Розділи

загрузка...
Відповідальність за договорами перевезення; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1

Відповідальність за договорами перевезення

Загалом відповідальність за договорами перевезення встановлено як ЦК України, так і ГК України. Проте у більшості випадків слід орієнтуватися на спеціальні нормативні акти в сфері перевезень залежно від виду транспорту щодо визначення меж відповідальності та правила їх застосування. Окремі межі відповідальності, встановлені обома кодексами, наведено в таблиці 4.1.

Відповідальність перевізників та відправників за договорами перевезення

Таблиця 4.1

Відповідальність за договорами перевезення (одна із сторін - госпсуб'єкт)

Відповідальність за договорами перевезення (обидві сторони - госпсуб'єкти)

Перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).

Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо ненадання транспортного засобу або невикористання наданого транспортного засобу сталося не з їхньої вини, зокрема в разі припинення (обмеження) перевезення вантажу у певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами (статутами) (ст. 921 ЦКУ). У разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами) (ст. 923 ЦКУ). Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (ст. 924 ЦКУ).

Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини (ст. 313 ГКУ).

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

— у разі втрати або нестачі вантажу — у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

— у разі пошкодження вантажу — у розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

— у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, — у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це (ч. 3 ст. 310 ГКУ).