Розділи

загрузка...
А.1.4. Господарський облік; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.1.4. Господарський облік

Господарський облік — це спостереження, сприймання, вимірювання та реєстрація господарських фактів, тобто реальних, не вигаданих предметів (споруда, трактор, хліб тощо), або реальних процесів (купівля, виготовлення продукту, виконання роботи, надання послуги тощо) господарювання (рис. А.1.2).

Сутність господарського  обліку як лінгвістичного поняття

Рис. А.1.2. Сутність господарського обліку як лінгвістичного поняття

Проте господарський облік реєструє не всі явища природи і суспільства, а лише господарську діяльність людей, спрямовану на добування, перетворення та пристосування продуктів природи до потреб людського суспільства. Ця діяльність людей і є матеріальним виробництвом. Матеріальне виробництво — основа суспільного життя, оскільки саме воно забезпечує існування суспільства. Щоб існувати, люди насамперед повинні їсти, пити, мати житло й одягатися, а щоб мати ці матеріальні блага, необхідно їх виробляти, тобто здійснювати матеріальне виробництво. У процесі матеріального виробництва постає потреба в обліку кількості добутих засобів існування, а пізніше — і кількості предметів, необхідних для виробництва тієї чи іншої кількості продуктів. З розвитком матеріального виробництва потрібним стає облік міри праці та міри споживання.

Матеріальне виробництво виникло одночасно з появою людини, але потреба в обліку постала значно пізніше.

Отже, господарський облік у процесі матеріального вироб-ництва став необхідним тільки на певному щаблі культурного розвитку людського суспільства.

Оскільки процес матеріального виробництва притаманний усім типам суспільства, то й господарський облік існував у всіх соціально-економічних формаціях. На найнижчих ступенях розвитку людського суспільства (первісний і рабовласницький лад) облік був надзвичайно примітивним як щодо техніки, так і щодо обсягу обліковуваних елементів процесу виробництва. Як правило, обліковувалися лише кінцеві результати людської праці: кількість вироблених продуктів, яка фіксувалася у вигляді зарубок на деревах, крапок на глиняних дощечках, вузликів на кінській волосині та ін.

З розвитком людського суспільства господарський облік ускладнювався і вдосконалювався, зростали його значення і роль у господарському житті суспільства. Облік повніше охоплював процес матеріального виробництва і перетворювався на обов’язкову функцію господарського управління процесами виробництва, обміну, розподілу та споживання або (за висловлюванням К. Маркса) на засіб розумового узагальнення всього процесу виробництва та його контролю.

Господарський облік використовується насамперед для спостереження, вимірювання та реєстрації елементів процесу суспільного відтворення: предметів праці (сировини, матеріалів тощо), з яких виготовляється продукція, затрат живої праці на виготовлення суспільного продукту, готової продукції, виготовленої в процесі виробництва, її наявності, руху й використання, а також у розрахункових і кредитних відносинах, що виникають при цьому. Отже, відбувається кількісне відбиття господарських явищ, з яких складається процес суспільного відтворення (виробництва, розподілу, обліку і споживання), а також подається якісна характеристика згаданих явищ, що розкриває їхні особливості в певній суспільній формації. Господарський облік має на меті дістати інформацію, необхідну для суспільного відтворення й управління відповідними процесами.

Отже, господарський облік — це кількісне відображення і якісна характеристика процесу суспільного відтворення з метою управління ним.

Господарський облік тривалий час не поділяли на окремі види і він не мав науково обґрунтованих специфічних ознак. Господарський облік у розумінні спостереження, сприймання, вимірювання та фіксування господарських фактів, явищ і процесів господарської діяльності провадився у вигляді простих підрахунків і деяких нескладних групувань обліковуваних явищ. З переходом суспільства до прогресивніших способів виробництва господарський облік у своєму початковому вигляді перестав задовольняти потреби суспільства. Особливо відчутним це стало в епоху ринкових відносин, у період відокремлення ремесла від землеробства, виникнення і розвитку міст, швидкого зростання торгівлі і розширення торговельних зв’язків між країнами.

Постійне ускладнення господарського життя спричинилося до диференціації господарського обліку. Нині його поділяють за різними ознаками. Найважливішим слід вважати поділ за видами, згідно з яким розрізняють оперативний, статистичний та бухгалтерський облік. Названі три види господарського обліку всебічно охоплюють складний і багатогранний процес суспільного відтворення, забезпечуючи облік наявності й руху майна, тобто економічні відносини, а також правові відносини суб’єктів господарювання.

Iнформаційні потреби безпосереднього — щогодинного, щозмінного, щодобового тощо — управління, коли потрібне гнучке маневрування, постійне регулювання, контроль та оцінювання ходу робіт — забезпечує оперативний облік.

Щоб дістати інформацію про показники, які характеризують закономірності та тенденції розвитку господарства, застосовують статистичний облік.

З метою пошуку узагальнюючих даних (інформації) про стан того чи іншого господарства, про зміни, які у ньому відбувалися, про стан взаємозв’язків та взаємовідносин господарства з іншими господарствами і визначення на цій підставі результатів господарювання провадять бухгалтерський облік. Але слово (термін) «бухгалтерський» само по собі нічого економічного не характеризує. Це слово замінює інше поняття, а саме «облік суспільних економіко-правових ринкових відносин». Отже, словосполучення «бухгалтерський облік» рівнозначне словосполученню «облік ринкових економіко-правових (суспільних) відносин». Переконаємося, що це так, розглянувши сутність ринку та ринкових відносин.

Передумов побудови бухгалтерського обліку багато. Розглянемо найістотнішу (вихідну). Такою передумовою є розуміння термінів «ринок» та «ринкові відносини». Спинімося на цьому докладніше.