Розділи

загрузка...
РОЗДІЛ 10. ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ; ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ЗБЕРІГАННЯ; СУТЬ ТА СТОРОНИ ДОГОВОРУ ЗБЕРІГАННЯ; Форма договору зберігання; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

РОЗДІЛ 10. ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ЗБЕРІГАННЯ

Відносинам за договором зберігання присвячена окрема глава ЦКУ — 66 (статті 936 — 978). У §1 глави 66 ЦКУ містяться загальні положення про зберігання, які застосовуються також і до спеціальних видів зберігання (Якщо інше не встановлено положеннями ЦКУ про такі види зберігання або законом), передбачених, зокрема, у §3 цієї глави, таких як:

— зберігання речі у ломбарді (ст. 967);

— зберігання цінностей у банку (ст. 969);

— надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (ст. 970);

— зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту (ст. 972);

— зберігання речей у гардеробі організації (ст. 973);

— зберігання речей пасажира під час його перевезення (ст. 974);

— зберігання речей у готелі (ст. 975);

— зберігання речей, що є предметом спору (ст. 976);

— зберігання автотранспортних засобів (ст. 977);

— охорона (ст. 978).

Особливості зберігання товару на товарному складі визначені у §2 глави 66 ЦКУ (статті 956 — 966) (буде розглянуто нижче). Суть договірних відносин зберігання полягає у наданні послуг щодо забезпечення схоронності речей, а тому при вирішенні питань, не врегульованих главою 66 ЦКУ чи спеціальним законодавством, треба враховувати також положення глави 63 ЦКУ «Послуги. Загальні положення», які згідно з ч. 2 ст. 901 ЦКУ можуть застосовуватися «до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання».

При укладенні договорів зберігання зерна слід враховувати положення Закону України від 04.07.2002 р. №37-ІV «Про зерно та ринок зерна в Україні».

СУТЬ ТА СТОРОНИ ДОГОВОРУ ЗБЕРІГАННЯ

Сторонами договору зберігання є поклажодавець та зберігач. Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦКУ за цим договором зберігач зобов'язується зберігати річ, яка передана йому поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Отже, за загальним правилом права та обов'язки у сторін за договором зберігання виникають лише після здавання речі поклажодавцем на зберігання — саме з цього моменту договір вважатиметься укладеним.

Якщо однією зі сторін є професійний зберігач (особа, яка здійснює зберігання як власну підприємницьку діяльність), зокрема щодо зберігання товару на товарному складі, договір може передбачати обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана йому в майбутньому (ч. 2 ст. 936, ч. 1 ст. 956 ЦКУ).

Але у зберігача, незалежно від виду договору, ніколи не може виникнути право вимагати передачі речі на зберігання (ч. 1 ст. 939 ЦКУ). Відповідно, у поклажодавця не може виникнути обов'язок передати річ на зберігання, але поклажодавець зобов'язаний попередити про відмову від договору зберігання, інакше буде відшкодовувати зберігачеві збитки.

На зберігання може передаватися як індивідуально визначена річ, так і річ, визначена родовими ознаками. Згідно зі ст. 941 ЦКУ зберігач має право змішати речі одного роду та однієї якості, передані на зберігання, якщо на це є згода поклажодавця.

ЦКУ передбачає можливість переходу права власності на річ, визначену родовими ознаками, лише якщо це прямо передбачено у договорі зберігання (ст. 958 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 940 ЦКУ, якщо зберігання речей здійснює суб'єкт підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, то він не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у нього такої можливості.

В окремих випадках зберігач повинен мати ліцензію згідно із Законом №1775.

Форма договору зберігання

Договір зберігання може укладатися як в усній, так і в письмовій формі з дотриманням загальних положень ЦКУ щодо форми договору. Договір зберігання між юридичними особами укладається у письмовій формі.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання у майбутньому, має бути укладений у письмовій формі незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

При цьому отримання розписки, квитанції або іншого документа, підписаного зберігачем, за законом вважається дотриманням письмової форми договору (абз. 2, 3 ч. 1 ст. 937 ЦКУ).

Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (ст. 937 ЦКУ).

Крім самого договору, документальне оформлення відносин сторін щодо зберігання майна супроводжується оформленням акта приймання-передачі майна (при передачі майна).