Розділи

загрузка...
В.1.4. Групування чинників процесу виробництва за технологією; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

В.1.4. Групування чинників процесу виробництва за технологією

Як чинник, що впливає на побудову обліку затрат, технологічний процес виробництва класифікують за такими ознаками:

способом одержання продукції;

технологією;

особливостями організації;

характером продукції.

Спосіб одержання продукції. Потрібна суспільству продукція, як відомо, або добувається із надр землі, водних просторів, атмосфери, або виготовляється із уже видобутих, вирощених або навіть уже виготовлених продуктів. З огляду на це господарства, які виготовляють або добувають продукцію, поділяються на дві великі групи: добувні (видобуток вугілля, руди, солі тощо) та переробні (машинобудування, приладобудування, хімічна, цукрова, кондитерська тощо).

У добувних галузях відсутні витрати на сировину та матеріали, які є, по суті, дарунками природи. Для них характерною рисою (ознакою) є відносно короткий цикл виробничого процесу, відсутність незавершеного виробництва, однородність продукції і т. ін.

У переробних виробництвах переробляють чи обробляють сировину й матеріали, видобуті, вирощені або виготовлені на переробних підприємствах.

Технологія. За технологією всі виробництва поділяються на такі, де технологічний процес може бути перерваний без істотних втрат і шкоди для кінцевого продукту, і такі, де навіть незначне переривання технологічного процесу завдає виробництву непоправної шкоди. Отже, залежно від технології виробничий процес може бути перервним або безперервним.

З погляду побудови обліку затрат на виробництво важливим є ось що. Технологічний процес — це сукупність операцій; кілька технологічних операцій формують технологічну фазу, дільницю або переділ. Характер операцій технологічного процесу визначає, які з них можуть бути відображені у первинних документах на підставі даних про кількісні параметри виробничого процесу, щоб далі, як цього потребує групування затрат, їх можна було підсумувати за видами продукції, місцями (центрами) формування та іншими ознаками групування.

Якщо у ході технологічного процесу є змога визначити такі операції, у зв’язку з якими можна визначити кількісні та вартісні параметри виробничого процесу, то облік доцільно провадити по операціях, по фазах, по переділах. У противному разі облік має будуватися по виробництву у цілому. Відбір здійснюють за формою, яку наведено на рис. В.1.2.

Технологічні операції за своїм характером можуть бути двох видів: механічні або органічні (хімічні, біологічні тощо). Якщо процес виробництва складається лише з механічних операцій, його називають механічним, а коли він складається з органічних або змішаних операцій, його називають органічним.

Назва виробу______________

№ з/п

Назва технологічних виробничих операцій (від першої до останньої)

Операції, на яких потрібно (доцільно) вимірювати виробничі параметри

Назва технологічних фаз, операцій, дільниць, переділів тощо

Назва планово-облікових фаз операцій, дільниць, переділів тощо

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

Рис. В.1.2. Добір центрів обліку витрат

У виробництвах з механічною технологією продукцію одержують виключно після поєднання самостійних механічних елементів, деталей, вузлів, комплектів тощо. У цих виробництвах є змога відокремлювати в обліку будь-яку дільницю виробництва, щоб визначити кількісні та вартісні параметри. Завдяки цьому обліковий процес виробництва піддається поділу на переділи, фази, дільниці, аж до окремої операції.

У виробництвах з органічною технологією потрібний ретельний добір тих технологічних операцій, на яких є змога виміряти кількісні та якісні параметри виробничого процесу, визначити ці параметри щодо напівпродукту і з’ясувати, як формується собівартість цих напівпродуктів. Якщо такої змоги немає, то облік слід будувати в цілому. Види технологічних процесів наведено на рис. В.1.3.

Зауважимо, що згадані щойно властивості не пов’язані з поняттями перервності та безперервності. Зокрема, у разі безперервної технології процесу виробництва (наприклад, пивоваріння) облік затрат може здійснюватися за окремими технологічними переділами (сухий — солодорощення, мокрий — варіння, бродіння, розливання). Більше того, не лише за окремими переділами, а й за окремими мокрими фазами мокрого переділу — варіння, бродіння, добродіння, розливання.

Групування видів технологічних процесів

Рис. В.1.3. Групування видів технологічних процесів

Особливості організації. Можливість відокремлювати одне від одного робочі місця, фази технології, переділи тощо дозволяє відповідно будувати облік процесу виробництва.

Відокремлені самостійні технологічні дільниці — робоче місце, фаза, переділ, лінія — на практиці називають центром затрат. У межах цих витрат провадять облік затрат за елементами.

Характер продукції. Результатом виробництва є продукція (виріб, робота, послуга, інформація тощо). Бухгалтерський облік має забезпечити інформацію про її кількість, якість, вартість. Характер продукції визначається за такими ознаками:

форма;

ступінь готовності;

конструкторська та технологічна складність.

За формою продукцію поділяють на три групи: уречевлену (виріб — трактор, хліб, пшениця тощо); результат роботи (ремонт); послуга (перевезення вантажу тощо).

За ступенем готовності продукцію поділяють так: готова; напівфабрикат (готовий до споживання, але виробничого); не готова (незавершене виробництво, некомплектність).

Готовою вважається продукція, яка повністю відповідає стандартам, технічним, договірним або іншим умовам, прийнята з виробництва на склад, а в окремих випадках на неї складено сертифікат або інший документ про якість.

Продукція може бути основною, побічною або побіжною.

На побудову бухгалтерського обліку затрат виробництва впливає характер продукту праці за ступенем кінцевої готовності.

Продукція з погляду даного виробництва може вважатися не готовою, але придатною для промислового споживання. Наприклад чавун. Це готовий продукт для чавуноваріння, але напівфабрикат для сталеплавильного процесу. Тому при побудові обліку виробничого процесу потрібно чітко розмежувати поняття готового продукту, напівфабрикату, напівпродукту.

За конструкторською та технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну.

У бухгалтерському обліку продукція обліковується як у натуральному, так і у вартісному вираженні.

Крім продукції у виробничому процесі беруть участь і елементи речового характеру: відходи, брак тощо. З огляду на це слід з’ясувати уречевлений результат виробничого процесу, щоб побудувати його бухгалтерський облік.

Оцінювання продукції також впливає на побудову обліку виробничого процесу. Залежно від того, для чого потрібне таке оцінювання, його дістають для таких видів вартості: фактична собівартість, планова собівартість, вартість у цінах реалізації — роздрібних, договірних, гуртових тощо.