Розділи

загрузка...
Б.3.4.2. Облік нарахування деяких видів оплат; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.3.4.2. Облік нарахування деяких видів оплат

Облік основної заробітної плати. Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Для нарахування основної заробітної плати працюючим з почасовою оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо).

При нарахуванні основної заробітної плати працюючим, яким встановлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за повний робочий місяць потрібно проставити встановлений йому оклад згідно з наказом по підприємству; за неповний робочий місяць — оклад потрібно поділити на кількість робочих днів у даному робочому місяці і здобуту денну заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих за табелем робочих днів.

У разі розрахунку заробітної плати робітників за тарифом часову тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни.

Розподіл заробітної при бригадній відрядній системі оплати праці виконується пропорційно до коефіцієнто-годин тощо.

Облік додаткової заробітної плати. Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, особливі умови праці. Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробітку за табелем та відповідними документами.

Премії та заохочення, пов’язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке розробляється безпосередньо на підприємствах відповідно до типового.

Суми нарахованої заробітної плати відображають у системі рахунків записом:

Дебет рахунка «Витрати на оплату праці»

Кредит рахунка «Розрахунки з оплати праці».

Облік відпускних працюючим. Усі працівники підприємств мають право на щорічну оплачувану відпустку відповідно до чинного законодавства. Заробітна плата за період відпустки нараховується наступним методом. Середній заробіток для оплати відпустки розраховують, виходячи із заробітку за 12 останніх місяців (календарних), що передували місяцю виходу у відпустку. Ця сума (окрім терміну відпустки без зберігання заробітної плати) ділиться на 12 (або 11 за перший рік роботи). Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів протягом року. Отриманий таким чином середньоденний заробіток перемножується на число робочих днів відпустки.

Суми нарахованих відпускних усіх категорій працюючих оформляються таким самим записом, як і нарахування їм заробітної плати, тобто:

Дебет рахунка «Витрати на оплату праці»

Кредит рахунка «Розрахунки з оплати праці».

Сезонний характер роботи ряду підприємств та інші особливості виробництва зумовлюють нерівномірність виходу працівників у відпустку. Тому для усунення коливань у собівартості продукції та фінансових результатах за звітні періоди року суми, які належить виплачувати працівникам за відпустки, відносять на витрати діяльності щомісяця рівномірно й незалежно від того, в якому місяці ці суми будуть виплачуватися. Таким чином, створюється резерв для оплати відпусток.

Резервовані суми відносять на дебет тих самих рахунків виробничих витрат, на які віднесена нарахована заробітна плата працівників:

Дебет рахунка «Витрати на оплату праці»

Кредит рахунка «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

Резерв нараховується лише для робітників.

Фактично нараховані працівникам відпускні суми списують на зменшення раніше створеного резерву бухгалтерським записом:

Дебет рахунка «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

Кредит рахунка «Розрахунки з оплати праці».

Сальдо на рахунку «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» показує розмір невикористаного резерву, який наприкінці року інвентаризується.

Облік допомоги за тимчасовою непрацездатністю. Допомога за тимчасовою непрацездатністю внаслідок трудового каліцтва або професіонального захворювання працюючого, зокрема й не члена профспілки, видається у розмірі 100 % заробітку залежно від стажу роботи.

Первинним документом для нарахування допомоги є листок непрацездатності.

Допомога нараховується із фактичного заробітку працюючого визначенням середньоденної заробітної плати з розрахунку двох попередніх місяців щодо місяця захворювання з добавкою середньорічних премій за попередній рік. Одержаний середньоденний заробіток перемножають на кількість днів хвороби, вказаних у листку непрацездатності.