Розділи

загрузка...
Державна контрактна система; Політична економія - Оганян Г.А.

Державна контрактна система

Державний контракт — це договір між державою і суб'єктами господарювання на виготовлення певних товарів, надання послуг, виконання робіт з метою задоволення соціально-економічних потреб держави і споживачів, стимулювання виробництва дефіцитної продукції, заохочення експорту, розвитку пріоритетних галузей і виробництв, впровадження нових технологій, виконання міжнародних угод та задоволення соціальних потреб суспільства. Держконтракти укладаються з підприємствами всіх форм власності, фінансуються з державного бюджету або з власних джерел підприємства. Держава може надавати певні пільги і преференції — в оподаткуванні, кредитуванні, гарантуванні ринків збуту тощо. Наприклад, контракти федерального уряду США за методами фінансових розрахунків держави з виконавцями замовлень, тобто за механізмом ціноутворення, поділяються на дві групи: контракти на основі попередньо встановлених і узгоджених "фіксованих цін" та контракти, що забезпечують повну компенсацію витрат виробництва корпорацій-підрядників (у разі довготермінових контрактів і неможливості завчасного точного розрахунку витрат).

Серед усієї сукупності напрямів і сфер державної контрактації в розвинених країнах особливе й найбільше місце посідає військово-промисловий комплекс. Розміщення військових замовлень і доходи від них у США у 1990 р. наведено у табл. 19.

Динаміка валового внутрішнього продукту США та сукупних державних витрат характеризувалася такими показниками: за період з 1977 по 1996 р. ВВП зріс у 3,7 разу за середньорічних темпів зростання на 7,2 %; сукупні державні витрати збільшилися за той самий період у 4 рази за середньорічних темпів зростання на 7,6 %; частка державних витрат у всіх сферах господарської діяльності до ВВП в окремі роки становила: 1977 р. — 29,9 %, 1982 р. — 32,5 %, 1987 р. — 31,4 %, 1992 р. — 33,1 %, 1996 р. — 32,2 %, тобто залишалася фактично незмінною, становлячи в середньому 1/3 ВВП країни.

Факт відносної стабільності показника загальних витрат держави пояснюється тим, що державні витрати, як і будь-які інвестиції, вик

Таблиця 19

Розміщення державних замовлень серед корпорацій ВПК США

Корпорація

Основні види воєнної продукції

Доходи від продажів за замовленнями федерального уряду, млрд дол.

Частка продажів федеральному уряду

у загальному обсязі продажів, %

"Макдоннел-Дуглас"

Ракети, літаки, військова електроніка, воєнні космічні системи

10,2

67

"Локхід"

Ракети, літаки, військова електроніка, воєнні космічні системи

9,0

91

"Дженерал дайнемікс"

Підводні човни, танки, електроніка, космічна техніка

8,6

87

"Боїнг"

Літаки, гелікоптери, ракети, космічна техніка

5,6

20

" Мартін-Марі-

єтта"

Ракети, електроніка, космічна техніка

5,4

90

"Нортроп"

Літаки, ракети, електроніка

4,6

88

ликають так званий кумулятивний ефект, тобто ефект багаторазового економічного впливу.

Державне господарювання — найважливіша економічна функція держави, невіддільний компонент економічної стратегії розвитку. Воно ґрунтується на трьох основних господарських механізмах: державному бюджеті, державній контрактній системі й державній податковій політиці. Якщо податкова система слугує інструментом збирання й отримання доходів до державної скарбниці, а державний бюджет — інструментом акумулювання й перерозподілу доходів, то державна контрактна система — це інструмент цільової й "адресної" реалізації цих коштів у різних сферах і галузях економіки. Уряд є основним замовником товарів, послуг, НДДКР для забезпечення державних потреб. Зростання державних витрат, державного військового й цивільного споживання, утворення масштабного державного ринку товарів і послуг (а всередині нього особливого сектору — військового ринку) — характерна ознака розвинених економік провідних країн світу з післявоєнного періоду до нинішнього часу.