Розділи

загрузка...
Ознаки господарського механізму; Політична економія - Оганян Г.А.

Ознаки господарського механізму

Важливою і необхідною ланкою господарського механізму є політико-правові форми регулювання процесів економічного життя як надскладної мегасистеми. У господарському механізмі взаємодіють, стикаються, існують різні суспільні відносини та адекватні їм категорії. Через них реально спілкуються різні елементи суспільно-економічної формації, тому господарський механізм виступає у двох іпостасях — як система відносин об'єктивного характеру і як сфера цілеспрямованого регулювання економічної діяльності суспільства. Наприклад, удосконалення конкретних форм господарської діяльності нині здійснюється за умов реального рівноправного існування фізичних форм привласнення благ і послуг, становлення здорових ринкових засад. Це двоїстий (двоєдиний) процес або навіть інтегровані процеси, що органічно співіснують у суспільному виробництві, в цілісній системі народногосподарського відтворення.

Господарський механізм — це система організації народногосподарського організму відтворювальної діяльності, що ґрунтується на пізнанні дії і взаємодії економічних законів, це спосіб ведення господарства у суспільному масштабі з відповідними техніко-економічними й організаційно-економічними відносинами та ринковими формами і методами функціонування суспільної економіки.

Соціально-економічні ознаки господарського механізму такі:

• націленість на оптимальне задоволення потреб суспільства;

• досягнення високого рівня народногосподарського і внутрішньо-фірмового стратегічного і поточного управління (мікрорівень);

• оптимальне поєднання державного регулювання економіки з комерційною діяльністю окремих підприємств різних форм власності;

• економічне стимулювання працівників в усіх сферах життєдіяльності суспільства;

• найраціональніше поєднання особистісних і колективних інтересів з інтересами суспільства;

• досягнення цілісної єдності матеріальних і морально-психологічних стимулів трудової діяльності на всіх напрямах господарювання;

• забезпечення високоефективного розвитку за всіма галузями виробництва і соціальної сфери.

Суспільний господарський механізм є складним організмом. Він охоплює різноманітні елементи, що доповнюють один одного, складають окремі підсистеми (блоки), які співпрацюють, взаємодіють у цілісній, глобальній (народногосподарській) системі, цілісному народногосподарському організмі.

Структурні елементи інтегрованого народногосподарського механізму, які можна виокремити у його складі:

• стратегічне управління (стратегічне планування і прогнозування), що є стрижнем механізму господарювання, а також поточне (індикативне) планування народногосподарської діяльності. Планування сприяє впорядкуванню й узгодженню траєкторії розвитку макро- і мікроекономіки, оптимальному забезпеченню пропорційності і збалансованості розвитку економіки загалом, допомагає сконцентрувати в розпорядженні держави ресурси і засоби для спрямування їх на ключові напрями соціально-економічного прогресу суспільства;

• економічне стимулювання, яке виявляється у системі економічних важелів і стимулів, спрямованих на працівників суспільного виробництва. Воно органічно пов'язане з реальним використанням комерційних (ринкових) засад в економіці і поєднує в собі не лише матеріальну зацікавленість, а й певну відповідальність підприємств, органів господарювання усіх форм власності за якість, ефективність і кінцеві результати роботи;

• менеджмент підприємств. Можна виокремити такі суто виробничі форми управління діяльністю підприємств як кооперування, спеціалізація, комбінування суб'єктів господарювання, ланок і підрозділів економічної діяльності на мікрорівні;

• політико-правове регулювання діяльності на різних ієрархічних рівнях (загальнонародний, регіональний, територіально-виробничий, мікроекономічний). До нього належать загальнодержавна економічна політика і законодавчо-правове забезпечення виробничого процесу, підприємницької діяльності в різних галузях і сферах народного господарства.

Отже, господарський механізм — це багатопланове утворення. Він є об'єктом вивчення цілої системи різних наук і насамперед економічних. Окремі його сторони аналізуються з точки зору права, соціології, психології тощо. Коротко перелічимо завдання щодо аналізу механізму суспільного господарювання, що стоять перед економічною наукою:

• пізнання законів і закономірностей, зокрема виробничих, які є соціально-економічною сутністю, змістом господарського механізму (техніко-економічні та організаційно-економічні відносини);

• дослідження форм і методів пізнання та реального використання у практичній діяльності системи економічних законів;

• вироблення загальнодержавної концепції механізму господарювання й основних напрямів його послідовного, динамічного, науково обґрунтованого, комплексного вдосконалення як цілісного організму, а не лише за окремими господарськими утвореннями. Безумовно, господарський механізм було б неправильно розглядати як арифметичну суму його елементів, оскільки він є цілісним живим організмом суспільства, а відтак, неузгодженість, розбалансування в роботі його складових (органів, підсистем) може знижувати рівень ефективності його роботи на різних ступенях господарювання аж до кризових ситуацій.

Неузгодженість, розбалансованість у роботі господарського механізму можуть негативно позначитися:

• на системах індикативних (рекомендаційних) показників стратегічного прогнозування і економічних регуляторів;

• на економічних регуляторах і законодавчо-юридичних нормах, що регламентують господарську діяльність, підприємництво на різних рівнях управлінської ієрархії;

• на формах господарювання в ринкових умовах, новітніх напрямах розвитку продуктивних сил під впливом прогресуючого розвитку науки, техніки й технології у світовому масштабі, спричинивши їх відставання.

Нагальною потребою молодої Української держави, що обрала суверенний, самостійний шлях у структурі світового господарства, є комплексне узгодження розвитку й удосконалення всіх структурних елементів господарського механізму, від чого безпосередньо й опосередковано залежить рівень і масштаби ефективності функціонування сьогодні і в доступному для огляду майбутньому. Тільки скоординована взаємодія всіх ланок і функціональних підрозділів єдиного цілісного господарського механізму може забезпечити успіх у ринковій трансформації економіки.