Розділи

загрузка...
ФОРМА ДОГОВОРУ ЗАСТАВИ; ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ ; Істотні умови договору застави; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

ФОРМА ДОГОВОРУ ЗАСТАВИ

Відповідно до ст. 13 Закону про заставу, договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У разі коли предметом застави є нерухоме майно, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна.

Згідно з ч. 2 ст. 577 ЦКУ, застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Згідно зі ст. 4 Закону про іпотеку, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством (державна реєстрація у такому випадку здійснюється на підставі повідомлення іпотекодержателя).

А застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця із внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. При цьому моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У разі недотримання умови про реєстрацію іпотеки, відповідно до ст. 4 Закону про іпотеку, іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету щодо зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Відповідно до ст. 14 Закону про заставу, недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України. Реєстрація застави, навпаки, не пов'язується з моментом виникнення права застави та відповідно до ч. 2 ст. 16 цього самого Закону не впливає на чинність договору застави.

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

Предметом застави може бути будь-яке майно, яке згідно із законодавством України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення, а також майнові права. Предметом застави не можуть бути:

1) національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

2) вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;

3) об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами;

4) майнові комплекси державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, що перебувають у процесі корпоратизації (предметом застави цих підприємств можуть бути їхні товари в обороті або у переробці).

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі такого випадкового знищення або пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений чи пошкоджений предмет застави.

Відповідно до ст. 17 Закону про заставу, заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором, проте відчужувати заставлене майно він може тільки за згодою заставодержателя.

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 8 Закону №1255, боржник повинен своєчасно повідомляти обтяжувана про загрозу втрати, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета обтяження. У разі втрати, пошкодження, псування, погіршення стану або недостачі предмета обтяження з вини боржника останній зобов'язаний за власний кошт відновити або замінити його. Якщо ж боржник не відновив або не замінив предмет обтяження, обтяжувач має право вимагати відшкодування завданих збитків та/або дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого обтяженням.

Відповідно до ст. 43 Закону про заставу, у разі відчуження заставлених товарів в обороті або переробці заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.

Істотні умови договору застави

— суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою - тобто має бути вказано, яке саме зобов'язання забезпечується цією заставою;

- опис предмета застави (може бути подано й у загальній формі як вказівка на вид заставленого майна тощо);

- інші умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинна бути досягнута угода.

У договорі, безперечно, має бути визначено суть застави - тобто в якої зі сторін залишається заставлене майно (зокрема чи с ця застава закладом).