Розділи

загрузка...
Б.4.4.3.4.5. Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі ; Б.4.4.3.4.6. Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів ; Б.4.4.3.5. Облік бартерних (товарообмінних) операцій ; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.4.4.3.4.5. Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі

Відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларьки, лотки) оформляється видатково-прибутковими накладними, які виписуються в двох примірниках. Один з них видається особі, яка одержала товар, а інший лишається у матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначається найменування, сорт, продажна ціна і вартість відпущених товарів. У бухгалтерії відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу реєструється в Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків з продавцями.

Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину), про що робиться відмітка у видатково-прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера.

У встановлені строки матеріально відповідальні особи, до яких прикріплена дрібнороздрібна мережа, здають використані видатково-прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі «Прибуток» товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видатково-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі «Видаток» на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображається вартість повернених товарів.

Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у «Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів», на підставі яких робиться наведений далі запис.

1. На суму виручки, зданої підзвітними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:

Дебет рахунка «Каса» або рахунка «Інші кошти», субрахунок № 1 «Грошові кошти в дорозі»

Кредит рахунка «Собівартість реалізації», субрахунок № 3 «Реалізація товарів».

2. На списання з підзвітних матеріально відповідальних осіб дрібнороздрібної мережі реалізованих ними товарів за продажними цінами:

Дебет рахунка «Собівартість реалізації», субрахунок № 3 «Реалізація товарів»

Кредит рахунка «Товари», субрахунок «Товари в торгівлі».

Б.4.4.3.4.6. Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

Як уже зазначалося, протягом місяця на дебеті рахунка «Собівартість реалізації» вартість реалізованих товарів відображається — за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну (реальну) вартість цих товарів і виявити валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця має бути визначена і списана сума торговельних націнок і знижок, які відносяться до цих товарів.

Від точності обчислення собівартості реалізованих торгових знижок (націнок) залежить реальність виявленого фінансового результату: завищення реалізованих торгових знижок (націнок) призводить до необґрунтованого збільшення прибутку, а зниження — до його зменшення.

Суму торговельних націнок (знижок) визначають або на підставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього процента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального наведеного далі розрахунку.

1. До суми торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок місяця (кредитове сальдо до рахунка «Торговельна націнка») додають суму кредитового обороту за цим рахунком (одержані знижки, зроблені націнки) і віднімають суму обороту за дебетом рахунка (на інші списання).

2. До вартості реалізованих за місяць товарів за продажними цінами (оборот за дебетом рахунка «Собівартість реалізації») додають вартість залишку товарів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка «Товари»).

Обчислена сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів записується як кредитове сальдо субрахунка «Торговельна націнка». Це дає змогу визначити купівельну ціну залишку товарів як різницю між їх продажною ціною і сумою знижок (націнок) на відповідну дату.

Сума знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих, списується способом «червоного сторно» на дебет рахунка «Собівартість реалізації» в кореспонденції з кредитом рахунка «Торговельна націнка».

3. Діленням здобутої суми торговельних знижок (націнок) на вартість реалізованих і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і множенням на 100 визначають середній процент знижок (націнок).

4. Множенням вартості залишку нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100 визначають суму торговельних знижок (націнок), які відносяться до цього залишку.

5. Відніманням із всієї суми торговельних знижок (націнок) суми знижок (націнок), які відносяться до залишку товарів, визначають суму знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих (табл. Б.4.3).

Таблиця Б.4.3

Розрахунок розподілу торговельних знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і на товари реалізовані

№ з/п

Показник

Сума, тис. грн.

1

Сума торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок звітного місяця (кредитове сальдо рахунка)

1000

2

Сума одержаних за звітний місяць знижок (зроблених націнок) за звітний місяць (оборот за кредитом рахунка)

11800

3

Сума знижок (націнок) на інші списання товарів (оборот за дебетом рахунка)

300

4

Разом сума знижок (націнок) до розподілу (п.1 + п.2 — п.3)

12500

5

Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами (дебет рахунка «Собівартість реалізації»)

42000

6

Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів за продажними цінами (дебетове сальдо рахунка «Товари»)

8000

7

Разом (п.5 + п.6)

50000

8

Середній процент знижок (націнок) на товари (п.4 : п.7) : 12500 : 50000 • 100 = 25 %

9

Сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (п.5 п.8 : 100) : 8000• 25 : 100 = 2000

2000

10

Сума знижок (націнок) на товари реалізовані (п.4 — п.9) : 12500 — 2000 = 10500

10500

Б.4.4.3.5. Облік бартерних (товарообмінних) операцій

У бартерних угодах грошові розрахунки замінюються обміном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.

При бартерному обміні підприємством, з одного боку, має бути відображена реалізація товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), а з іншого — процес їх придбання (минаючи грошові розрахунки). Днем здійснення обороту вважається день передачі за бартером матеріальних цінностей покупцеві. Звідси в бухгалтерському обліку при бартерному обміні вартість готової продукції, товарів, матеріалів, а також виконаних робіт у порядку бартерних операцій відображається за дебетом рахунка «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредитом рахунка «Собівартість реалізації». Одержані за бартером матеріальні цінності (роботи, послуги) мають бути відображені за дебетом матеріальних та інших рахунків і кредитом рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Заборгованість покупця погашається взаємним заліком заборгованості постачальникові записом за дебетом рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» у кореспонденції з кредитом рахунка «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Товарообмін здійснюється за цінами придбання товарно-матеріальних цінностей. Різниця у вартості обмінюваних за бартером цінностей відшкодовується тією стороною, вартість товарів якої виявилася нижчою.

Якщо учасниками бартерної операції є юридичні особи різних держав, то курсові різниці за валютними операціями, які утворилися між датою відвантажених (відпущених) за бартером товарів і датою одержання від іноземного партнера матеріальних цінностей, списується на рахунок «Фінансові результати».