Розділи

загрузка...
3.5. Держава та її економічні функції; Недосконалість ринкової економічної системи; Політична економія - Оганян Г.А.

3.5. Держава та її економічні функції

1. Об'єктивна необхідність держави як суб'єкта економічних відносин.

2. Економічні функції держави.

3. Система державного регулювання економіки.

4. Еволюція теоретичних поглядів на роль держави в економіці.

Недосконалість ринкової економічної системи

Держава як соціальний інститут завжди впливала на суспільно-політичний та економічний розвиток. Виконуючи роль загальногосподарського центру, державні органи й установи формують стратегію економічного розвитку, доповнюючи і модифікуючи дію стихійно-ринкового механізму. У чому полягає єдність та суперечність держави і ринку? Чим зумовлена необхідність державного втручання? З якою метою та якими методами здійснюється державний вплив на економічні процеси? Спробуємо відповісти на ці запитання.

Безперечно, ринкова система сприяє забезпеченню ефективного розподілу ресурсів, свободи вибору сфер застосування праці й капіталу, гнучкості й адаптивності, використанню досягнень науково-технічної революції, підвищенню якості продукції та максимальному задоволенню потреб споживача тощо. Однак виникає ілюзія, що ринок досягає зазначених цілей автоматично, безпомилково. Хибність цього підходу переконливо доводить теорія трансакційних витрат, відповідно до якої ринкова організація господарства і центральнокерована (одержавлена) економіка містять у собі приховану можливість значного зростання трансакційних витрат — витрат на укладення угод і контрактів, ведення переговорів, пошук інформації або витрат, пов'язаних з ознайомленням нижчих ланок управлінської вертикалі з директивами і наказами центральних органів, з контролем за їх виконанням.

Вільний (класичний) ринок є абстрактною, теоретичною моделлю, яку використовують для цілей економічного аналізу. Більш того, умови "чистого ринку" взагалі не відповідають будь-якій формі державності, оскільки передбачають абсолютну свободу, абсолютну конкуренцію, ґрунтовну інформованість. У цьому полягає глибинна суперечність стихійного саморегульованого ринкового господарства та необхідності інституціональної організації суспільства, здобуття державності.

Реально існуючий ринок, на відміну від абстрактного, є регульованим і не відповідає жодній з характеристик теоретичної моделі, а саме:

• необмежена кількість господарюючих суб'єктів поступається місцем обмеженому числу економічних агентів;

• невеликі обсяги виробництва окремих товарів дрібними відокремленими підприємцями замінюються значними обсягами стандартизованої продукції, що постачається на ринок концентрованими товаровиробниками;

• можливість впливу таких великих виробників на формування ринкових цін на відповідних товарних ринках;

• абсолютна однорідність певних товарних груп видозмінюється у бік диференціації продуктів у результаті поглиблення відмінностей споживчих властивостей, відмінностей у просуванні на ринок, рекламі, післяпродажному обслуговуванні, використанні товарних знаків і марок;

• вільний доступ до будь-якої господарської діяльності регламентовано нормативно-правовими актами, обмеженнями щодо обсягів і сфер застосування капіталу, системою ліцензування окремих видів діяльності тощо;

• повна інформованість про ринок і ціни перетворюється на обмежену внаслідок подальшої диференціації і сегментації товарних ринків, відсутності децентралізованої обробки інформації, існування комерційної таємниці;

• вільна конкуренція поступається місцем олігополістичним або монополістичним ринковим структурам, які суттєво модифікують механізм конкурентної боротьби, її форми та методи;

• ціновий механізм дедалі більше набуває ознак контрольованого, регульованого процесу, оскільки розвивається під впливом диференціації продукту, врахування цінових стратегій фірм-олігополістів, переважання нецінової конкуренції, використання різних форм індивідуальної і колективної обмежувальної практики, недобросовісної конкуренції.