Розділи

загрузка...
Б.4.2.2.9. Побудова фінансового обліку процесу виробництва в системі рахунків; Б.4.2.2.10. Методологія обліку затрат процесу виробництва; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.4.2.2.9. Побудова фінансового обліку процесу виробництва в системі рахунків

Побудова фінансового обліку виробництва здійснюється у системі таких рахунків:

  1. Рахунки витрат за елементами (клас 8)
  2. Рахунки витрат діяльності (клас 9)
  3. Окремі рахунки запасів (клас 2), до яких належать «Виробництво», «Напівфабрикати», «Брак у виробництві», «Витрати майбутніх часів».

Економічна та структурна характеристика наведених рахунків викладена в інструкції до плану рахунків, але вона не передбачає розподілу рахунків на субрахунки першого та другого порядку. Якщо врахувати, що процес обліку виробництва складається із шести етапів, то очевидна невідповідність побудови рахунків вимогам управління виробничим процесом, особливо аспекту обчислення собівартості.

Система рахунків недосконала і з інших причин. Наприклад, рахунок «Виробництво» виконує одночасно три функції: матеріальну (на ньому обліковують незавершене виробництво), збірно-розподільну та калькуляційну.

У системі рахунків відсутні такі, як «Зведення видів затрат», «Випуск продукції». Ці недоліки плану рахунків частково компенсуються робочими планами рахунків, які розробляються в господарствах.

Дані та показники про затрати як інформаційна сукупність відображають на рахунках. Схематично цей процес показано на рисунках Б.4.11—Б.4.13.

Спрощена система бухгалтерського фінансового обліку затрат  діяльності

Рис. Б.4.11. Спрощена система бухгалтерського фінансового обліку затрат діяльності

Загальна побудова  бухгалтерського фінансового обліку

Рис. Б.4.12.Загальна побудова бухгалтерського фінансового обліку виробничої діяльності у системі рахунків за простим варіантом

Примітки. 1. Прямі затрати за елементами.

2. Розподіл (та перерозподіл) непрямих затрат.

3. Зведення затрат та визначення собівартості виготовленої продукції.

4. Калькуляційні процедури визначення фактичної виробничої фінансової собівартості продукції за окремими видами.

5. Визначення собівартості реалізації.

Загальна побудова бухгалтерського фінансового обліку  виробничої діяльності

Рис. Б.4.13. Загальна побудова бухгалтерського фінансового обліку виробничої діяльності у системі рахунків за розгорнутим варіантом з використанням класу 8

Якщо підприємство використало варіант без обліку затрат на рахунках класу 8 «Затрати за елементами», виникає додаткова робота для їх визначення при складанні звітності.

Таким чином, як видно із цих схем, відображення використаних ресурсів на виробництво та формування елементів витрат — це перший етап обліку процесу виробництва. Далі у визначеній послідовності витрати з одних рахунків обліку виробничого процесу частинами або разом (підсумком) перераховуються на інші рахунки обліку процесу виробництва. У кінцевому результаті всі витрати на виробництво концентруються на відповідних рахунках затрат виробництва. На цих рахунках відображають решту, тобто третій, четвертий, п’ятий та шостий етапи обліку виробничого процесу. Але слід відзначити, що така побудова обліку виробництва відповідає вимогам часу, особливо коли врахувати вимоги ЕОМ.

Б.4.2.2.10. Методологія обліку затрат процесу виробництва

Побудова фінансового обліку затрат на виробництво здійснюється згідно з положенням про склад затрат та галузевими методичними рекомендаціями відповідно до особливостей технології та організації виробництва.

Затрати на виробництво продукції у вартісному вираженні формують її собівартість. Цей показник є одним з найважливіших в управлінні економічними параметрами господарства. У цьому показникові відображаються зростання продуктивності праці, економія ресурсів, технічний прогрес. Визначення собівартості продукції в економічній літературі називають калькулюванням.

У фінансовому обліку собівартість продукції формується у визначеній системі рахунків. Аналітичний облік здійснюється залежно від прийнятого варіанта технології та організації. Але у будь-якому разі має бути забезпечено облік прямих та непрямих затрат за видами продукції — виробами, групами виробів, видами робіт та видами послуг. Тому основні витрати відображають за таким поділом: а) прямі за видами продукції основного та допоміжного виробництва; б) непрямі або усі разом; чи такі, що виділяють із них на утримання машин та устаткування; на управління виробництвом; в) через брак у виробництві. На кожний госпрозрахунковий підрозділ відкривають окремі субрахунки.

Облік затрат, які не включаються у собівартість продукції, ведуть окремо.