Розділи

загрузка...
4.4. Форми та системи оплати праці; Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Джога Р.Т.

4.4. Форми та системи оплати праці

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регламентуються Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95. Згідно з ним заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ:

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка містить тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Умови та розміри оплати праці працівників бюджетних установ визначаються Кабінетом Міністрів України, Постановою якого від 7.02.2001 № 134 «Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» затверджено схеми посадових окладів, що є інструментом державного регулювання оплати праці керівних працівників, спеціалістів, службовців і робітників бюджетних установ. На їх підставі розроблено галузеві схеми посадових окладів, які враховують специфіку та конкретні умови кожної галузі: Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.03.2001 № 161 «Про затвердження розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників навчальних закладів, установ освіти на наукових установ» зі змінами та доповненнями від 22.10.2001 № 697; спільний Наказ Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства охорони здоров’я України від 6.04.2001 № 161/137 «Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення»; Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 19.04.2001 № 204 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій культури», інші нормативні документи. Відповідно до них здійснюється посадова і кваліфікаційна диференціація заробітної плати працівників бюджетної сфери.

За тарифної системи діють дві форми оплати праці працівників — почасова й відрядна, які передбачають низку систем для різних організаційно-технічних умов праці. Оплата за кількість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника називається почасовою формою оплати. Відрядна форма оплати праці — це оплата за кількість і якість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками.

Основною формою оплати праці в бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди — штатно-окладну й погодинну системи оплати.

Штатно-окладна система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів(рис. 4.1, 4.2). Вона має два варіанти. Для деяких бюджетних установ (охорони здоров’я, вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівня акредитації) у централізованому порядку встановлюється строго фіксований посадовий оклад. При цьому перевиконання працівником обов’язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітної плати. В інших установах, наприклад загальноосвітніх школах, оплата праці здійснюється за місячними ставками заробітної плати з установленням державою обов’язкової норми трудового навантаження (урочних годин). Цей різновид штатно-окладної системи оплати праці допускає перевиконання норми трудового навантаження і збільшення розміру заробітної плати пропорційно до фактично виконаного обсягу роботи.

Порядок установлення посадових  окладів  працівників вищих навчальних  закладів

Рис. 4.1. Порядок установлення посадових окладів працівників вищих навчальних закладів

Місячні посадові оклади керівних працівників і спеціалістів центрального апарату міністерств, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів залежать від обійманої посади та органу виконавчої влади. Посадові оклади інших державних службовців залежать від обійманої посади. Оклади військовослужбовців залежать від обійманої посади й військового звання та за своєю економічною суттю є не заробітною платою, а грошовим забезпеченням.

Порядок установлення посадових окладів  працівників  в установах охорони здоров’я

Рис. 4.2. Порядок установлення посадових окладів працівників в установах охорони здоров’я

Для робітників, спільних для всіх бюджетних установ та організацій, установлено місячні оклади залежно від рівня кваліфікації роботи:

Погодинна система оплати праці передбачає наявність погодинних ставок. Так, установлено ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять (табл. 4.3).

Ставки погодинної оплати праці лікарів-консультантів, що їх залучають установи охорони здоров’я для проведення консультацій з інших установ, установлюються для професора, доктора наук у розмірі 13,16 грн. Розмір погодинної оплати праці педагогічних працівників (вчителів, вихователів) визначається діленням місячної тарифної ставки, установленої за 18 годин педагогічної роботи на тиждень, на 75,3; за 20 годин педагогічної роботи на тиждень — на 83,6; за 24 години педагогічної роботи на тиждень — на 100,3; за 30 годин — на 125,4; за 36 годин — на 150,5; за 40 годин — на 167,2.

Таблиця 4.3

СТАВКИ ПОГОДИННОЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ ЗА ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п

Контингент

Ставки погодинної оплати, грн

професор

доктор наук

доцент, кандидат наук

особи без наукового ступеня

1

Учні шкіл, професійно-технічних закладів, студенти вузів І та ІІ рівнів акредитації, інші аналогічні категорії учнів

6,13

4,85

4,15

3,46

2

Студенти вузів ІІІ і ІV рівнів акредитації

11,38

9

6,93

5,54

3

Аспіранти, слухачі курсів, які обіймають посади, що вимагають освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра; перепідготовка кадрів з видачею диплома спеціаліста, магістра

13,13

10,39

8,31

6,93

Почасова форма оплати праці в бюджетних установах має дві системи — просту почасову й почасово-преміальну. Ступінь поширення останньої в бюджетних установах визначається їхніми фінансовими можливостями.

Показники преміювання залежать від характеру бюджетної установи. Наприклад, у стаціонарних лікувально-профілактичних установах такими показниками є виконання плану розгортання ліжок і кількості днів функціонування ліжка; скорочення строків обстеження й виписування завдяки поліпшенню організації роботи та наступності в роботі стаціонарів і поліклінік; розбіжності патологоанатомічних і клінічних діагнозів (у відсотках до летальних випадків).

Відрядна форма оплати праці (пряма відрядна, відрядно-преміальна) застосовується на таких видах робіт, де є кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відбивають затрати праці; можливості встановлення норм виробітку й обліку їх виконання; умови для точного обліку вироблених виробів або виконаних робіт; виробничі умови для збільшення працівником виробітку продукції порівняно з установленими нормами й завданнями. У разі обліку індивідуального виробітку кожного працюючого застосовується індивідуально-відрядна оплата праці, а в разі обліку роботи, виконаної колективом, — бригадно-відрядна оплата праці.

Керівники бюджетних установ за згодою з комітетом профспілки можуть упроваджувати відрядну оплату праці, щоб посилити зацікавленість працівників у зростанні продуктивності праці, підвищити рівень її нормування і якість робіт на ремонтних, машинописних, стенографічних, копіювальних та інших роботах.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців. Головним елементом основної заробітної плати працівників бюджетних установ є заробітна плата, нарахована за відпрацьований час (виконану роботу) за тарифними ставками, посадовими окладами чи за середнім заробітком незалежно від форм і систем оплати праці.

Додаткова заробітна плата являє собою винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. До неї належать надбавки й доплати до тарифних ставок посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством (за високу професійну майстерність, персональні надбавки, за високі досягнення у праці, за знання й використання іноземної мови, за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування чи збільшення обсягу виконаних робіт, за роботу у шкідливих умовах, інші надбавки й доплати); премії працівникам за виробничі показники, винагорода за вислугу років, стаж роботи; оплата праці працівників, які не перебувають у штаті установи, за виконання робіт згідно з договорами цивільного правового характеру; оплата праці у вихідні та святкові дні, понаднормовий час, оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства, грошові компенсації за невикористану відпустку, оплата навчальних відпусток.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або такі, що здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.

Конкретний перелік усіх виплат, які належать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, установлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Міністерством статистики України від 11.12.95 № 323.

Основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати утворюють фонд заробітної плати, який має використовуватись у суворій відповідності з його цільовим призначенням у межах сум, передбачених кошторисом доходів і видатків з урахуванням виконання плану розгортання мережі штатів і контингентів. Контроль за правильним витрачанням фонду заробітної плати здійснюють розпорядники коштів вищого рівня, Рахункова палата, органи Державного казначейства, фінансові органи й самі бюджетні установи.

Вищі розпорядники коштів, Рахункова палата й фінансові органи контролюють використання фонду заробітної плати, перевіряючи та затверджуючи кошториси доходів і видатків бюджетних установ, аналізуючи звіти про виконання кошторисів. До їхніх функцій належить проведення документальних ревізій фінансово-господарської діяльності, які є найефективнішою формою подальшого контролю.

У бюджетних установах відповідальність за використання коштів на заробітну плату несуть розпорядники коштів і головні бухгалтери. Організацію контролю за використанням фон- ду заробітної плати в централізованій бухгалтерії ілюструє табл. 4.4.

Важливі контрольні функції виконують органи Державного казначейства, які видають дозвіл на отримання коштів на заробітну плату в межах планового фонду.

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють також Міністерство праці та соціальної політики України, професійні спілки й інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України й підпорядковані йому прокурори.

Таблиця 4.4

ПОРЯДОК КОНТРОЛЮ ЗА ВИТРАЧАННЯМ ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В ЦЕНТРАЛІЗОВАНІЙ БУХГАЛТЕРІЇ

Об’єкти контролю

Порядок і спосіб контролю

Строк проведення контролю

Суб’єкти контролю

Законність включення працівника до табеля

Зіставлення записів у табелях з наказами відділу кадрів

Щомісячно

Економіст, інспектор відділу кадрів

Фактично відпрацьований час

Зіставлення даних табеля з графіком роботи та журналом реєстрації виходів на роботу

Під час опрацювання табеля

Бухгалтер розрахункового відділу

Нічні чергування, робота у святкові та вихідні дні

Зіставлення даних табеля з наказами про роботу у святкові та вихідні дні із графіком роботи

Щомісячно

Керівник відділу обліку праці та заробітної плати

Правильність установлення ставок

Порівняння даних карток-довідок із тарифікаційними списками

Щомісячно

Бухгалтер відділу обліку праці та заробітної плати

Законність документів і правильність їх оформлення

Суцільна перевірка первинних документів

У момент прийому

Економіст, бухгалтер розрахункового відділу

Законність доплат

Вибіркова перевірка

Один раз у місяць

Керівник розрахункового відділу

Правильність оформлення розрахунково-платіжних документів

Суцільна перевірка

Перед виплатою заробітної плати

Заступник головного бух- галтера

Нарахування сум заробітної плати за кожною установою згідно з категоріями працюючих

Зіставлення з плановим фондом заробітної плати кожної установи

Щомісячно

Головний бухгалтер