Розділи

загрузка...
СТОРОНИ ЛІЗИНГУ; Істотні умови договору лізингу; Лізингодавець; Лізингоодержувач; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

СТОРОНИ ЛІЗИНГУ

Ні ЦКУ, ні ГКУ особливих вимог до сторін договору лізингу не висувають. А от згідно зі ст. 4 Закону про фінансовий лізинг лізингодавцем може бути лише юридична особа.

Звертаємо увагу також на те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону про фінансові послуги, фінансовий лізинг належить до фінансових послуг. А згідно з ч. 1 ст. 5 цього закону фінансові послуги надаються фінансовими установами.

То чи можуть фінансовим лізингом займатися не фінансові установи? Так, можуть, але з дотриманням Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.01.2004 р. №21 (далі — Положення №21).

Відповідно до Положення №21 юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг, а також за наявності:

1) внутрішніх правил з надання послуги фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юридичної особи, згідно з установчими документами;

2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо здійснюють діяльність з фінлізингу (укладання, супроводження та виконання відповідних договорів), які мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямами та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;

3) довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг;

4) керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;

5) документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням юридичної особи.

Для отримання довідки про взяття на облік юридична особа подає до Держфінпослуг перелік документів, визначений Положенням №21.

Юридичні особи зобов'язані затвердити внутрішні правила надання послуг з фінансового лізингу, а також завести журнал обліку укладених та виконаних договорів фінансового лізингу.

Істотні умови договору лізингу

Вимоги до істотних умов договорів лізингу аналогічні умовам для договорів оренди (див. розділ «Договір оренди»).

Зауважимо, що стосовно договорів фінансового лізингу, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону про фінансовий лізинг, істотними умовами визнано:

— предмет лізингу;

— строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (не менше одного року);

— розмір лізингових платежів. Наприклад, якщо сторони не погодили строк

фінансового лізингу або розмір платежів, договір фінансового лізингу не можна вважати укладеним. Відносини сторін у цьому випадку регулюватимуться загальними положеннями про оренду та найм.

Права та обов'язки сторін за договором фінансового лізингу визначені, зокрема, у статтях 10, 11 Закону про фінансовий лізинг.

Лізингодавець

Лізингодавець має право здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом фінансового лізингу та його утримання. Своєю чергою, лізингоодержу-вач зобов'язаний надавати лізингодавцю доступ до предмета фінансового лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання (п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про фінансовий лізинг).

У разі 30-денного прострочення лізингового платежу (частково або у повному обсязі) лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмета фінансового лізингу від лізингоодер-жувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 7 Закону про фінансовий лізинг).

Лізингодавець має право вимагати від лізин-гоодержувача відшкодування заподіяних йому (лізингодавцю) збитків відповідно до закону та договору (п. 6 ч. 1 ст. 10 Закону про фінансовий лізинг). При цьому слід враховувати, що до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування лізингоодержувачу, застосовується позовна давність в один рік (ч. 1 ст. 786 ЦКУ).

Можливі підстави для розірвання договору лізингу на вимогу лізингодавця визначені у ст. 783 ЦКУ.

Лізингоодержувач

Згідно із Законом про фінансовий лізинг, лізингоодержувачу забезпечується захист його права на предмет фінансового лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Лізингоодержувач має право вимагати, у т. ч. і від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Лізингоодержувач має право поліпшити річ, яка є предметом договору лізингу, однак лише за згодою лізингодавця (ст. 15 Закону про фінансовий лізинг). У разі поліпшення лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів (відповідно до ч. 1 ст. 786 ЦКУ до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік). Якщо ж поліпшення предмета фінансового лізингу здійснене без дозволу лізингодавця, лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета фінансового лізингу без шкоди для нього.

У разі якщо прострочення передачі предмета фінансового лізингу становить більше 30-ти днів (якщо договором не передбачено іншого строку) лізингоодержувач має право (ч. 1 ст. 7 Закону про фінансовий лізинг):

а) відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця;

б) вимагати відшкодування збитків, у т.ч. повернення платежів, сплачених лізингодавцю до такої відмови.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону про фінансовий лізинг, у разі закінчення строку фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Таким чином, положення про автоматичне продовження договору на строк, раніше встановлений у договорі, у разі коли лізингоодержувач і надалі продовжує користуватись предметом лізингу після закінчення строку дії договору (ст. 764 ЦКУ), до відносин фінансового лізингу не застосовується. У цьому разі перевагу мають норми Закону про фінансовий лізинг як спеціального закону, що регулює ці відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону про фінансовий лізинг, витрати на утримання предмета фінансового лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом протягом строку лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлене договором або законом.

Можливі підстави для розірвання договору лізингу на вимогу лізингоодержувача визначені у ст. 784 ЦКУ.