Розділи

загрузка...
2.2.2. Класифікація видатків; Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Джога Р.Т.

2.2.2. Класифікація видатків

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів.

Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Побудова бухгалтерського обліку видатків здійснюється залежно від чинної їх класифікації (рис. 2.2).

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду — видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету.

Зауважимо, що видатки бюджету на утримання бюджетних установ не завжди збігаються з видатками самих установ. Так, розмір грошових коштів, перерахованих постачальникам матеріалів, характеризує суму видатків бюджету, але для установи — це зміна складу активів (грошові кошти на рахунках — матеріали на складі) без реальних видатків коштів. Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ, вони поділяються на касові та фактичні.

Класифікація видатків бюджетних установ

Рис. 2.2. Класифікація видатків бюджетних установ

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань. Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Приклади касових і фактичних видатків: перераховані кошти з рахунка лікарні постачальникові за продукти харчування — касові видатки, а вартість продуктів харчування, витрачених на харчування хворих, — фактичні видатки; отримання готівки з рахунків у банку чи казначействі до каси для виплати заробітної плати — касові видатки, а сума нарахованої заробітної плати — фактичні видатки.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. Якщо частина грошових коштів на рахунках у банку чи в казначействі обертається на поповнення запасів матеріалів, перебуває в розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення раніше виниклої кредиторської заборгованості, то фактичні видатки менші за касові. Якщо установа має у своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, бо витрата матеріалів не спричинюється до зменшення грошових коштів на рахунках.

Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видатки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги, то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі видатки називаються прямими.

Взаємозв’язок касових і фактичних видатків ілюструє рис. 2.3.

Взаємозв’язок касових і фактичних  видатків

Рис. 2.3. Взаємозв’язок касових і фактичних видатків

Касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об’єктами бухгалтерського обліку. У бюджетних установах касові й фактичні видатки планують і обліковують за єдиною номенклатурою видатків. Бюджетну класифікацію видатків покладено в основу планування видатків, їх синтетичного й аналітичного обліку. Ця класифікація істотно впливає на всю організацію бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ.

 Економічна класифікація видатків бюджету

Рис. 2.4. Економічна класифікація видатків бюджету

 Економічна класифікація видатків бюджету

Закінчення рис. 2.4

Бюджетна класифікація видатків застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу за організаційними, функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників. Видатки бюджету згідно з бюджетною класифікацією, розробленою й затвердженою Мінфіном України, класифікуються за такими ознаками:

Функціональна класифікація видатків має два рівні деталізації:

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відбивають поділ коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код. Класифікацію видатків бюджету за економічним змістом наведено на рис. 2.4.

Розглянемо склад статей економічної класифікації видатків:

Поточні видатки (код 1000)

Видатки на товари і послуги (код 1100)

Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110).Ця категорія охоплює оплату праці всіх працівників бюджетних установ та залучених за трудовими угодами згідно з установленими посадовими окладами, ставками, розцінками.

Ця категорія містить:

Нарахування на заробітну плату (код 1120). Ця категорія охоплює нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці працівників, зокрема:

Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130).

Ця категорія містить:

До цієї статті належать видатки:

До цієї статті належать видатки:

До цієї статті належать видатки:

Ця стаття охоплює:

Видатки на відрядження (код 1140). До цієї категорії належать видатки, пов’язані з оплатою:

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення (код 1150). Ця категорія видатків містить витрати, пов’язані з придбанням товарів військового призначення, військової техніки, інвентарю як короткотермінового, так і довго- тривалого використання; з військовим будівництвом (крім соціально-культурного), а також видатки на мобілізаційну підготовку народного господарства та інші видатки спеціального призначення.

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160). Ця категорія охоплює видатки, пов’язані з оплатою бюджетними установами комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих потреб:

Дослідження і розробки, державні програми (код 1170). До цієї категорії належать видатки, пов’язані з виконанням геологорозвідувальних і топографічних робіт, виконанням робіт з типового й експериментального проектування, наданням послуг науково-дослідних організацій, проведенням виборів і референдумів, інші видатки.

Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями (код 1200)

Субсидії і поточні трансферти (код 1300)

Код 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Код 1320 «Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів».

Код 1340 «Поточні трансферти населенню». Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам, передбачені для збільшення їхнього доходу. Такі платежі можуть бути окремим додатком до бюджету конкретної сім’ї, особам чи компенсацією окремих видів витрат, наприклад на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду. До цієї категорії належать такі статті видатків:

Код 1350 «Поточні трансферти населенню».

Капітальні видатки (код 2000) Придбання основного капіталу (код 2100)

Код 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

До цієї статті належать видатки на придбання:

Код 2120 «Капітальне будівництво (придбання)». Ця категорія охоплює такі статті видатків:

Код 2130 «Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація». Ця категорія складається з таких статей видатків:

Код 2200 «Створення державних запасів і резервів». Зазначений напрямок видатків охоплює придбання товарів для створення стратегічних і надзвичайних запасів, запасів зерна й товарів, що мають особливо важливе значення для країни, як-от державні фонди дорогоцінних металів і каміння, державний матеріальний резерв.

Код 2300 «Придбання землі і нематеріальних активів». Ця категорія містить видатки на придбання землі, лісів, внутрішніх вод, ділянок землі, де є корисні копалини.

До цієї категорії належать видатки на придбання нематеріальних активів:

Код 2400 «Капітальні трансферти». Поняття капітальних трансфертів пов’язане з поняттям трансфертів взагалі, а отже, капітальні трансферти тлумачать як невідплатні односторонні платежі органів управління, які не спричинюються до виникнення або посилення фінансових вимог. Як правило, вони мають одноразовий, нерегулярний характер. Метою капітальних трансфертів є надання можливості придбання капітальних активів, компенсації видатків, покриття збитків, накопичених упродовж кількох років чи таких, що виникли через надзвичайні обставини. До цієї категорії належать такі статті видатків:

Код 3000 «Нерозподілені видатки». Ця категорія видатків охоплює видатки з резервних фондів Кабінету Міністрів України, фондів непередбачуваних видатків Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад.

Код 4000 «Кредитування з вирахуванням погашення». Зазначена категорія видатків складається з платежів до бюджетів усіх рівнів, у результаті яких у них з’являються фінансові вимоги до інших економічних одиниць, при цьому метою зазначених платежів є економічне регулювання, а не отримання прибутку чи управління ліквідністю. Видатки за зазначеною статтею, як свідчить її назва, можуть бути обчислені за простою формулою: від суми наданих кредитів віднімаються суми повернених кредитів.

Кредитування за економічною класифікацією видатків полягає в наданні внутрішніх і зовнішніх кредитів.

Код 4100 «Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення».

Категорія містить такі статті:

Код 4200 «Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення».

Категорія складається з двох статей:

Як випливає з наведеної економічної класифікації видатків, вони вельми різноманітні як за складом, так і за економічним змістом. Знання економічної класифікації видатків забезпечують ведення аналітичного обліку касових і фактичних видатків відповідно до кошторису установи, порядок складання, розгляду й затвердження якого висвітлюється в наступному підрозділі.