Розділи

загрузка...
ЯК ВІДШКОДОВУЮТЬСЯ ВИТРАТИ ТА ЗБИТКИ ЗА ДОГОВОРОМ ЗБЕРІГАННЯ; ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРІГАННЯ НА ТОВАРНОМУ СКЛАДІ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

ЯК ВІДШКОДОВУЮТЬСЯ ВИТРАТИ ТА ЗБИТКИ ЗА ДОГОВОРОМ ЗБЕРІГАННЯ

Витрати, які сторони не могли передбачити під час укладення договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належиться зберігачеві (ч. 2 ст. 947 ЦКУ).

Після закінчення строку зберігання обсяг відповідальності зберігача істотно зменшується — він відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі за наявності його умислу або грубої необережності (ч. З ст. 950 ЦКУ).

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі незалежно від своєї вини. Проте звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця (ч. 2 ст. 950 ЦКУ).

Поклажодавець, який не передав річ на зберігання, зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані йому у зв'язку з тим, що зберігання не відбулося, якщо він у розумний строк не попередив зберігача про відмову від договору зберігання (ч. 2 ст. 939 ЦКУ).

У разі втрати (нестачі) речі збитки відшкодовуються зберігачем — у розмірі її вартості (ч. 1 ст. 951 ЦКУ).

У разі пошкодження речі збитки відшкодовуються зберігачем — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість(ч. 1 ст. 951 ЦКУ).

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі й вимагати від зберігача відшкодування її вартості (ч. 2 ст. 951 ЦКУ). -

Згідно зі ст. 946 ЦКУ установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі. У будь-якому разі при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. З ст. 947 ЦКУ).

ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРІГАННЯ НА ТОВАРНОМУ СКЛАДІ

Серед договірних зобов'язань щодо забезпечення цілісності та схоронності речей цивільне законодавство окремо виділяє такий вид зберігання, як зберігання на товарному складі. За договором складського зберігання, який при цьому укладається, одна сторона — товарний склад — зобов'язується за плату зберігати товар, переданий їй іншою стороною — поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності (ч. 1 ст. 957 ЦКУ).

Відповідно до ст. 956 ЦКУ товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Товарними складами можуть бути зернові склади, овочесховища, нафтосховища, холодильники, митні склади тощо.

На відміну від загального договору зберігання (ст. 936 ЦКУ), договір складського зберігання завжди є оплатним, тож істотною умовою договору складського зберігання є плата за послуги зберігання.

Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає складський документ, при цьому вважатиметься, що договір зберігання укладено в письмовій формі (ст. 957 ЦКУ). Особливістю складських документів є те, що вони не тільки підтверджують зобов'язання товарного складу щодо збереження товару, а й можуть у встановленому порядку передаватися іншим особам, унаслідок чого переходить право вимоги речі, яка є предметом договору складського зберігання, або речі можуть переходити у заставу. Перелік складських документів визначений у ст. 961 ЦКУ. Це, зокрема, складська квитанція, просте складське свідоцтво, подвійне складське свідоцтво. Як правило, бланки складських документів є бланками суворої звітності, а кожен примірник має номер і серію.

Звертаємо увагу: якщо умовами договору складського зберігання передбачено перехід до товарного складу права розпоряджатися речами, визначеними родовими ознаками, до відносин сторін застосовуються положення про договір позики, а час та місце повернення товарів визначаються загальними положеннями про зберігання (ст. 958 ЦКУ).