Розділи

загрузка...
Б.3.6.2. Особливості побудови обліку оборотних засобів праці, які відносяться до малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних предметів (МШП, ДШП); Б.3.6.2.1. Загальні положення; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.3.6.2. Особливості побудови обліку оборотних засобів праці, які відносяться до малоцінних і дорогоцінних швидкозношуваних предметів (МШП, ДШП)

Б.3.6.2.1. Загальні положення

На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних і дорогоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань. Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв’язку з чим до них застосовують специфічні методи обліку.

До цих і швидкозношуваних предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, — склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.

У плануванні та обліку швидкозношувані предмети доцільно поділяти на такі групи:

інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;

виробничий інвентар — робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.).

Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності.

На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.

Основною обліковою одиницею МШП та ДШП є кожний предмет (найменування інвентарного об’єкта). Він може визначатися паспортом, прейскурантом, технічними умовами та іншими ознаками. Синтетичні облікові одиниці — це групи, підгрупи та інші класифікаційні ознаки.

Поточний облік швидкозношуваних предметів має відбуватися за цінами придбання (можливе також виділення транспортно-заготівельних затрат).

У цьому разі транспортно-заготівельні затрати обліковуються в межах кожної класифікаційної групи. В окремих випадках підприємства обліковують транспортно-заготівельні затрати в цілому за рахунком.

Для бухгалтерського обліку наявності, руху і використання оборотних засобів праці відповідним планом передбачено рахунок «Малоцінні і швидкозношувані предмети». Рахунок малоцінних і швидкозношуваних предметів має забезпечувати формування зведених показників їх наявності, зносу, руху і залишків.

У робочому плані рахунків рахунок доцільно поділити на три субрахунки: «Малоцінні предмети», «Дорогоцінні предмети», «Тимчасові нетитульні споруди і пристрої».

Від моменту надходження до вибуття всі малоцінні і дорогоцінні швидкозношувані предмети мають бути закріплені за матеріально відповідальними особами.