Розділи

загрузка...
Суть договору перевезення вантажів та істотні умови; Сторони договору перевезення; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1

Суть договору перевезення вантажів та істотні умови

Для порівняння надамо визначення договору перевезення, наведені в обох кодексах.

Так, згідно з ч. 1 ст. 307 ГКУ «за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату».

Водночас як ст. 909 ЦКУ визначає: «За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату».

Наведені визначення стосуються переважно договорів разового перевезення. Поряд із цим передбачена (ч. З ст. 307 ГКУ) можливість, у разі необхідності здійснення серії систематичних перевезень, укладати довгострокові договори, предметом яких є зобов'язання перевізника у встановлені строки приймати, а вантажовідправника — надавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі, що надає можливість також укладати й відповідну кількість разових договорів. Договір перевезення вантажу є:

— реальним, оскільки він вважається укладеним з моменту прийняття вантажу до перевезення;

— строковим, оскільки передбачає виконання перевізником його зобов'язання з доставки вантажу у визначений законом або договором строк;

— оплатним, оскільки законодавством передбачено обов'язок вантажовідправника сплатити перевізнику встановлену плату за перевезення.

Істотними умовами договору перевезення вантажу є предмет, ціна та строк договору. Хоча це не означає, що сторони, зважаючи на особливості перевезення окремих видів вантажів окремими видами транспорту, не можуть включити до тексту договору інші необхідні умови, необхідність внесення яких визначена чинним законодавством, наприклад повідомлення вантажоодержувача про отримання вантажу, або погоджені сторонами, наприклад, додаткова відповідальність за простій транспорту з вини вантажовідправника або перевізника, несвоєчасне навантаження/ відвантаження товару, інша відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором перевезення його учасниками.

Щодо місця виконання зобов'язань, то за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, якщо інше не передбачено у самому договорі, вважається місце здавання товару (майна) перевізникові (ч. 1 ст. 532 ЦКУ). До речі, це матиме вирішальне значення для податкового та бухгалтерського обліку товарів, що продаються за договорами поставки та доставляються покупцю шляхом залучення до цього процесу перевізників.

Сторони договору перевезення

Сторонами договору перевезення вантажу є вантажовідправник та перевізник.

Водночас поняття сторін договору слід відрізняти від поняття суб'єктів перевезення (учасників процесу перевезення) вантажів, якими є ті ж перевізник, вантажовідправник, а також вантажоодержувач, який хоча і не бере безпосередньо участі при укладенні договору, проте набуває права вимоги до перевізника щодо отримання вантажу у пункті призначення.

Перевізником є суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги згідно з договором перевезення вантажу певним видом транспорту.

Так, відповідно до Закону №1775 ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності у сфері перевезень, як:

— надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом;

— надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом;

— надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом про автомобільний транспорт;

— надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом.

Перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі його одержувачу в пункті призначення.

Відправником вантажу може бути будь-яка юридична і фізична особа з належною дієздатністю (правосуб'єктністю).

Правовий статус вантажовідправника характеризується такими ознаками:

1) вантажовідправник виступає від свого імені — є власником вантажу або уповноваженою особою, зобов'язаною відправити вантаж;

2) зобов'язується ввірити перевізнику вантаж разом із перевізними документами;

3) у перевізних документах саме він зазначається як вантажовідправник.

Вантажоодержувачем є особа, уповноважена на одержання вантажу від перевізника.