Розділи

загрузка...
Зайнятість і відтворення робочої сили; Неповна зайнятість; Політична економія - Оганян Г.А.

Зайнятість і відтворення робочої сили

Використання робочої сили в процесі праці передбачає її відтворення, яке перебуває у взаємозв'язку з відтворенням суспільного продукту. Відтворення робочої сили поділяється на окремі фази: формування і відшкодування, розподілу й перерозподілу, оптимального використання.

Фаза формування і відшкодування — це природне відтворення, тобто народження людей і досягнення ними згодом працездатного віку, а також відновлення здатності до праці у зайнятих працівників і досягнення задоволення потреб членів суспільства. Для цього необхідні продукти харчування, одяг, житло, заклади освіти і культури, а також вся інфраструктура сучасного існування людини (транспорт, зв'язок тощо); можливість здобути освіту, одержати спеціальність й певну трудову кваліфікацію. Ця фаза передбачає наявність і ефективне функціонування усіх сфер організації соціального життя — політичної, економічної і духовної.

Фаза розподілу й перерозподілу — це розподіл робочої сили за видами робіт, родом діяльності, а також за організаціями, підприємствами, районами, регіонами, країнами. У системі ринкової економіки потреба у робочій силі забезпечується ринком праці, перерозподіл її здійснюється відповідно до попиту і пропозиції також на ринку праці. Отже, мета цієї фази — забезпечення найефективнішої зайнятості працездатного населення, оптимальний розподіл і перерозподіл кваліфікованої робочої сили.

Фаза оптимального використання — це реалізація здібностей економічно активного населення до творчої праці на підприємствах, в організаціях і в економіці загалом. Тут основна проблема полягає у забезпеченні зайнятості населення і в ефективному використанні трудових ресурсів.

Усі фази органічно пов'язані між собою.

Також розрізняють екстенсивне та інтенсивне відтворення робочої сили. Екстенсивне відтворення означає збільшення чисельності трудових ресурсів в окремих регіонах і в країні загалом без зміни їх якісних характеристик. Інтенсивне відтворення трудових ресурсів пов'язане зі зміною їх якості, це зростання освітнього рівня працівників, їх кваліфікації, фізичних і розумових здібностей тощо. Екстенсивне та інтенсивне відтворення робочої сили взаємно доповнюють одне одного.

Неповна зайнятість

У сучасних умовах у багатьох країнах світу загрозливих розмірів набула неповна зайнятість і особливо прихована неповна зайнятість. Неповна зайнятість є протилежністю повної зайнятості і характеризується неповною оплатою праці або зайнятістю неповний робочий день (тиждень). Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятість зумовлена здебільшого соціальними причинами. Неповну зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час або за допомогою спеціальних вибіркових обстежень. Прихована неповна зайнятість відображає порушення рівноваги між робочою силою та іншими факторами виробництва. Вона пов'язана, зокрема, із зменшенням обсягів виробництва, кризою в економіці і виявляється в низьких доходах населення, у низькій продуктивності праці. В Україні прихована неповна зайнятість поки що не регламентована законом і становить значний відсоток серед безробітних. Основні причини неповної зайнятості: економічна нестабільність в умовах трансформації до ринкової форми організації господарства, які породжують безробіття. Неповна зайнятість зумовлює розорення частини підприємств, нагромадження капіталу, що спричиняє диспропорцію у динаміці нагромадження та інвестування. Нерівномірність інвестування тісно пов'язана із станом податкової системи, що призводить до циклічного характеру виробництва, а відповідно і до змін у динаміці працевлаштованих.

Ситуація, що склалась на ринку праці в Україні у 2000 р., свідчить про те, що з кожних 100 безробітних, які перебували на обліку, 52 раніше були робітниками, 32 — службовцями. Рівень зареєстрованого безробіття загалом по країні починаючи з травня 2000 р. має тенденцію до скорочення і на 1 січня 2001 р. становив 4,2 % працездатного населення працездатного віку, на 1 листопада 2002 р. — 3,6 %. Динаміку цього показника у 1999-2000 рр. наведено на рис. 32 у відсотках до працездатного населення працездатного віку, на 1 число відповідного місяця.

Динаміка зареєстрованого  безробіття в Україні

Рис. 32. Динаміка зареєстрованого безробіття в Україні

Рівень безробіття розраховується за такою формулою

Рівень  безробіття

Незважаючи на загальну тенденцію скорочення рівня безробіття, ситуація у цій сфері у сільській і міській місцевості була неоднаковою. На тлі загального зниження цього показника в міській місцевості спостерігалося його зростання в сільській. Наприклад, кількість вільних робочих місць і вакансій по Україні загалом за 2000 р. збільшилась у 1,3 разу (від 50,7 тис. на 1 січня 2000 р. до 68,7 тис. осіб на 1 січня 2001 р.).

Як наслідок навантаження на вільні робочі місця за рік зменшилося відповідно з 24 до 17 осіб. При цьому навантаження на одне вільне робоче місце відповідних категорій працівників за зазначений період також зменшилось: на посади працівників — з 18 до 13 осіб, службовців — з 30 до 23, на посади, що не потребують спеціальної підготовки, — з 54 до 48 осіб. Слід зауважити, що впродовж зазначеного періоду навантаження на одне вільне робоче місце у сільському господарстві значно збільшилося.