Розділи

загрузка...
Б.2. Облік пасивів (Облік власності засновників та учасників Господарського Процесу); Б.2.1. Побудова обліку пасивів; Б.2.1.1. Визначення пасивів (власності); Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

Б.2. Облік пасивів (Облік власності засновників та учасників Господарського Процесу)

Б.2.1. Побудова обліку пасивів

Б.2.1.1. Визначення пасивів (власності)

Пасиви — це капітал — власність, визначена у вартості (грошах) боргове зобов’язання підприємства (юридичної) або громадянина (фізичної) особи по відношенню до іншого підприємства (юридичної) або громадянина (фізичної) особи. У будь-якому випадку пасиви показують джерело утворення активів — майна підприємства або громадянина, тобто показують, кому винне підприємство (юридична) або громадянин (фізична) особа за все майно, яке воно (або він) має у своєму розпорядженні. Таким чином, пасиви — це вираз права власності на активи (майно) відповідних юридичних (підприємств) або фізичних осіб, які передали це майно у використання — це право власності.

Пасиви — капітал — поділяють на:

а) капітал засновників (капітал власників підприємства);

б) капітал учасників (капітал юридичних або фізичних осіб), які

б.1) передали підприємству свій капітал — майно у формі грошей, засобів праці, предметів праці тощо у тимчасове користування підприємству (юридичній) або громадянину (фізичній) особі, яке воно має повернути у визначений за контрактом строк та умови.

б.2) або набули права власності на частку майна підприємства внаслідок розподілу (чи перерозподілу) національного доходу (бюджет, пенсійний фонд, дивіденди, страховий фонд тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про власність», «Право власності — це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном». Право власності охороняється законом. Держава в Україні забезпечує цим законом стабільність правовідносин власності.

Законом про власність визначено, що кожний громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю особисто або спільно з іншими. Отже, власність в Україні набирає різних форм.

Законом визначено три форми власності: приватну, колективну, державну.

Усі три форми власності є рівноправними. Водночас законом визначено чотири суб’єкти власності: народ України, її громадяни, юридичні особи та держава.

У бухгалтерському обліку має бути чітко відбите право власності кожного суб’єкта на підставі відповідних доказів (документів) згідно з чинним законодавством.

Закон про власність допускає об’єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, зокрема власності спільних підприємств за участю юридичних осіб і громадян інших держав.