Розділи

загрузка...
РОЗДІЛ 16. ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ (ДОГОВІР ЦЕСІЇ); ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ЦЕСІЇ; ПОНЯТТЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ; СТОРОНИ ДОГОВОРУ ЦЕСІЇ; ФОРМА ДОГОВОРУ ЦЕСІЇ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

РОЗДІЛ 16. ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ (ДОГОВІР ЦЕСІЇ)

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ЦЕСІЇ

За своєю сутністю відступлення права вимоги — це заміна кредитора в зобов'язанні. Загальні вимоги до порядку заміни кредитора в зобов'язанні визначені у гл. 47 ЦКУ. Стаття 510 ЦКУ визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

А оскільки коло партнерів за бізнесом не завжди є сталим, часто трапляється, що поставку треба здійснювати на одну особу, а оплачуватиме інша. У цьому разі договором може бути передбачена можливість проведення оплати третьою особою. Відповідно до ч. З ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо така неможливість установлена договором або законом. ЦКУ не містить окремого положення щодо умов договору цесії, які б безпосередньо регулювали взаємовідносини між учасниками таких договорів. Законодавство України містить термін «цесія» лише в ч. 4 ст. 197 ЦКУ, вживаючи його як синонім відступлення права вимоги. Проте системний аналіз норм ЦКУ дає змогу окреслити правові засади договорів цесії.

Чинним цивільним законодавством договір цесії не виділено серед окремих видів цивільно-правових договорів, не визначено його істотні умови, не встановлено спеціальні вимоги до його форми. Отже, відступлення права вимоги не є самостійним видом договору, а має всі ознаки того чи іншого виду договору (Листи ДПАУ від 14.03.2006 р. №4794/7/17-0717 («ДК» №23/2006), від 14.05.2004 р. №3794/6/17-3116, постанови ВГСУ від 31.05.2005 р. у справі 10/1701, від 12.10.2006 р. у справі №9/110/06.)

Відступлення права вимоги може здійснюватись як на підставі договору купівлі-продажу заборгованості, так і на підставі договору дарування, договору міни тощо. Зокрема, згідно з ч. З ст. 656 ЦКУ, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлене договором або законом.

За своєю правовою суттю до договору цесії подібний договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), що ґрунтується на тому, що одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Факторинг є різновидом цесії, але вужчим за своєю правовою суттю. Адже факторинг є відступленням виключно грошової вимоги, тоді як цесія включає відступлення товарної та грошової (нетоварної) вимоги.

Згідно з положеннями ст. 6 ЦКУ сторони мають право укласти договір, що не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Вони також мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, не врегульовані цими актами.

Отже, при врегулюванні своїх відносин з відступлення права вимоги сторони мають право укласти договір:

1) у формі, передбаченій цивільним законодавством;

2) у формі договору про відступлення права вимоги (договір цесії) (У цьому розділі ми розглядаємо лише цю форму вчинення відступлення права вимоги)

Зокрема, ст. 515 ЦКУ визначено випадки, коли заміна кредитора у зобов'язаннях не допускається: зобов'язання, що нерозривно пов'язані з особою кредитора, зокрема зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Не можна передавати зобов'язання зі сплати аліментів, відшкодування моральної шкоди за приниження ділової репутації тощо.

Важливим є те, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦКУ). Але боржника в такому разі слід повідомити письмово, інакше новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку щодо первісного кредитора є належним виконанням. У разі виникнення такої ситуації, на нашу думку, сторонам слід вжити заходів щодо відновлення первісного становища (двосторонньої реституції).

У будь-якому разі про відступлення права вимоги боржника варто повідомити письмово (в інтересах нового кредитора), хоча це не є обов'язковим (постанова ВГСУ від 08.06.2006 р. №18/76).

Борг може мати грошовий характер (придбали товар, за який ще не розрахувалися), товарний (отримали аванс, а поставку ще не здійснено), грошовий нетоварний (отримали поворотну фінансову допомогу і наразі її не повернули).

Договір цесії може бути як оплатним, так і безоплатним. Чинним законодавством не передбачено заборону на встановлення винагороди в разі відступлення права вимоги. Плата за такі послуги може бути визначена:

1) у відсотковому відношенні до суми боргу, що відступається;

2) у фіксованій сумі (новий кредитор платить суму, меншу від суми права вимоги боргу, або ж первісний кредитор платить новому кредитору певну суму коштів за послугу — менш поширений на практиці варіант).

ПОНЯТТЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

СТОРОНИ ДОГОВОРУ ЦЕСІЇ

Учасниками відносин цесії є (див. схему 16.1):

1) цедент — особа, яка відступає право вимоги (первісний кредитор);

2) цесіонарій — особа, яка бере на себе право вимоги (новий кредитор);

3) боржник — особа, яка має сплатити кошти (у договорі цесії її участь як сторони договору не є обов'язковою — договір може бути і двостороннім між цедентом та цесіонарієм).

Зауважимо, що коли сторони при врегулюванні відносин відступлення права вимоги використовують договори, передбачені цивільним законодавством, сторонами мають бути відповідні особи, передбачені законом для відповідних видів договорів (наприклад, покупець і продавець у договорі купівлі-продажу).

Наводимо основні умови, які, на нашу думку, мають бути передбачені в договорі цесії. Основні умови договору цесії:

— ціна договору (якщо він оплатний);

— умови передачі права вимоги;

— відповідальність сторін за невиконання умов договору;

— види та перелік документів, що підтверджують право вимоги та мають бути передані первісним кредитором новому;

— договір, на підставі якого виник борг;

— момент виникнення права вимоги у нового кредитора (це може бути дата укладення договору цесії або ж дата акта приймання-передачі документів, що підтверджують борг).

ФОРМА ДОГОВОРУ ЦЕСІЇ

Згідно зі ст. 208 ЦКУ правочин (угода) між юридичними особами укладається у письмовій формі. Договір відступлення права вимоги, згідно зі ст. 513 ЦКУ, має бути вчинений у тій самій формі, що і первинний договір (купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг, виконання робіт). Тобто якщо первинний договір потребує нотаріального посвідчення чи державної реєстрації, то договір відступлення права вимоги належить також посвідчувати нотаріально чи реєструвати.

Дехто з аналітиків стверджує, що відступлення права вимоги є похідним від первинного договору (договір купівлі-продажу товарів, робіт, послуг) і може мати вигляд додаткової угоди. Ми не підтримуємо таку думку, адже первинний договір має у своєму суб'єктному складі тільки дві сторони (постачальника та покупця) і не містить навіть згадки про нового кредитора та умови переведення боргу. Тому переведення боргу завжди

Схема 16.1

Схема відносин цесії

* Договір цесії може бути і з залученням боржника, але згода боржника на заміну кредитора не є обов'язковою.

має бути оформлене окремим договором. Крім того, наголошуємо, що чинне законодавство не містить заборони передання права вимоги за заборгованістю, що виникне в майбутньому: відступити право вимоги можна як за наявною заборгованістю, так і за такою, для виникнення якої є усі передумови. Крім того, відступити право вимоги можна і щодо частини боргу.

При відступленні права вимоги первісний кредитор має передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги, та інформацію, яка є важливою для його здійснення. До надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредитору.