Розділи

загрузка...
ПРАВА ТА ВИМОГИ СТОРІН; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

ПРАВА ТА ВИМОГИ СТОРІН

Плата згідно з договором факторингу може бути встановлена або у вигляді винагороди за «факторингові послуги», або шляхом визначення ціни вимоги, що передається у розмірі, меншому за основну суму боргу.

Регулюючи відносини факторингу, законодавець, як і в разі відступлення права вимоги (цесії), врегулював не лише внутрішні відносини між клієнтом та фактором, а й відносини фактора і боржника, який, хоча і не є стороною договору факторингу (тільки учасником операції), все-таки зобов'язується здійснити платіж (виконати певні дії) на користь фактора. Згідно зі ст. 1082 ЦКУ боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, і в цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка підлягає виконанню, а також названо фактор, якому має бути здійснений платіж. При цьому боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце (наприклад, письмове повідомлення або копія договору). Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Останнє право боржника зумовлене насамперед тим, що за загальним правилом боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦКУ).

Крім того, виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. Це дуже важливий момент у договорі факторингу, адже ризик настання несприятливих наслідків у разі виконання зобов'язань неналежному кредитору несе саме боржник. І якщо він здійснить платіж на користь первісного кредитора, за умови виконання всіх зобов'язань сторонами факторингу належним чином, платіж за відступленою грошовою вимогою вважається не вчиненим. А фактор, своєю чергою, вимагатиме від боржника сплати йому відступленої грошової вимоги та відшкодування збитків, завданих факторові внаслідок невиконання боржником своїх зобов'язань.

Якщо безпосередньо в договорі факторингу буде встановлена відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, зазначені вимоги можуть бути спрямовані й до клієнта (ч. З ст. 1081 ЦКУ). Адже поручитель несе субсидіарну відповідальність у разі порушення боржником забезпеченого порукою зобов'язання (ст. 554 ЦКУ).

Слід також врахувати, в разі, якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові (ст. 1085 ЦКУ). Залік грошових вимог вчиняється в порядку зарахування зустрічних однорідних вимог з врахуванням положень статей 601 — 603 ЦКУ.

Боржник також залишає за собою право вимагати від клієнта сплати відповідних грошових сум (ст. 1086 ЦКУ) у разі порушення клієнтом своїх договірних зобов'язань за первісним договором, на якому грунтується відступлене право грошової вимоги (зокрема, це захищатиме боржника у випадку, коли право вимоги вже було відступлене, а, наприклад, товар за договором купівлі-продажу (первісне зобов'язання) поставлений неналежної якості).

Факторинг буває:

з регресом — у разі якщо боржник не розраховується з фактором, то фактор може стягнути борг з самого клієнта;

без регресу — коли такої можливості у фактора немає. У цьому випадку фактор ризикує, тому така форма притаманна перевіреним часом відносинам між клієнтом і фактором.

Схема 17.1

УЧАСНИКИ ОПЕРАЦІЇ ФАКТОРИНГУ

УЧАСНИКИ ОПЕРАЦІЇ ФАКТОРИНГУ