Розділи

загрузка...
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ДОГОВОРУ ЗАСТАВИ; БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ; ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗАСТАВИ; Податок на додану вартість ; Податок на прибуток ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ДОГОВОРУ ЗАСТАВИ

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

В бухгалтерському обліку заставлене майно відображається на позабалансових рахунках 05 «Гарантії та забезпечення надані» та 06 «Гарантії за забезпечення отримані». На цих рахунках відображаються суми, які передбачені договором застави у випадку настання неплатоспроможності заставодавця.

Водночас вартість заставленого майна відображається заставодавцем на відповідному рахунку за вартістю активу підприємства, яке оформлено договором застави, при цьому з балансу вартість активу не списується, адже є власністю заставодавця. Списання такого майна з балансу відбувається на підставі вибуття внаслідок неплатоспроможності заставодавця.

Існує думка, що в разі застави цінних паперів, класифікованих як поточні фінансові інвестиції, необхідно здійснювати в обліку проведення Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» К-т 35 «Поточні фінансові інвестиції», мотивуючи свою позицію тим, що на весь час застави такі папери втрачають головну ознаку поточних фінансових інвестицій — можливість бути вільно реалізованими у будь-який момент (п. 33 П(С)БО 2). Ми не погоджуємося з цією точкою зору, адже при заставі цінні папери не змінюють своєї форми і сутності і все одно залишаються саме цінними паперами, а не перетворюються на дебіторську заборгованість.

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗАСТАВИ

Податок на додану вартість

Відповідно до пп. 3.2.2 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування передача майна в заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) і повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України.

У разі відчуження заставленого майна заста-водержателю таке відчуження відображається в обліку як звичайна операція продажу, адже вона повністю відповідає умовам вимог п. 1.4 та пп. 3.1.1 Закону про ПДВ: заставодержатель має право на податковий кредит з ПДВ (відображає за Д-т 64/ПДВ та відповідно в колонці Б рядку 10.1 декларації з ПДВ), заставодавець зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ (відображається за К-т 64/ПДВ та відповідно в колонці Б рядка 1 декларації з ПДВ).

Звертаємо увагу, що податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються виходячи з договірної вартості, але не меншої за звичайні ціни. Зазвичай при передачі майна у заставу вартість заставленого майна перевищує суму заборгованості в 1,5 — 2,5 разу. Таким чином, звичайна ціна об'єкта застави значно більша за саму суму заборгованості. Таким чином, в обліку підприємства необхідно донарахувати податкові зобов'язання до рівня ПДВ у складі звичайної ціни заставленого майна.

Таблиця 13.1

Бухгалтерський та податковий облік звернення стягнення на заставлений об'єкт нерухомості

з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Податковий облік

Д-т

К-т

ВД

ВВ

Підприємство А

1.

Оприбутковано придбані товари

281

631

10000000

10000000

2.

ПК за наявності отриманої податкової накладної

6415

631

2000000

3.

Передано в заставу об'єкт нерухомості

10/1*

10

20000000

4.

Відображено забезпечення

05

12000000

 

5.

Відображено реалізацію заставленого об'єкта нерухомості

371

712

12000000

6.

ПДВ у вартості реалізації

712 949

6415 6415

2000000 2666667**

7.

Списано вартість офісного приміщення

943

10/1

16000000

6000000***

8.

Списано знос офісного приміщення

13

10/1

4000000

9.

Взаємозалік заборгованостей

631

371

12000000

10.

Списано забезпечення

05

12000000

* Pax. 10/1 використовується для обліку заставленого майна.

* * Донараховано ПДВ до рівня звичайної ціни 28000000:6 - 2000000 = 2666667 грн.

*** 12000000:12 - 16000000 = -6000000 грн. Відповідно до пп. 8.4.3 Закону про прибуток у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів ОФ групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів ОФ групи 1 та НА включається до ВД платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до ВВ платника податку.

Підприємство Б

1.

Відвантажено товар

361

702

12000000

10000000

2.

