Розділи

загрузка...
Б.4.2.2.4. Формування елементів затрат ; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.4.2.2.4. Формування елементів затрат

У сукупності групування затрат має забезпечити потреби формування вартісних параметрів господарства, задовольнити не лише економічні, а й технічні аспекти управління (нормування, калькулювання, кошторисна справа, облік, контроль, аналіз, єдність методичної та організаційної їх побудови) як фінансового, так і внутрішньогосподарського обліку.

Як було зазначено, єдина система групування ресурсів виробництва (речовин та сил природи) має п’ять ознак. Окрім того, усі речовини і сили природи мають дві характеристики: натуральну (речову, трудову) та вартісну (грошову). Перша використовується здебільшого в технічних, технологічних цілях, друга — в економічних фінансових аспектах управління.

За натуральною ознакою речовини та сили природи до процесу виробництва входять у різних формах — праця, предмети та засоби праці; за вартісною ознакою — лише у формі праці, її прообразу — грошей. Трансформовані у готовий продукт праці речовини та сили природи втрачають форму, але не втрачають вартості. Тому завжди, за будь-якого формування, групування та перегрупування затрат, вони перш за все здійснюються як робоча сила, предмети та засоби праці.

Водночас завдяки суспільному розподілу праці у кожний даний момент, в умовах конкретного господарства, виробництва, торгівлі або іншої діяльності праця постає у трьох різних формах вартості: чиста, жива праця, уречевлена в натуральній формі (сировина, матеріали тощо) та уречевлена у вартісній (грошовій) формі (послуги, робота тощо).

Три натурально-речові форми праці як прості моменти виробництва (робоча сила, предмети та засоби праці) та три вартісні форми (жива праця, уречевлена у матеріальній формі та уречевлена у вартісній формі) у поєднанні, комбінації визначають теоретичні основи групування затрат в елементи затрат.

Елемент затрат — це відносно однорідний вид затрат, який характеризує в укрупненому вигляді використану форму речовин та сил природи, яку взято в управлінні економікою за вихідний момент та одиницю управління (нормування, планування, кошторисні роботи, калькулювання, облік, контроль, аналіз). При цьому немає «чистої» однорідності та неподільності. Це, так би мовити, планово-облікова система групування затрат виробництва, тобто речовин та сил природи, які використовувалися у процесі виробництва.

В економічній літературі прийнята така система групування затрат на будь-яке виробництво за елементами: матеріальні затрати (за винятком зворотних відходів виробництва), затрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, амортизація основних засобів та інші затрати. Це групування є єдиним і обов’язковим для усіх господарств незалежно від їх галузевої належності.

Поелементний розріз затрат потрібний для визначення їх структури, питомої ваги окремих затрат, визначення розміру національного доходу тощо. Поелементне групування затрат використовують для складання кошторисів, утворення нормативної бази виробництва, аналізу тощо. Цей план групування затрат є вихідним у формуванні практично всіх вартісних параметрів економіки, визначенні ефективності виробництва фінансових результатів.

Кожна галузь має свої особливості структурної побудови затрат у розрізі елементів. Наприклад, у добувних галузях (вугледобування, добування солі тощо) висока питома вага затрат на оплату праці, у машино-, приладобудуванні та деяких інших галузях матеріальні затрати майже дорівнюють затратам на оплату праці, їх відношення близькі до 5 : 3, у харчовій промисловості висока питома вага матеріальних затрат, в окремих галузях вона перевищує 90 % (масложирова тощо).