Розділи

загрузка...
РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОБ'ЄКТ ІНВЕСТУВАННЯ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОБ'ЄКТ ІНВЕСТУВАННЯ

Позаяк ми розглядаємо спосіб придбання нерухомості на первинному ринку шляхом її будівництва, заслуговує на увагу процедура реєстрації права власності на об'єкт інвестування.

Відповідно до ст. 331 ЦКУ з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва і до набуття права власності на об'єкт інвестиції Забудовник та Інвестор повинні здійснити державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно. При цьому право власності виникає з моменту державної реєстрації. Для того, щоб це зробити, необхідно виконати кілька процедур.

Реєстрації підлягають права власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Тож об'єкт інвестицій потрібно ввести в експлуатацію. Технічну інвентаризацію виконує за власний кошт Забудовник на підставі Інструкції про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. №127. Для цього Забудовник звертається до БТІ з проханням провести технічну інвентаризацію. Працівники БТІ зобов'язані провести таку інвентаризацію протягом одного місяця з дати звернення. На підставі результатів технічної інвентаризації на кожен відокремлений об'єкт інвестицій мають бути виписані технічні паспорти і заведені інвентаризаційні справи. В архітектурному паспорті міститься інформація про Забудовника, архітектора — автора проекту та інших розробників проекту, підрядника, місце та термін зберігання проектної документації, а також основні характеристики об'єкта архітектури та гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт. Крім того, зазначаються особливі умови експлуатації об'єкта архітектури, а також його окремі елементи (деталі фасадів, інтер'єри, благоустрій, наявність творів монументального та декоративного мистецтва тощо), що не підлягають змінам без згоди архітектора — автора проекту та органу містобудування та архітектури, а за відсутності архітектора — автора проекту — органу містобудування та архітектури.

Архітектурний техпаспорт разом з іншими документами, передбаченими Порядком приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабміну від

22.09.2004 р. №1243, направляється на розгляд державній приймальній (технічній) комісії з приймання об'єкта в експлуатацію. Невідповідність стану об'єкта на момент роботи комісії даним в архітектурному техпаспорті є підставою для відмови комісії у прийманні об'єкта в експлуатацію.

Після підписання акта державною приймальною (технічною) комісією архітектурний техпаспорт передається до відповідного органу містобудування та архітектури для затвердження. Після цього один примірник копії архітектурного техпаспорта залишається в архіві відповідного органу містобудування та архітектури, другий примірник копії передається генеральному проектувальнику, а оригінал — Забудовнику.

Об'єкти, будівництво яких уже закінчене, підлягають прийманню в експлуатацію згідно зі ст. 18 Закону про основи містобудування (Закон України від 20.05.99 р. №687-ХІУ «Про архітектурну діяльність».). Експлуатація об'єктів, не прийнятих у встановленому законодавством порядку, забороняється. Процедура приймання в експлуатацію полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форму якого затверджено наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від

27.01.2005 р. №21.

Забудовник самостійно забезпечує підготовку акта для підписання членами державної приймальної комісії. Але підписати цей документ повинні всі її члени. За відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії затвердження акта про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не допускається.

Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний термін органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який створив цю комісію. Після цього акт реєструється в інспекції державного будівельно-архітектурного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який створив цю комісію.

Далі Забудовник може оформлювати право власності на підставі отриманих технічних паспортів. Це здійснюється місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Нормативними документами органів місцевого самоврядування встановлено перелік документів, які повинні надати як Забудовник, так і Інвестор, для розгляду питання про реєстрацію права власності. Для цього Забудовник передає до відповідного виконкому місцевої ради пакет документів, пов'язаних з проведенням будівництва, а також перелік інвесторів і приміщень, що повинні їм належати в новозбудованому об'єкті. На підставі наданих документів на ім'я відповідних інвесторів видаються свідоцтва про право власності на конкретні приміщення в об'єкті.

Останній етап реєстрації права власності Інвестором — це державна реєстрація права власності згідно з виданим органом місцевого самоврядування свідоцтвом про право власності. Реєстратор після прийняття рішення про внесення запису до реєстру прав власності на нерухоме майно робить відмітку на правовстановлюючому документі і надає витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа. Відтак Інвестор стає повноправним власником нерухомого майна.

А тепер перейдемо до податкового та бухгалтерського обліку договору інвестування.