ПЗ з ПДВ

702

6415

2000000

3.

Списано собівартість товару

902

281

8000000

4.

Отримано забезпечення

06

12000000

5.

Отримання об'єкта нерухомості

15

685

10000000****

«+»балансова вартість об'єкта 1-ї групи

6.

ПК з ПДВ

6415

685

2000000

 

7.

Взаємозалік

685

361

12000000

 

8.

Списано забезпечення

06

12000000

 

* * * * 12000 000:1.2= 10000000 грн. Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданих товарів, збільшеній (зменшеній) на суму коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну (п. 13 П(С)Б0 7).

Але часто на практиці об'єктом застави є цінні папери. Чи треба в такому разі нараховувати ПДВ на вартість реалізації заставленого майна? З одного боку, пп. 3.2.1 Закону про ПДВ звільняє від обкладення цим податком, зокрема, обмін цінними паперами. Проте в даному випадку йдеться про обмін цінних паперів на товар. На нашу думку, така операція обкладається ПДВ у загальному порядку, бо відповідає визначенню терміна «поставки» згідно з п. 1.4 та пп. 3.1.1 Закону про ПДВ:

«Поставка товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання<... >».

Відповідно, п. 1.6 Закону про прибуток говорить якраз про те, що цінні папери, які використовуються в будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, відповідають визначенню терміна «товари». Тому, на нашу думку, обмін цінних паперів на товари під час реалізації такого заставленого майна у разі неплатоспроможності заставодавця підлягає обкладенню ПДВ у загальному порядку.

Податок на прибуток

Вартість переданого заставодавцем та отриманого у заставу майна в обліку двох сторін відносин застави в розрізі податку на прибуток ніяк не відобразиться. Адже вартість отриманого в заставу майна не збільшує валовий дохід заставодержателя, оскільки пп. 7.9.1 Закону про прибуток передбачається, що до валового доходу не включається майно, залучене платником податків згідно з цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу права власності. Відповідно, вартість предмета застави, що повертається заставодавцю, не відноситься на валові витрати заставодержателя.

Водночас вартість переданого в заставу майна не включається до валових витрат заставодавця, адже пп. 7.9.2 Закону про прибуток наголошує на тому, що не включається до валових витрат майно, надане платником податків згідно з цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності іншій особі. А вартість предмета застави, поверненого заставодавцю, не збільшує його валовий дохід.

У ситуації, коли має місце звернення стягнення на закладене майно, ВД та ВВ сторін мають визначатися на підставі пп. 7.9.5 Закону про прибуток:

— відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), — ціною продажу такої застави (за мінусом ПДВ включається до валового доходу);

— якщо об'єкт застави відчужується у власність заставодержателя у рахунок погашення боргових зобов'язань, то таке відчуження прирівнюється до купівлі заставодержателем такого об'єкта застави у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), ціною придбання такої застави (за мінусом ПДВ включається до валових витрат або збільшує балансову вартість відповідної групи (2 — 4 групи) чи конкретного об'єкта 1-ї групи ОФ).

У ситуації, коли йдеться про реалізацію ЦП як предмета застави, варто керуватися п. 7.6 Закону про ПДВ, який регламентує операції з цінними паперами: до валового доходу включається тільки додатна різниця між «ціннопаперовими» доходами та витратами.

Приклад 13.1

Підприємство А придбало у підприємства Б товар на суму 12 млн грн (собівартість 8 млн грн) на умовах відстрочення оплати за товар. За договором передбачена умова застави офісного приміщення підприємства А (первісна вартість 20 млн грн, знос — 4 млн грн, експертна вартість (звичайна ціна) — 28 млн грн, балансова вартість у податковому обліку — 16 млн грн) у рахунок погашення заборгованості перед підприємством Б. Проте своєчасно підприємство А за товар не розрахувалося, тому на офісне приміщення було звернено стягнення за рішенням суду, і право власності на приміщення перейшло до підприємства Б. Ця ситуація в обліку підприємства А та підприємства Б відображена в таблиці 13.1.