Розділи

загрузка...
Податковий облік ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1

Податковий облік

Визначення балансової вартості іноземної валюти

У податковому обліку операції в іноземній валюті відображаються за спеціальними пунктами, прописаними в п. 7.3 Закону про прибуток.

Це встановлено, зокрема, в операціях придбання валюти для проведення оплати за договором купівлі-продажу (пп. 7.3.4 Закону про прибуток). Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. Крім того, у покупця валюти не виникають валові витрати у зв'язку з її придбанням.

Але у випадку продажу іноземної валюти через уповноважений банк за пп. 7.3.5 Закону про прибуток ВД продавця валюти збільшуються на суму гривень, отриманих у зв'язку з таким продажем, а ВВ такого продавця валюти збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Сума валюти, отримана як виручка або передоплата за договорами купівлі-продажу, за пп. 7.3.1 Закону про прибуток визначається за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягає перерахунку у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.

Щодо відображення у податковому обліку витрат, понесених (нарахованих) покупцем у валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до валових витрат, є дві точки зору: фіскальна — податківців і платників податку.

Підпункт 7.3.2 Закону про прибуток, що регулює облік таких витрат, зазначає: «Витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно з положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду». Саме прив'язування ВВ до балансової вартості іноземної валюти спричинило суперечки між податківцями і платниками.

Підпункт 7.3.1 Закону про прибуток, на який посилається пп. 7.3.2, стосується доходів в іноземній валюті, отриманих у зв'язку з продажем товарів, і зазначає, як ми вже згадували вище, що така сума доходу перераховується у гривні за курсом НБУ на дату виникнення доходів і не підлягає перерахунку у зв'язку зі зміною курсу протягом звітного періоду. Такий самий підхід, на думку ДПАУ, повинен використовуватись і до визначення ВВ.

Якщо першою подією було отримання товарів, у платника податку, виникає право на відображення ВВ за пп. 11.2.3 Закону про прибуток за курсом НБУ на дату отримання товарів. При цьому згідно з роз'ясненнями ДПАУ, наданими в листах від 27.05.2005 р. №4807/6/11-1116, від 06.08.2005 р. №7497/6/15-2315, перерахунку ВВ на момент оплати товару не відбувається.

Але, крім посилання на пп. 7.3.1 Закону про прибуток, у пп. 7.3.2 є посилання на пп. 7.3.4 і 7.3.6, які встановлюють порядок визначення балансової вартості іноземної валюти. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з купівлею валюти (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю іноземної валюти. Це дає підстави платникам податку інакше трактувати пп. 7.3.2 і виборювати своє право на збільшення ВВ при зростанні курсу валюти на дату оплати. Ця точка зору не збігається із роз'ясненнями податківців, але є судові рішення на користь платників податку (див. рішення Господарського суду Ровенської області від 24.09.2004 р. №2/273; рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2004 р. №25/450).

Зверніть увагу: згідно з пп. 11.2.3 датою збільшення ВВ платника податку при здійсненні ним операцій з особами-нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Датою ж збільшення ВД за пп. 11.3.1 вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку на оплату товарів, що підлягають продажу, або дата відвантаження товарів платником податку.

Податок на додану вартість

Операції з купівлі-продажу поділяються на імпортні (в межах яких відбувається купівля товару у нерезидента резидентом із ввезенням на митну територію України) і експортні (в межах яких відбувається продаж товару нерезиденту від резидента із вивезенням цих товарів за межі митної території України). А також імпорт без ввезення і експорт без вивезення (в найближчих номерах «ДК» буде розглянуто облік даних операцій).

При імпорті базою обкладення ПДВ є договірна вартість товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ВМД, з урахуванням ТЗВ та витрат на страхування до митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Визначена вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства (п. 4.3 Закону про ПДВ). Але за роз'ясненням ДМСУ — застосовується курс НБУ, зазначений у ВМД.

Ставка оподаткування при імпортних операціях становить 20%.

Зверніть увагу: попередня(авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінює значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку — відповідно такого експортера або імпортера (пп. 7.3.8 Закону про ПДВ). Підставою для відображення сплачених сум ПДВ на митниці (податкових зобов'язань з ПДВ) у складі податкового кредиту при ЗЕД-операціях є ВМД (пп. 6.2.1, 7.2.7 Закону про ПДВ). Датою виникнення ПЗ є дата подання ВМД на митницю із вказаною сумою податку. Сплата податку за визначеними зобов'язаннями дає право на дату виникнення ПК з ПДВ (пп. 7.5.2 Закону про ПДВ).

За нормами пп. 7.4.1 цього Закону сплачений при імпорті товарів ПДВ включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (див. лист ДПАУ від 06.04.2007 р. №7049/ 7/16-1517-26).

Приклад 1.2

Підприємство придбаває у Польщі товар з метою використання його в оподатковуваних операціях у межах г осп діяльності. Вартість товару — 100000,00 доларів США. На дату поставки 11.09.2008 р. курс НБУ становив 485,1700 грн за 100 доларів, на 30.09.2008 р. — 486,1000 грн, на дату оплати 10.10.2008 р. — 492,7100 грн (курси валют умовні). Бухгалтерський і податковий облік операції наведено в таблиці 1.2.