Розділи

загрузка...
В.1.7. Групування затрат за об’єктами та суб’єктами господарського процесу (місцями виникнення — центрами затрат і центрами відповідальності); Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

В.1.7. Групування затрат за об’єктами та суб’єктами господарського процесу (місцями виникнення — центрами затрат і центрами відповідальності)

Місцем виникнення, або центром, затрат називатимемо місце, де вони фактично утворилися. Наприклад, у цеху для випікання хліба було використано борошно, а в конторі управління — електричну енергію для живлення лампочки, що освітлює кімнату.

Основними місцями виникнення (центрами) затрат можуть бути вид продукції (рис. В.1.5) або вид виробництва, або структурний (виробничий чи технологічний) організаційний підрозділ.

 Класифікація  центрів обліку виробничих затрат за видами

Рис. В.1.5. Класифікація центрів обліку виробничих затрат за видами

Центром відповідальності називають місце, де виникають правові відносини між учасниками господарських процесів.

За своєю природою кожне робоче місце — це центр затрат. Проте в обліку до такої деталізації, як правило, не вдаються. У розглянутих щойно прикладах ідеться відповідно про відносини між робітником (начальником цеху) і адміністрацією та між ро- бітником (адміністрацією підприємства чи цеху) та електростан- цією через електролічильник.

Розрізняють два види центрів відповідальності, а саме:

1) центр відповідальності за затратами;

2) центр відповідальності за фінансовими результатами.

Основними центрами відповідальності можуть бути: працівник, бригадир (майстер), начальник цеху (дільниці), начальник (завідувач) служби, головний механік, головний інженер та ін., адміністрація підприємства в цілому.

Затрати на виробництво у бухгалтерському внутрішньогосподарському (управлінському) обліку групуються на рахунках у двох напрямах: за елементами затрат та елементами собівартості (тобто статтями затрат).

У внутрішньогосподарському обліку значний вплив на групування затрат мають комплексні види затрат, які формують відповідні центри затрат.

Видове групування затрат є прерогативою органів управління, об’єднань і самих підприємств. Воно зумовлене потребою безпосереднього управління затратами та собівартістю продукції в межах господарства.

На практиці елементи затрат групують та перегруповують за певними ознаками затрат, спрямовуваних на такі цілі:

підготовку виробництва;

утримання й експлуатацію машин та устаткування;

транспортно-заготівельні роботи;

управління (зокрема управління структурними підрозділами виробництва: бригадами, дільницями, цехами, виробництвами), загальногосподарське управління;

адміністративні затрати;

виправлення браку у виробництві;

затрати по відвантаженню та продажу (реалізації) продукції.