Розділи

загрузка...
2.3. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу; Поняття інфраструктури ринку, її елементи; Капітал сфери обігу; Політична економія - Оганян Г.А.

2.3. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу

1. Поняття й основні ознаки інфраструктури ринку.

2. Капітал сфери обігу.

3. Банк як інститут ринкової інфраструктури.

4. Небанківські кредитно-фінансові установи.

5. Біржа як інститут інфраструктури ринку.

Поняття інфраструктури ринку, її елементи

Ефективне функціонування сучасного ринку безпосередньо залежить від постійного відтворення ринкового середовища. Важливим елементом останнього є ринкова інфраструктура, що являє собою систему установ, організацій та інших суб'єктів сфери обігу, які забезпечують функціонування ринкової економіки у певній країні або регіоні. Залежно від конкретного виду ринку розрізняють інститути інфраструктури, що його обслуговують.

Елементи інфраструктури: ринку капіталу — фондові біржі, страхові компанії, аудиторські фірми, брокерські контори, комерційні банки, державна інспекція контролю за цінними паперами, фонд державного майна, інвестиційні фонди та інші; ринку засобів виробництва — товарна біржа, торгові будинки, торгово-посередницькі фірми, лізингові компанії та інші; ринку праці — біржі праці, центри підготовки та перепідготовки кадрів, фонд зайнятості, комерційні центри бізнесу, пенсійний фонд та ін.

Розвиненість інститутів інфраструктури характеризує ступінь розвитку самого ринку, визначає його життездатність. Фунціонування ринкової інфраструктури пов'язано з рухом капіталу в сфері обігу.

Капітал сфери обігу

Обслуговування ринків пов'язано із сферою обігу реального і фіктивного капіталу. Обіг — це особлива сфера суспільного відтворення, в якій вироблений продукт переходить до споживача. Капітал сфери обігу функціонує як торговельний і позичковий, які є відокремленими формами продуктивного капіталу. Торговельний капітал спеціалізується на реалізації товарів (послуг). Природа позичкового капіталу складніша і потребує детального аналізу.

Позичковий капітал є відокремленою функціональною формою продуктивного і торговельного капіталу. Загальною формулою його функціонування може бути Г — Г'. По суті позичковий капітал — це грошовий капітал, що надається в позику на певних умовах. Джерелом його утворення є тимчасово вільні кошти. Вони нагромаджуються у підприємців (нерозподілений прибуток, амортизаційний фонд, частина оборотного капіталу в грошовій формі, фонд заробітної плати та стимулювання, резервний фонд тощо), у населення у вигляді заощаджень, у власників землі (як фактора виробництва) у вигляді ренти, у держави (за рахунок функціонування державного підприємницького сектору, позитивного сальдо центрального і місцевих бюджетів).

У ринковій економіці позичковий капітал є специфічним товаром і як будь-який інший товар може продаватися і купуватися за ціною, що формується під впливом ринкових чинників (попиту, пропозиції, конкуренції та ціни). Ціна позичкового капіталу — це сплачений за користування ним процент власнику цього капіталу.

Позичковий капітал має такі особливі характеристики:

• це специфічний товар, що відрізняється від усіх інших тим, що продається не назавжди. Його продаж здійснюється на умовах повернення, платності, строковості. Це означає, що організаційно-правовою формою руху та функціонування позичкового капіталу є кредит, до сучасних форм надання кредиту належить і продаж економічними суб'єктами облігацій;

• ціна позичкового капіталу (процент) багаторазово занижена, тобто нижча за його номінальну величину, наприклад, позику в 1 млн гр. од. можна взяти на рік під 20 % річних;

• функціонування позичкового капіталу є умовою функціонування сучасного ринку, а його ціна (процент) є барометром стабільності в сучасній економіці.

Рух позичкового капіталу в сучасному ринковому господарстві усуває протиріччя між постійною необхідністю розширення виробничого сектору економіки та браком у нього власних коштів для цього. Позичкові кошти в структурі фінансування сучасних підприємств перевищують в окремих країнах 30 %, а в Японії досягають майже 60 %. В Україні однією з причин низьких темпів структурної перебудови економіки, повільних економічних реформ і розвитку підприємницького сектору правомірно вважають відсутність повноцінно функціонуючого ринку позичкового капіталу та великий ризик кредитних операцій.