Розділи

загрузка...
РОЗДІЛ 9. ДОГОВІР ОРЕНДИ; ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ; СТОРОНИ, ЗМІСТ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1

РОЗДІЛ 9. ДОГОВІР ОРЕНДИ

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ

Одним із найпоширеніших цивільно-правових договорів у господарській діяльності є договір оренди, за яким наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Орендні відносини регулюються главами 58 (§1 — §6), 59 ЦКУ та главою ЗО ГКУ (§5).

ЦКУ визначає:

1) загальні положення про оренду (глава 58,

§1);

2) орендні відносини за договором прокату (глава 58, §2);

3) оренда земельної ділянки (глава 58, §3);

4) правила оренди будівлі або іншої капітальної споруди (глава 58, §4);

5) оренду транспортного засобу (глава 58, §5);

6) лізинг (глава 58, §6).

Щодо Господарського кодексу, то його положення щодо орендних правовідносин слід розцінювати як спеціальні, адресовані суб'єктам, які займаються господарською діяльністю.

Згідно з чинним законодавством поняття «оренда» та «найм» тотожні. Тому все розглянуте нижче щодо оренди (термінологія нижче прив'язана до цього терміна) однаково стосується і найму.

При укладенні договорів оренди окремого майна, крім положень ЦКУ та ГКУ, як основних законодавчих актів, треба враховувати також положення:

— Закону України від 10.04.92 р. №2269-ХІІ «Про оренду державного і комунального майна» (далі — Закон про оренду держмайна);

— Закону України від 06.10.98 р. №161 -XIV «Про оренду землі» (далі — Закон про оренду землі);

— Закону України від 21.09.99 р. №1076-ХІ/ «Про господарську діяльність у Збройних Силах України».

СТОРОНИ, ЗМІСТ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ

Договір оренди є двостороннім, консенсуальним та оплатним. Він вважається укладеним з моменту, коли сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Сторонами у договорі оренди є орендодавець (наймодавець) та орендар (наймач).

За договором оренди орендодавець передає або зобов'язується передати орендареві майно у користування за плату на певний строк.

За загальним правилом орендодавцем може бути власник речі або особа, якій належать майнові права. Власник майна або особа, якій належать майнові права, може уповноважити на укладення договору оренди іншу особу.

У деяких випадках коло осіб, які можуть бути орендодавцями, визначається законодавством. Так, відповідно до Закону про оренду держмайна орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук;

2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

3) підприємства — щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених вище, — також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Орендарями згідно із Законом про оренду держмайна можуть бути юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародної організації та особи без громадянства.

Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна з метою використання його для підприємницької діяльності, до укладення договору зобов'язана зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності.