Розділи

загрузка...
3.6. Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами; 3.6.1. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків; Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Джога Р.Т.

3.6. Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами

3.6.1. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковуються на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». До дебету цього субрахунка відносяться суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів і запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей).

Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 із подальшими змінами та доповненнями. Згідно з цим Порядком розмір збитків Рз визначається за балансовою вартістю цих цінностей (без зносу), але не нижче за 50 % балансової вартості з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат, податку на додану вартість та акцизного збору й подається формулою:

розмір збитків (3.1)

де Рз — розмір збитків;

Бв — балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування;

А — амортизаційні відрахування;

Іінф — індекс інфляції;

Азб — розмір акцизного збору.

ПДВ — розмір податку на додану вартість;

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається на підставі собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію з застосуванням коефіцієнта 2.

У разі розкрадання, нестачі, знищення/псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки в міру їх придбання та обліковуються лише в кількісному виразі, розмір збитків визначають на підставі з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичному зносу, але не нижче за 50 % ринкової ціни.

Відповідно до п. 10 зазначеного Порядку в розпорядженні установи залишається тільки сума на погашення збитків, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов’язані з закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням і т. ін.) у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали та каміння, а також валютних цінностей, визначається Законом України від 06.06.95 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Збитки, допущені внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються в таких розмірах:

Стягнуті суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решта перераховується до Державного бюджету України.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009 (доповнення до Порядку № 116, п. 7) обчислюється з застосуванням коефіцієнта:

5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, установленої законодавством,

50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством.

Розрахунок розміру збитків від псування бланків суворої звітності, для яких у законодавстві визначено вартість, виконується за формулою:

Рз = Нс • K, (3.2)

де Рз — розмір збитків від нестачі одного бланка;

Нс — вартість бланка суворого обліку, передбачена законодавством на момент встановленого факту крадіжки, нестачі, знищення (псування);

K — коефіцієнт.

Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані з заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків проводиться за кредитом субрахунка № 363 і дебетом рахунка каси.

Кореспонденцію рахунків, за якими відображаються в обліку розрахунки з відшкодування завданих збитків, наведено в табл. 3.18.

Суми заборгованості за нестачами, втратами й розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуватися незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Виявлені суми крадіжок і розтрат матеріальних цінностей відносяться на винних осіб у сумі, яку зазначено в акті ревізії чи перевірки. У разі потреби документи про виявлені розтрати й розкрадання передаються судовим чи слідчим органам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях.

Таблиця 3.18

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

За дебетом

За кредитом

Віднесено на винних осіб:

1) нестачу готівки в касі в національній валюті

363

301

2) нестачу готівки в касі в іноземній валюті

363

302, 642

3) нестачу матеріалів, медикаментів, продуктів харчування

363

231—236, 238—239

4) нестачу основних засобів та інших необоротних активів;

401, 131—133

104—122

водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету

363

642

5) нестачу МШП;

411

221

водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету

363

642

Надходження до каси сум на відшкодування завданих збитків

301

363

Проведено утримання з заробітної плати на від- шкодування завданих збитків

661

363

Перераховано до бюджету відповідну суму

642

321,323

У практичній діяльності бюджетних установ нерідко трапляються випадки виявлення нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей через недбалість у роботі окремих працівників. У такому разі відповідно до статті 130 КЗпП заподіяну шкоду може добровільно відшкодовувати винна особа повністю або частково.

Відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи відрахуванням із заробітної плати працівника. Розпорядження має бути зроблено не пізніш як протягом двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і звернено до виконання не раніш як через сім днів від дня повідомлення про це працівника. Обчислюючи розмір відрахувань, ураховують обмеження, установлені статтею 128 КЗпП, відповідно до якої під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Якщо працівник не згоден з відрахуванням або з його розмірами, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, визначеному законодавством. У решті випадків (відповідно до статті 136 КЗпП) керівник установи подає позов до районного (міського) суду, після чого суд приймає відповідне рішення.

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах .

Аналітичний облік за субрахунком № 363 за кожною винною особою ведеться на картках ф. № 292а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.