Розділи

загрузка...
Б.3.3.6. Облік розрахункових операцій; Б. 3.3.6.1. Основи побудови обліку розрахункових операцій; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.3.3.6. Облік розрахункових операцій

Б. 3.3.6.1. Основи побудови обліку розрахункових операцій

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією ринку, мають характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини µрунтуються на використанні грошей у їх функціях — коштів обігу і коштів платежу. При цьому підприємство водночас є постачальником для одних і покупцем для інших.

Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике значення, оскільки забезпечують швидке завершення кругообороту оборотних коштів (коштів обігу), перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Основу побудови бухгалтерського обліку грошових розрахунків визначає їх класифікація.

Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків — готівкові і безготівкові.

Безготівкові розрахунки здійснюються в основному через банк, а готівкові — через касу.

За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи (системи):

1) за товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за продану (реалізовану) продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності та послуги;

2) за нетоварними операціями, до яких належать платежі до бюджету; одержання і повернення банківських кредитів, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, нестачами і крадіжками та різні інші розрахунки.

Характер цих двох груп розрахунків різний, зокрема й з погляду техніки їх здійснення.

Найбільшу питому вагу в розрахунках підприємств мають розрахунки за товарними операціями — за продану (реалізовану) продукцію, виконані роботи і надані послуги, одержані матеріальні цінності та послуги.

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні (місцеві), іногородні та міжнародні розрахунки. Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і тим самим банком, або різними установами банку, розміщеного в одному місті, називаються одногородніми. Ті, що обслуговуються різними банками, розміщеними в різних населених пунктах, — іногородніми.