Розділи

загрузка...
ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ТОВАРНОГО КРЕДИТУ; ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ КОНТРАКТАЦІЇ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ТОВАРНОГО КРЕДИТУ

Розглянемо особливості регулювання таких видів договорів купівлі-продажу, як продаж товарів у кредит з відстроченням або розстроченням платежу, а також комерційний кредит.

У договорі купівлі-продажу сторони можуть домовитися про продаж товару в кредит з відстроченням (визначенням певної дати оплати за товар після його прийняття покупцем) або з розстроченням платежу (сплатою за товар окремими частинами), а також на умовах комерційного кредиту (ст. 1057 ЦКУ) — якщо передача права власності на товар і оплата за цей товар не збігаються у часі: аванс, попередня оплата, відстрочення або розстрочення оплати.

Таким чином, цей різновид договору купівлі-продажу визначає лише певний різновид розрахунків за товар. Звичайно, такий вид розрахунків може бути привабливим і для продавця (постачальника), і для покупця (замовника).

Для постачальника — це не лише отримання обумовленої вартості товару, а й додатково отримання процентів за кредитом. Для покупця — оплата за товар частинами у міру накопичення, якщо на момент укладення договору він не має необхідної кількості коштів.

Відносини між постачальником та покупцем оформлюються шляхом укладення договорів купівлі-продажу товарів у кредит або договорів комерційного кредиту.

Головне, про що треба пам'ятати, — сплата процентів за товарним кредитом не є одним із видів забезпечення зобов'язання за договором, господарськими санкціями чи відповідальністю за прострочення виконання грошових зобов'язань (ст. 549, 625 Цивільного кодексу України) і, звичайно, не є збільшенням ціни товарів (ст. 632, 691, 694 Цивільного кодексу України).

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ КОНТРАКТАЦІЇ СІЛЬГОСППРОДУКЦІЇ

За договором контрактації сільгосппродукції виробник сільгосппродукції зобов'язується виробити визначену договором сільгосппродукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (ст. 713 ЦКУ).

Отже, сторонами такого договору є виробник сільгосппродукції та заготівельник (контрактант). Виробником можуть бути як фізичні особи, так і СПД, які займаються виробництвом (вирощенням), переробкою та реалізацією сільгосппродукції.

Заготівельником може бути СПД, який здійснює закупівлю сільгосппродукції для її подальшої переробки або продажу.

Основною метою договору контрактації є використання сільгосппродукції у господарський діяльності, а не для особистого, сімейного, домашнього чи іншого подібного використання.

Предметом такого договору є сільгосппродукція. На жаль, визначення, що саме підпадає під цей термін, ані ЦКУ, ані ГКУ не містять. Водночас, якщо звернутися до П(С)БО ЗО «Біологічні активи», під терміном «сільськогосподарська продукція» розуміють актив, одержаний внаслідок відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Згідно із Законом України від 23.12.1997 №771/ 97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів», під сільгосппродукцією розуміють сільськогосподарські харчові продукти тваринного і рослинного походження, призначені для споживання людиною у сирому або переробленому стані як інгредієнти для їжі.

А Закон України від 24.06.2004 №1877-ІУ «Про державну підтримку сільського господарства України» до сільськогосподарської продукції відносить товари, які підпадають під визначення 1 — 24 груп УКТ ЗЕД.

На договори контрактації сільгосппродукції повною мірою поширюються вимоги щодо якості, комплектності, кількості та асортименту, визначені ЦКУ для договорів купівлі-продажу, але з обов'язковим врахуванням особливостей контрактації.

Водночас § 2 глави ЗО ГКУ встановлено окремі особливості державних закупівель сільгосппродукції. Зокрема, встановлено вимоги щодо змісту договору контрактації сільгосппродукції для державних потреб, які слід вважати істотними умовами такого договору. Крім того, передбачено й особливості виконання договорів контрактації, відповідальність за невиконання зобов'язань щодо приймання сільгосппродукції та несвоєчасну підготовку до її здавання (ст. 272 — 274 ГКУ).