Розділи

загрузка...
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОДАЖ ТОВАРІВ; Юридичне оформлення договору купівлі-продажу; ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ; ПЕРЕДАЧА ТОВАРУ ТА МОМЕНТ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НЬОГО; Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОДАЖ ТОВАРІВ

Юридичне оформлення договору купівлі-продажу

Одним із найпоширеніших договорів, які укладаються як фізичними, так і юридичним особами, є саме договори купівлі-продажу.

Порядок укладення, істотні умови та розірвання договорів купівлі-продажу врегульовано положеннями ЦКУ — глава 54, Розділ III. Так, відповідно до ст. 655 ЦКУ, за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцю, а останній приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Отже, сторонами договору купівлі-продажу є продавець та покупець.

Договір купівлі-продажу є відплатним, двостороннім та консенсуальним. Істотними умовами договору є предмет і ціна.

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

Предметом договору купівлі-продажу є майно (товар): рухомі та нерухомі речі, валютні цінності та цінні папери, підприємство як єдиний майновий комплекс, відчужувані майнові права (наприклад користування чужою земельною ділянкою — емфітевзис (Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених ч. З ст. 407 ЦКУ), ст. 407 ЦКУ, або суперфіцій .(Власник земельної ділянки має право надати у користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель), ст. 413 ЦКУ) тощо.

Предметом договору купівлі-продажу може також бути право вимоги, за умови що таке право не має особистого характеру. Слід пам'ятати, що відступлення права вимоги може відбуватися шляхом укладення окремих видів договорів: цесії та факторингу (див. розділи 16, 17).

Частина 1 ст. 656 ЦКУ не встановлює обов'язкової вимоги щодо продажу майна, яке на момент продажу має належати продавцю на праві власності. Тому договір купівлі-продажу може бути укладений і тоді, коли товар буде створений (вироблений, набутий) у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу може бути і майно, яке не належить продавцю на праві власності, але на момент продажу перебуває у розпорядженні продавця.

Тоді покупець набуває право власності на продане майно лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (йдеться про обмеження права власника на розпорядження таким товаром, наприклад заставлене майно), про що має бути зазначено у договорі (ст. 658, 659 ЦКУ).

Поняття предмета договору купівлі-продажу охоплює найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість товару, що продається. Кількість товару встановлюється у відповідних одиницях виміру або грошовому виразі. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Щодо якості товару, то продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає визначеним у договорі умовам (ст. 673 ЦКУ). Якість товару має підтверджуватися відповідними документами, які передаються разом із товаром (сертифікат якості, відповідності тощо), якщо така вимога прямо передбачена договором або чинним законодавством (ст. 662, 673, 674 ЦКУ). Також сторони можуть обумовити у договорі, що товар відповідає певним стандартам (ДСТУ) або технічним умовам (ТУ), якщо такі встановлено відповідними законами. Сторони можуть домовитися і про порядок встановлення якості переданої партії товару шляхом відбирання окремих зразків.

Якщо у договорі немає умов щодо якості товару, то продавець передає покупцю товар, придатний для мети, з якою він зазвичай використовується.

Загалом правові наслідки передачі товару неналежної якості, встановлені ст. 678 ЦКУ, знайшли своє відображення й у Законі України від 12.05.91 р. №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі — Закон №1023). Так, покупець, якому передано товар неналежної якості, може за своїм вибором вимагати від продавця:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Покупець може вимагати розірвання договору або заміни товару, якщо виявлено істотні порушення вимоги щодо якості товару. Під істотним порушенням якості товару ЦКУ розуміє виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.

Натомість Закон №1023 під істотним недоліком, що дає право споживачу розірвати договір або вимагати заміни товару, розуміє недолік, який робить неможливим або недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення виявляється знову з не залежних від споживача причин і при цьому має хоча б одну з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар істотно іншим, ніж передбачено договором.

Щодо строків виявлення недоліків, то якщо на товар не встановлено гарантійного строку або строку придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, якщо інше не встановлено договором або законом.

До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється з дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 ЦКУ, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), — з дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

ПЕРЕДАЧА ТОВАРУ ТА МОМЕНТ ВИНИКНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НЬОГО

Обов'язок передачі товару покупцеві (ст. 664 ЦКУ) вважається виконаним:

1. У момент вручення товару покупцю, якщо договором встановлено зобов'язання продавця доставити товар.

2. У момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар передбачається передати покупцю за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передачі покупцю у належному місці і покупець проінформований про це. Готовий до передачі товар повинен бути відповідним чином ідентифікований з метою цього договору, зокрема шляхом маркування.

3. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент передачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцю.

До передачі майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Щодо договорів купівлі-продажу, то сторони у ньому можуть обумовити, що право власності на переданий покупцю товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару (ст. 697 ЦКУ).

Якщо право власності переходить до покупця раніше від передачі товару, продавець зобов'язаний до передачі зберігати товар, не допускаючи його погіршення. А покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві необхідні для зберігання витрати, якщо інше не встановлено договором (ст. 667 ЦКУ).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо ж договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч. 4 ст. 334 ЦКУ).