблено висновок: «Відповідно до пп. 7.10.12 Закону про прибуток з метою визначення доходів і витрат відповідних звітних періодів оперативний лізинг відноситься до довгострокових контрактів. Підпунктом 7.3. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону про прибуток, с дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракту. Тобто за умови відсутності валового доходу не виникає і податкових зобов'язань щодо сплати ПДВ».

2. Дата і сума — поняття різні. Хоча на практиці податківці не заперечують перший підхід, ми вважаємо, що у пп. 7.3.7 Закону про ПДВ йдеться лише про «дату виникнення ПЗ», а не про суму. Тож ПЗ виникають на підставі п. 4.1 Закону про ПДВ: база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. В такому разі сума отриманого фінансування є базою обкладення ПДВ.