Розділи

загрузка...
РОЗДІЛ 11. ДОГОВІР ДАРУВАННЯ (БЛАГОДІЙНИЦТВО); ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ (БЛАГОДІЙНИЦТВО); ЗМІСТ ДОГОВОРУ. СТОРОНИ ДОГОВОРУ; ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ. ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ; ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

РОЗДІЛ 11. ДОГОВІР ДАРУВАННЯ (БЛАГОДІЙНИЦТВО)

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ (БЛАГОДІЙНИЦТВО)

ЗМІСТ ДОГОВОРУ. СТОРОНИ ДОГОВОРУ

Сторонами за договором дарування є дарувальник та обдаровуваний. За цим договором дарувальник передає або зобов'язується передати в майбутньому обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦКУ).

Безоплатність — ключова ознака відносин дарування. За умови її порушення такий договір не є договором дарування. Скажімо, якщо договором дарування встановлено обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, то це вже буде міна чи інша угода, але не дарування. І до регулювання такої угоди повинні застосовуватися відповідні положення ЦКУ (ст. 235 ЦКУ).

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада (ст. 720 ЦКУ).

Зауважимо, що відповідно до ч. З ст. 720 ЦКУ підприємницькі товариства (згідно зі ст. 84 ЦКУ такими є господарські товариства та виробничі кооперативи) можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника (За роз'ясненнями Мін'юсту, викладеними в листі від 23.02.2004 р. №8-11-19. в установчих документах повинно бути прямо встановлено право здійснювати саме дарування, а не загальне право укладати цивільно-правові договори). Ця вимога не стосується випадків укладення договорів пожертви (розглянуто нижче), а також випадків укладення договору дарування підприємницькими товариствами з іншими особами, що не належать до категорії підприємницьких товариств.

В окремих випадках сторонами договору дарування не можуть бути іноземні громадяни, іноземні юридичні особи та особи без громадянства. Наприклад, якщо предметом договору є земельні ділянки сільськогосподарського призначення (ч. 4 ст. 22 ЗКУ).

Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. У дорученні на укладення договору дарування обов'язково має бути вказана особа (прізвище, ім'я та по батькові) обдаровуваного. В іншому випадку таке доручення вважатиметься нікчемним.

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ. ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Предмет договору дарування визначається як дарунок. Згідно зі ст. 718 ЦКУ дарунком можуть бути рухомі речі, у т. ч. гроші та цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. При цьому прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо), вважається прийняттям дарунка (ст. 722 ЦКУ).

Право власності обдаровуваного на дарунок за договором дарування, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення (ст. 334 ЦКУ).

Форма договору

Форма договору дарування залежить від предмета договору (ст. 719 ЦКУ) (див. таблицю 11.1).

У всіх інших випадках при вирішенні питання про форму договору дарування слід керуватися загальними положеннями щодо форми правочинів, установленими статтями 206 — 209 ЦКУ.

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

Дарувальник зобов'язаний повідомити обдаровуваного про відомі йому недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб (ст. 721 ЦКУ). У разі неповідомлення про це дарувальник зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком. Зазначений обов'язок не стосується випадків дарування неякісної речі, яка не становить небезпеки для обдаровуваної особи чи інших осіб.

Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини (ст. 723 ЦКУ). При настанні таких строку чи обставин обдаровуваний має право вимагати від дарувапьника передання дарунка або відшкодування його вартості.

Проте якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

Звертаємо увагу, що дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майнове становище істотно погіршилося. Своєю чергою, обдаровуваний може зробити це у будь-який час до прийняття дарунка (ст. 724 ЦКУ).

Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком або його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). При цьому дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи (ст. 725 ЦКУ).

У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлено цей обов'язок.