Розділи

загрузка...
РОЗДІЛ 4. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ; ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ; СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1

РОЗДІЛ 4. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Сфера застосування договорів перевезення дуже широка. Відповідно, договори перевезення укладаються:

— залежно від предмета — для перевезення вантажу, пасажирів, багажу і пошти;

— залежно від виду транспорту — для залізничних, морських, річкових, автомобільних та повітряних перевезень;

залежно від виду сполучення — перевезення місцевого сполучення, прямого сполучення і прямого змішаного сполучення.

Особливі умови перевезення встановлені для окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) та визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Кодексом торговельного мореплавства, Повітряним кодексом, Законом про транспорт, Законом про автомобільний транспорт, Законом про залізничний транспорт, Законом про транзит вантажів, Статутом автомобільного транспорту УРСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.69 р. №401, Статутом залізниць України, затвердженим постановою КМУ від 06.04.98 р. №457, Правилами перевезення вантажів залізницею, затвердженими наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. №644, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. №363 (далі — Правила №363), та іншими актами.

Важливу роль у регулюванні договірних відносин суб'єктів перевезень відіграють і міжнародні угоди, зокрема, Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.56 р., Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та багажу від 09.10.97 р.

Загальні умови перевезень та вимоги до договору перевезення встановлюють ЦКУ та ГКУ.

Зважаючи на цей факт, треба визначитися, як співвідносяться ці кодекси та норми якого кодексу підлягають переважному застосуванню.

На це запитання надав відповідь ВГСУ у своєму Листі від 07.04.2008 р. №01-8/211. Так, на його думку, при вирішенні цього питання слід виходити з того, що застосовується не в цілому закон як нормативно-правовий акт, а відповідна правова норма чи її частина, за змістом якої і визначається, чи є ця норма (її частина) спеціальною чи загальною.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦКУ основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми ГКУ не містять особливостей регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами ЦКУ, слід застосовувати правила, встановлені Цивільним кодексом.

Отже, при розмежуванні відносин у сфері перевезення будемо виходити саме з наведеного правила. Крім того, також будемо враховувати й те, що ЦКУ містить норми щодо перевезення як вантажів, так і пасажирів, багажу та пошти. Натомість нормами ГКУ регулюється лише перевезення вантажів як вид господарської діяльності суб'єктів господарювання, який пов'язаний з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання відповідними видами транспорту.

Оскільки наша книга присвячена підприємницьким договорам, тож у цьому розділі говоритимемо лише про договори перевезення вантажів, які укладаються суб'єктами підприємницької діяльності та є найбільш актуальними на сьогодні.