Розділи

загрузка...
А.1.3. Сутнісна характеристика терміна «облік»; Бухгалтерський облік - Сопко В.В.

А.1.3. Сутнісна характеристика терміна «облік»

Словосполучення «бухгалтерський облік» потребує сутнісного (змістовного) визначення термінів, що його утворюють, за лінгвістичними ознаками. Оскільки головним у цьому словосполученні є слово «облік», розглянемо спочатку його.

Облік (взагалі) — це процес (робота), який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, процесів, подій природи або суспільного життя.

Спостереження — це початковий етап емпіричних досліджень, який полягає в цілеспрямованому сприйнятті предметів, явищ дійсності для здобуття безпосередніх чуттєвих даних про об’єкт пізнання.

Сприйняття — це чуттєве відображення предметів та явищ об’єктивної дійсності в сукупності притаманних їм властивостей та особливостей у разі безпосередньої дії їх на органи чуття. Це означає, що сприйняття полягає у визначенні змістової характеристики об’єкта обліку (те, що обліковується), тобто у розкритті предметної сутності об’єкта обліку.

Вимірювання — це вираження об’єкта обліку в певних одиницях вимірювання (натуральних, уречевлених, трудових та вартісних).

Для безперервного спостереження, вимірювання і відображення процесів суспільного виробництва облік користується натуральними, трудовими і грошовими вимірниками.

Натуральні вимірники — це різні одиниці вимірювання (ваги, обсягу тощо), застосовувані в народному господарстві, за допомогою яких обліковується кількість наявних у господарстві матеріальних цінностей і виконаних робіт. Такими вимірниками є міри довжини (метр, сантиметр), маси (кілограм, тонна), об’єму (метр, кубічний метр) і т.ін.

Застосування того чи іншого вимірника залежить від фізичних властивостей предмета або процесу, що обліковується. Так, наприклад, кількість деревини вимірюється в одиницях об’єму — кубічних метрах, а кількість твердого палива — в одиницях ваги — центнерах або тоннах, обсяг продукції машинобудівних заводів — верстатів, агрегатів, машин — у штуках тощо.

Використання в обліку натуральних вимірників дає змогу підвищувати точність урахування наявності та руху матеріальних цінностей і виконаних робіт, посилює контроль за їх зберіганням. Окрім того, за допомогою цих вимірників можна наочніше відображувати обсяг матеріальних цінностей і виконаних робіт. Проте сфера застосування натуральних вимірників є обмеженою, оскільки кожний з них призначений лише для обліку певного виду матеріальних цінностей і не може бути використаний для всіх матеріальних засобів господарства. Отже, серед цих вимірників немає узагальнюючого, тобто такого, яким можна було б виразити всі згадані засоби будь-якого підприємства, галузі, усього народного господарства. Цим натуральні вимірники відрізняються од будь-яких інших.

Трудовий вимірник — це виражена в часі одиниця вимірювання людської праці — година або робочий день певної тривалості. Цей вимірник відбиває кількість праці (у політекономічному розумінні слова), затраченої на виконання певних робіт. Трудовий вимірник має велике значення в економічному житті країни. Користуючись ним, визначають продуктивність та інтенсивність праці, обліковують кількість праці, затраченої на виконані роботи. За цим самим вимірником обраховують і трудові ресурси міст, населених пунктів, економічних районів і країни в цілому. Тому трудовий вимірник широко використовують в обліку, плануванні та різних економічних дослідженнях. Він є різновидом натурального.

Грошовий вимірник — це одиниця вимірювання вартості. Грошовий вимірник, на відміну від натуральних, є загальним (спільним для всіх) вимірником. У ньому можна виразити всі ресурси господарства: матеріальні засоби (основні засоби, сировина, матеріали, продукти тощо), затрати на виробництво продукції, виконані роботи і послуги (затрати праці і витрати матеріальних засобів), кошти в розрахунках.

У бухгалтерському обліку поряд з натуральним вимірником застосовують і грошовий, причому останній є основним, оскільки з його допомогою в бухгалтерському балансі можна узагальнити весь обсяг засобів господарства і виконаних робіт. За цим вимірником можна визначити й виміряти затрати на виробництво продукції, вартість робіт і послуг, собівартість продукції; розподілити суспільний продукт і результати діяльності господарства, а також характеризувати низку інших економічних явищ і процесів.

Універсальність грошового вимірника зумовлено існуванням грошей і товарно-грошових відносин.

Усі три вимірники використовуються як самостійно, так і по одному.

Реєстрація (фіксація) — це закріплення даних про предметну сутність (властивість) господарського факту — об’єкта обліку, одиниць його вимірювання та інших характеристик на технічному носії — папірусі, папері, перфораційній картці, магнітній стрічці, магнітному диску тощо.

Отже, облік можливий лише тоді, коли існує певний факт, тобто факт є передумовою обліку (від лат. factum — зроблене, справжня подія, тобто істина). Зміст щойно сказаного ілюструє рис. А.1.1.

Сутність обліку як лінгвістичного поняття

Рис. А.1.1. Сутність обліку як лінгвістичного поняття

Якщо процес обліку відбувається (здійснюється) щодо об’єктів господарського характеру, то його називають господарським обліком. Отже, потрібне проміжне визначення терміна (поняття) «господарський облік».